Про черкаську пластичну хірургію мені дещо відомо, хоч вже з десяток років цікавитися її розвитком не випадало. Зате за попереднє десятиліття, власне – часи становлення, – не раз і не двічі. Розповів чергову цікавинку з життя Черкас краєзнавець Борис Юхно.

А почалася тут класична пластична хірургія 1994 року, коли після тривалого навчання у Харкові почали практикувати Володимир Цапенко, Олександр Дідух і Віктор Бойко. Віктор Олексійович – легендарний черкаський хірург, ще й мій сусід з провулку Халтуріна, з сином якого, Льошею, ми дружили. Практикував до останніх днів життя. На жаль, лікарі теж вмирають молодими…

Надавати відповідні послуги у державній лікарні тоді було нереально, тож наші перші пластичні хірурги викупили приміщення колишньої медчастини НВО “Ротор” і відкрили там приватну косметичну лікарню “Славутич”. Починали з найпростішого, а за кілька років робили майже все: операції на молочних залозах (підтяжку, протезування), обличчі (підтяжку повік, зморщок лоба, кругової, корекції вушних раковин, носа), пластику і ліпоксацію живота та стегон і так далі. А ще традиційно (адже ці операції робили в Черкасах ще раніше, тобто до того, як пластика стала аж занадто популярною) шліфували потворні рубці, нівілювали вроджені вади, успішно перемагали наслідки опіків. Одним словом, “робили класику”. З нового масового – видалення татуювань. Це якщо не зважати на поодинокі випадки, коли чоловіки бажали позбутися старих наколок. Усіляких кривих “Люсь” і “Мань” зразка соцреалізму.

З початком 2000-х кілька років поспіль до Черкас приїздив американський спеціаліст з косметичної та реконструктивної хірургії Чарльз Бенжамін. Разом з Володимиром Цапенком вони зробили дві операції відновлення видаленої після онкозахворювання молочної залози з тканин живота, третю Володимир Іванович успішно провів сам. То були перші такі операції в Україні.

Мабуть, десь у ті часи й почали приїздити до Черкас звідусіль “на пластику” пацієнти, одного лише 2002 року – з Польщі, Ізраїлю, Німеччини та Італії. Ну, може їх й клієнтами назвати можна. Бо перші це ті, кому треба, а другі – кому хочеться. Не дивно: якість належна, ціна… Ну от якщо у 2002 році за курсу 5,3 підтяжка обличчя в Києві коштувала близько п’яти тисяч гривень, то у нас дві. “Тенденція зберігається”. Хоча відтоді “медичний туризм” до Першої міської лікарні давно вийшов за межі пластичної хірургії і сьогодні з різними проблемами сюди їдуть навіть з країн Євросоюзу, а найбільше – прибалтійських. Знаю це, зокрема, по напрямку гастроентерології.

Якщо вже про ціну питання… Курс змінився, але для загального розуміння згодиться. Ну, наприклад, дані за 2011 рік, тоді був “8”. Оприлюднювати теперішні просто не можу.

Загальні:
* Омолодження обличчя (рітідектомія, фейсліфтинг) – залежно від зони обличчя, на якій проводиться підтяжка, в тому числі кругова підтяжка обличчя і шиї: 6000 – 7000 грн.
* Пластика повік (блефаропластика) від простої корекції нижньої повіки до повної пластики обох повік: нижня – 2700 грн, верхня – 2500 грн.
* Пластика носа (ринопластика, септопластика) – від корекції носових раковин до повної зміни форми носа: 2000 – 5000 грн.
* Пластика вушних раковин (отопластика) – усунення клаповухості – 2500 грн; зміна форми вушної раковини – 5000 грн.
* Пластика губ (хейлопластика) – 2500 грн одна губа.
* Пластика підборіддя (ментопластика, мандібулопластика або геніопластика) – залежно від “складності випадку”, але на загал усунення подвійного, або й потрійного підборіддя, 2500 – 3000 грн.
* Пластика вилиць (скул) (малярпластика) – 2500 – 3000 грн.
* Пластика шиї (платізмопластика) – 6000 – 7500 грн.
* Пластика живота (абдомінопластика) – 7500 грн., ліпоксація (одна зона) – 1000 грн.
* Пластика рук (брахіопластика) – близько 2000 грн.
* Пластика гомілок і внутрішньої поверхні стегна (круропластика та фемурпластика) – близько 2000 грн.
* Підтяжка шкіри після схуднення (паннікулектомія, торсопластика) – ціна визначається тільки при огляді.
* Пересадка волосся: 1 графт (2 – 3 волосини) – 8 – 10 грн.

Жіночі:
* Пластика грудей (маммопластика). Той випадок, коли все не так просто. Середньостатистичне – збільшення 5500 грн, але вартість імплантантів окремо від 8000 грн. То одна тисяча доларів, але може бути й півтори, якщо це оригінальний Mak Gan. Ліцензійні французькі коштували удвічі дешевше, підозрілі російські усього 1000 грн (тепер з ними не працюють). До речі, протези (ну так, по суті вони) розрізняються за формою. Є “круглі” та “анатомічні” й другі десь у півтора рази дорожчі.
* Окрема графа – зменшення (й таке трапляється, хоч рідко) та підтяжча грудей. Дорого, від 7000 грн.
* Корекція форми соска – 1300 грн.
* Пластика малих і великих статевих губ (лабіопластика) – 2000 грн.
* Пластика дівочої пліви, відновлення цнотливості (гіменопластика) – 2500 грн.
* Пластика піхви (вагінопластика) – 2000 – 2500 грн.

Чоловічі
* Пластика статевого члена: ахтунг, не збільшення! (фалопластика) – 1500 грн.
* Пластика грудей (гінекомастія) – 7000 – 8000 грн.

Були часи, коли тема пластичної хірургії цілими газетними розворотами активно висвітлювалася у місцевих ЗМІ (почала “Нова Доба” наприкінці 2002-го, хоча про татухи в зоні бікіні та пірсинг на сосках шкварила ще влітку 2001-го). І так сміливо, що якби сьогодні я вкинув сюди, наприклад, копію шпальти “Вечірніх Черкас” від 25 квітня 2007 року, то Маркові посіпаки за інфографіку із сіськами мене б точно злили, що вже траплялося.
Докризові 2006/2007 роки – то взагалі пік силікону, від 10 до 15 операцій щомісяця були тут мало не виробничою нормою. Інфографіка, само собою, з розцінками. Прям отак стрілочка на інтересне місце фотокрасуні й вирок: “Відновлення цнотливості: 1500 грн”. Але то за курсом “5”. Так що як не крути – що тоді, що за 3 – 4 роки, що тепер – хочеш знову стати незайманою (як би дико це не звучало) – готуй 300+ баксів. Гадаю, той “плюс” зараз ближче до “мінуса” біля 400. Ну таке… А окрім інфографіки – “Цікаві факти з практики”. Ними й закінчу цей несподіваний навіть для самого себе матеріал.

Перший силікон на Черкащині
Перші силіконові імплантанти з’явилися у Черкасах у 1994 році. Лікарі прооперували дівчинку, яка не мала ні грудей, ні внутрішніх статевих органів (? не розумію, але не вдаюся, просто цитую). Операція пройшла доволі вдало, як на перший раз.
За словами медиків, коли дівчина прийшла на обстеження через рік, з її вигляду було важко визначити, що бюст у неї штучний. Уже 13 років вона ходить з імплантантами старого покоління і жодного разу повторно до хірургів не зверталася. Не виключено, що колишня пацієнтка зможе прожити все життя, не міняючи протези.

Цнота в подарунок
Із незвичайним проханням до пластичних хірургів звернулася 50-річна жінка. Мати двох дітей захотіла відновити свою цноту. Пройшовши огляд у психіатра, жінка була визнана абсолютно здоровою. Виявилося, що вона вийшла заміж удруге і в такий незвичайний спосіб вирішила зробити подарунок чоловікові.

Бабуся – молодиця
Найстаршій черкащанці, яка вирішила стати молодшою, виповнилося 80 років. Лікарі довго пояснювали старенькій, що люди такого віку можуть померти, просто йдучи вулицею. Їй призначали безкінечні обстеження, щоб знайти причину для відмови. Проте, як з’ясувалося, здоров’ю бабусі могли позаздрити навіть молоді. Важко уявити, як звичайній пенсіонерці вдалося назбирати стільки грошей для підтяжки шкіри обличчя. Вже наступного дня після операції бабуся пішла додому. А на вмовляння лікарів залишитися в палаті ще хоч на день – два, старенька відповіла: “Докторе, що ви таке кажете? В мене там удома голодний собачка сидить!”