Члени Черкаського правозахисного центру протягом девʼяти років документують воєнні злочини рф проти України, аби згодом ті, хто зазнали збитків внаслідок російської агресії, змогли отримати компенсацію. Які це злочини та скільки їх зафіксували в області, розповів Суспільному керівник Черкаського правозахисного центру, член правління Української Гельсінської спілки з прав людини Тарас Щербатюк.

Тарасе, розкажіть, будь ласка, що вважають воєнним злочином?

Якщо ми говоримо про воєнні злочини, то це досить серйозні порушення норм міжнародного гуманітарного права, це порушення законів та звичаїв ведення війни. Якщо ми говоримо про певний перелік видів саме воєнних злочинів, то тут говоримо про восьму статтю Римського статуту, де визначений повний набір тих злочинів, які можуть відбуватися.

Які злочини документують члени Черкаського правозахисного центру?

Черкаський правозахисний центр з 2022 року долучився до ініціативи “Трибунал для Путіна”, щоб документувати всі ті події, які відбуваються не тільки на Черкащині, а й в інших регіонах України. Найбільш поширені злочини, з якими ми працювали, це звичайно вбивство або поранення цивільних людей, це руйнування житла, це руйнування об’єктів цивільної інфраструктури. Також були злочини, які пов’язані з катуванням цивільних.

Чого ми в кінцевому результаті прагнемо, документуючи воєнні злочини?

Якщо ми говоримо про прагнення, чого ми хочемо добитися в кінець кінців, можемо говорити про два аспекти. Перший — це збереження історичної пам’яті, а другий — притягнення російської федерації до відповідальності.

Йдеться про покарання для злочинців чи про компенсацію для жертв?

Ми тут можемо говорити про відновлення справедливості. Тут ми будемо говорити і про компенсацію для жертв війни. З 2022 року бачимо, що в середині нашої країни вже запущені певні процеси, ми бачимо, що певні фінансові ресурси вилучаються у громадян російської федерації чи компаній, які пов’язані з російською федерацією. І ці кошти також йдуть на відновлення країни, на надання певної компенсації людям, які постраждали від цього збройного конфлікту. Однак, якщо ми говоримо в глобальному плані, то ми можемо тут говорити про отримання 300 мільярдів доларів, які належать російській федерації на те, щоб кожна людина, яка постраждала внаслідок цих міжнародних злочинів, отримала певне відшкодування.

Скільки історій ви змогли задокументувати?

Якщо ми говоримо про рівень країни і кількість осіб, які постраждали внаслідок російської агресії, вчинених міжнародних злочинів, то ми тут можемо говорити про десятки мільйонів. Тому що це абсолютно всі внутрішні переміщені особи, це абсолютно всі люди, які переїхали закордон, вони всі постраждалі, всі потерпілі і всім їм потрібно виплати певне відшкодування за те, що вони зазнали в період не тільки з 2022 року, а й з 2014 року.

Якщо ми говоримо про Черкащину, то на території Черкаській області також вчиняються воєнні злочини. Ми це знаємо. Відбуваються постійні атаки шахедами, ракетами. Страждають люди, є вбиті, є поранені. Є дуже багато об’єктів житлової нерухомості, які мають наслідки. Ми зафіксували близько 250, можливо, трохи більше епізодів. З тими людьми, з якими ми працювали, а ми працюємо не тільки шляхом фіксації подій, ми також інтерв’юємо людей, щоб вони розповідали нам свої історії, яким чином вони постраждали, де постраждали, власне, яких збитків зазнали, то наша організація провела трохи більше 150 інтерв’ю з такими людьми.

Які історії вам розповідають?

Найбільше історій, які мені запам’яталися, — це були історії з Маріуполя. Приміром, історія людини, яка втратила двох дітей, дружину і матір, коли був “приліт” в їхній двір. Він це все бачив, розповідав про те, як намагався їх врятувати, але йому це не вдалося. Він розповідав про те, як він там поховав їх у дворі, про те, як він потім вибирався, власне, з Маріуполя, як він потім повернувся для того, щоб перепоховати їх на кладовищі.

Ми не тільки з людьми працюємо. З минулого року ми також почали досить системно працювати з юридичними особами, оскільки, якщо ми говоримо про категорії постраждалих, ми можемо говорити також і про бізнес. На Черкащині найбільш постраждалим регіоном, якщо ми говоримо про бізнес, є Умань. Десятки об’єктів бізнесу було знищено, пошкоджено. Бізнес не отримає компенсацій. Станом на сьогоднішній день, якщо вже зруйновано бізнес, а ми з багатьма суб’єктами підприємницької діяльності спілкувалися, то вони говорять, що припинили свою діяльність, або значно зменшили свої обороти, оскільки не можуть продовжувати далі. А допомоги в якості компенсації за ту шкоду, яку їм було завдано, немає.

Ще одна категорія з якою ми почали працювати — це територіальні громади. Про територіальні громади, власне, ніхто ніколи не говорив. Ми бачимо, що територіальні громади також страждають. Це і знищення, і пошкодження об’єктів комунальної власності. По перше, це недоотримання коштів унаслідок того ж саме руйнування бізнесу, витрачання коштів на відновлення, витрачання коштів на допомогу цивільним, тобто гуманітарна допомога. І ще купа інших статей, які з’явилися в органів місцевого самоврядування з 2022 року, і вони, власне, ці кошти направляють на те, щоб подолати наслідки війни. І ми розуміємо, що направляючи ці кошти на подолання наслідків війни, в громаді є діти, ті люди пенсійного віку, люди з інвалідністю, медицина, не доотримують кошти. За ці гроші можна було протягом трьох років вже зробити досить багато для розвитку громади. Але громада залишається на місці.

В тому разі, якщо Україна отримає гроші рф, про які ви говорили, то чи зможуть громади отримати компенсацію з цих витрат?

Так. Минулого року вже запустили міжнародний компенсаційний механізм. Першою його складовою — це є міжнародний реєстр збитків для України, який буде збирати докази вчинення РФ злочинів. Власне, заяви від людей, які постраждали внаслідок цих міжнародних злочинів. Якщо ми говоримо про категорії заяв, які будуть розглядатися саме реєстром збитків для України, то їх буде загалом 45 категорій. Станом на сьогоднішній день вже відкрито дві категорії для подання заяв. Це заяви від людей, житло яких було знищено або пошкоджено, рідні, які загинули внаслідок війни. Надалі поступово будуть відкриватися інші категорії, і серед цих категорій також будуть ті, які пов’язані із завданням збитків державі, завданням збитків саме територіальній громаді, завданням збитків бізнесу.

Чи хочуть люди розповідати свої історію, чи хочуть громади і бізнес?

Якщо говоримо про громади, про фіксацію і аналіз збитків, то в минулому році ми провели аналіз по дев’ятьох територіальних громадах. Це не тільки Черкащина, це була і Сумщина, Чернігівщина, Донеччина. Я вам скажу, що, мабуть, Черкащина найбільш відкритою була. Якщо ми говоримо про Донеччину і Сумщину, то це були абсолютно закриті громади — не хотіли розповідати про весь об’єм збитків, які їм було завдано.

А громади називають суми, скільки втратили?

Ми можемо говорити про ці дев’ять громад, з якими ми працювали. По тим громадам ми можемо говорити про більше одного мільярда гривень втрат, які зазнали громади. А це витрати, як я вже говорив, на подолання наслідки війни, на гуманітарне реагування. Тобто це збитки, які не фіксуються ніким. Коли будуть подаватися заяви до Міжнародного реєстра збитків, звичайно, потрібно буде обґрунтовувати ці суми. Ми це говоримо територіальним громадам, щоб вони вже зараз збиралися, шукали тих самих експертів і робили ці звіти аналітичні щодо збитків, які вони зазнають. Тому що коли відкриється ця категорія до міжнародного Реєстру збитків, а в них не буде цих даних, а просто навмання напишуть, то ця заява може бути не визнана або ж неприйнята, або ж розглядатися довго.

Які перспективи, коли будуть компенсувати збитки?

Насправді ситуація з компенсацією збитків в Україні є досить унікальна. Ми бачимо, з 2022 року на державному рівні були прийняті програми по “Є-відновленню”, де людям надаються кошти або ж на ремонт пошкодженого житла, або житлові сертифікати. І це відбувається прямо під час діючого збройного конфлікту. Таких ситуацій, здається, не було під час попередніх світових збройних конфліктів. Всі компенсації виплачувалися вже після їх завершення. В Україні ж віднайшли таку можливість і таки допомагають людям, щоб вони мали житло, щоб вони мали певні гідні умови для проживання. Я розумію, що ці програми, можливо, не досить ефективні, але ми розуміємо також, що в країні немає коштів для того, щоб покрити всі абсолютно статті, пов’язані з будівництвом житла для постраждалих людей, або ж з реконструкцією житла, або ж для житлових сертифікатів.

Якщо ми говоримо про міжнародний реєстр збитків та міжнародний компенсаційний механізм, то тут ми можемо говорити, що це, власне, є лише перший етап. Тобто на цьому етапі лише буде збиратися певна інформація, певні докази. Потім вона буде систематизуватися, класифікуватися, оброблятися. І ми розуміємо, що потім після цього ще повинні будуть створюватись органи, які будуть розглядати ці заяви, які будуть відшуковувати кошти, для того, щоб наповнювати фонд для подальшої виплати компенсації. За оцінкою навіть фахівців реєстру це може бути декілька років. Моя оцінка, що це буде не менше, ніж три-чотири роки, це може бути десятки мільйонів заяв. Їх потрібно буде обробити якимось чином, визнати прийнятними, а потім вже передати на наступний етап для їх розгляду. Потім вже на наступному етапі ці всі десятки мільйонів заяв потрібно буде розглянути і визначити розмір шкоди, який буде виплачено чи фізичній, чи юридичній особі. А потім вже етап виплати коштів. Ми ще не знаємо, що це буде за фонд, з яких ресурсів він буде наповнюватись.

Як швидко після подій документуються воєнні історії?

Це можуть бути абсолютно різні строки, але найкраще з нашої практики ми побачили, що відразу потрібно це робити, тому що навіть через рік, через півтора роки з тими людьми, з якими ми спілкувалися, вони вже говорять, що забули деякі моменти, нюанси, а в цій справі потрібні максимальні деталі для того, щоби все зафіксувати.

Скільки триватиме така робота ще?

Така робота буде тривати, поки буде тривати збройний конфлікт, поки всі люди не отримують компенсації, оскільки документування — це ж така собі первинна ланка фіксації. Потім нам потрібно всім разом забезпечити можливість відновлення справедливості для цих людей, щоб вони всі отримали компенсацію, щоб всі злочинці, які вчинили ці злочини на території України, були покарані.

Інтерв’юерка – Мар’яна Ободовська