На Черкащині розшукали православну школу, серед засновників і покровителів якої — митрополит Української православної церкви (московського патріархату) Феодосій, якого понад два роки судять за звинуваченням у “підривній діяльності” проти України та розпалюванні міжконфесійної ворожнечі. Про це розповідає Суспільне.
Навчальний заклад середньої освіти — Черкаська православна гімназія імені преподобного Сергія Радонезького, заснована пʼять років тому. Про це йдеться на офіційній сторінці Черкаської єпархії УПЦ у фейсбуці та у відео на ютубі Черкаського благовісника.
Сергія Радонезького вважають видатним московським церковним і політичним діячем, реформатором чернецтва XIV століття. Він мав вплив на посилення Московщини як одного з духовних осередків руської церкви, прославлений в лику Святих РПЦ РФ.
Як розповіла директорка черкаської православної школи Катерина Дегтеренко, школа-гімназія — для дітей з першого по девʼяті класи. Проте офіційно — це ФОП третьої групи із видом діяльності “репетиторство”, що не має ліцензії на навчання дітей.
За інформацією, яка оприлюднена на конференції “Пасхальні освітянські зустрічі”, що відбулася 2 травня 2025 року в Києві та зібрала духовенство, педагогів недільних шкіл та керівників молодіжних організацій зі всієї України, навчальний заклад з Черкащини представила Катерина Дегтеренко. Вона у своїй промові зазначила, що її гімназія розташована за 30 кілометрів від Черкас займає пʼять гектарів приватної території.
Дивіться також:
“Наша гімназія розташована не в місті, не в Черкасах. Вона розташована за 30 кілометрів, у селі Чорнявка. На сьогодні у нас із села навчається тільки одна дитина, а всі діти їздять із міста до нас. Школи такої, як у нас, немає у всій Україні. При нашій гімназії є велика територія в пʼять гектарів, на якій розташована ферма. Тобто у нас є городи, кури, кози, корови”.
У тому ж виступі Катерина Дегтеренко додала:
“У мене немає педагогічної освіти, я не народилася директором, але я є на сьогодні директором православної школи”.
З її слів, там навчається майже 100 учнів з 1 по 11 класи. Окрім загальноосвітньої програми діти вивчають “Основи православної культури”, “Церковнослов’янську мову”, “Церковний спів”, “Житія святих”, “Каліграфію”. Тому журналісти шукали навчальний заклад на території села Чорнявка.
Оскільки будівлю, яка зображена на фото та відео в інтернеті, у населеному пункті не побачили, то запитали у місцевому будинку культури. Бібліотекарка Маргарита Ворона розповіла:
“Я чула, що там є церковна школа — через ліс. Хутір Берег Чорнявка. Там знаходиться церковна школа і, на скільки відомо, це московського патріархату. На скільки я знаю, ніхто з наших дітей, хто проживає в селі, не ходить туди”.
Поруч із клубом розташована сільська школа. Директорка закладу Ганна Силецька розповіла, що знає про колег:
“Ні, наших вчителів там немає. Принаймні таких, які проживають на території нашої громади — там вчителі не працюють. Навіть коли закрилася школа в Думанцях, то вчителі — хтось пішов на пенсію, хтось у іншу школу. У тій школі ніхто з наших колег не працює. Що там за освіта і яку вони дають — ми не знаємо”.
За словами пані Ганни, у її школі навчаються діти із Чорнявки та трьох прилеглих сіл. Загалом — 162 дитини. На питання, чи знає тих, хто відвідує православну школу, відповіла:
“З Думанців, Худоліївки — я не знаю, я не володію такою інформацією. У нас навчалася одна дівчинка, вона закінчила там девʼять класів. Чи навчається її братик там — бо має іти в перший клас, мені не відомо”.
Староста села Василь Супрун телефоном розповів, що до Чорнявки власники школи приїхали років з 10 тому. Звідки — не в курсі.
“Вони приїхали і займалися там тваринництвом. У них і зараз є кози, корови, коні. Там були будинки — вони всі поскуповували. Пʼять-шість будинків вони купили із земельними ділянками. Ця територія огороджена. Доступу туди вільного нема. А що возять туди дітей автобусами, і думанецькі люди це говорять, що заїжджають туди автобуси з дітьми”.
Від Чорнявки до навчального закладу — майже пʼять кілометрів ґрунтовою дорогою. Територія, яка зі слів Катерини Дегтеренко займає пʼять гектарів, огороджена парканом. В одному кутку — будівництво чи то церкви, чи то каплички. Далі видніється приміщення школи, таке, як на відео в інтернеті. Вздовж паркану — кілька воріт. Усі зачинені і мають кодові замки. За парканом знімальна група помітила дівчину і попросила покликати власницю — директорку православної гімназії Катерину Дегтеренко.
“У нас не школа. Дивіться, дуже, плутають нас і приклеюють ярлик такий. Ми — надавачі репетиторських послуг. Я зареєстрований ФОП — ФОП Дегтеренко. Знаходжусь на третій групі оподаткування, де повністю у мене у КВЕДах прописано, що я маю право займатися репетиторською діяльністю. У мене офіційно працевлаштовані вчителі. В основному — це початкова школа”, — пояснила пані Катерина.
З її слів, вона укладає договір з батьками учнів і вони офіційно виплачують на розрахунковий рахунок кошти за навчання.
“І в нас це легально і все офіційно”.
Катерина Дегтеренко додала, що займається фермерством:
“У мене ферма, ми займаємося фермерським господарством, у нас коровки, у нас козочки. Я сумлінно плачу податки, і в нас все легально, ми працюємо”.
На питання журналістів про згадування православної гімназії у розслідуванні слідства Слідства.Інфо, відповіла:
“Так, я це бачила. Що московський патріархат і тому подібне. Дивіться, просто вони дійсно до нас приїжджали дитячим табором. І коли я говорила, що ми просто надавачі репетиторських послуг, все це не влаштовували. Але у нас тут гарна природа, чисте повітря, вони були в захваті. Ми спілкувалися і точка перетинання у нас — це були коні. Її дві доньки займаються конним спортом”.
Тому, за словами пані Катерини, вони з Київською православною школою уклали бартер — їхня людина доглядала за кіньми, а за це їм надали можливість відпочити табором.
“Бачите там, де у нас храм стоїть? Коли ми розпочинали тут діяльність і копали погріб, ми викопали там кладовище. Старовинне. І потривожили. У нас почалися дивні ситуації. Моя дитина зламала ногу. Бабка, у якої ми купили ту ділянку, їй 92 роки було, на тому місці у неї був, чи якийсь сарайчик, чи літня кухня була. Ми її розбирали і моя дитина зламала руку. Тоді ще кілька других дітей, які приїжджали, також у них були переламані руки. І ми звернулися, до церкви. В єпархію, щоб нам допомогли. Владика Феодосій сказав, щоб ми загорнули це все і нагорнули отакий бугорчик і провели чин погребіння”.
За словами пані Катерини, після дій священників ситуація змінилася:
“Ми віруючі люди, особливо я віруюча людина. Я думаю, що у нас демократична держава і ще ніхто не забороняв вірити в Бога. Більше ніхто не ламав ні рук, ні ніг”.
Журналісти поцікавилися, чи отримують діти посвідчення про освіту по завершенні їхнього навчання:
“Ні, звичайно. До мене ж по репетиторські послуги звертаються. Якщо це початкова школа, то це і українська мова, це і англійська мова, це і математика. Зараз дійсно проблема в тому, що в світі війна, діти постійно знаходяться у бомбосховищах і рівень знань, звичайно, замалий. І тому це має попит є і звертаються”.
За словами Катерини Дегтеренко, у 2025 вона подала пакет документів у Міносвіти, щоб отримати ліцензію на створення школи. Проте, відповіді досі не отримала.
“Ну, у нас на початку повномасштабної війни дуже мало дітей, тому що більшість взагалі виїхала за кордон. Десь 30 дітей зараз у нас”.
Як мають працювати такі заклади? Чи може називатися школою установа, яка не має ліцензії на таку діяльність? За роз’ясненнями журналісти звернулося до Міністерства освіти. Нам надіслали письмову відповідь на запит. У ній йдеться, що наявність ліцензії для здійснення освітньої діяльності є обов’язковою. Самого КВЕДу не достатньо. Начальниця обласного управління державної служби якості освіти Оксана Компанієць пояснила:
“Чи має право існувати неформальна освіта — однозначно. У нас позашкільна освіта працює, як неформальна — там не потрібно ліцензії. Ліцензується у нас дошкільна освіта, всі три рівні повної загальної середньої освіти тощо. Якщо це дійсно репетиції і мова не йде про повноцінний освітній процес в школі, то це одна справа. Якщо ж ми говоримо, що засновник повинен і хоче організувати повноцінну школу, надавати послугу від початкової до профільної освіти, то він має отримати ліцензію”.
Освітня омбудсменка Надія Лещик додала, що якщо заклад не має такої ліцензії, то це порушення прав дітей на доступ до освіти:
“І можуть бути проблеми з отриманням документа про отримання загальної середньої освіти. Заклад загальної середньої освіти, приватний заклад, може утворити лише юридична особа. ФОП не має права утворити. Ліцензія видається лише юридичній особі. Фізична особа підприємець може отримати ліцензію на впровадження дошкільної освіти або позашкільної освіти”.
Відтак, батьки, які звертаються до таких установ, мають знати про ризики, додала начальниця обласного управління державної служби якості освіти Оксана Компанієць:
“У першу чергу — це документ про освіту, який вони не можуть отримувати. Відповідно виникають проблеми з реєстрацією на ЗНО чи НМТ, вступу до вишу під питанням і, навіть, працевлаштування. Якщо є вимоги професійного стандарту, то можуть бути під питанням. Неформальна освіта потребує визнання у сфері формальної освіти”.
Про цей випадок, та про аналогічні випадки, які, можливо, є у Черкаській області, нині управління збирає інформацію, додала Оксана Компанієць.
КОМЕНТАРІ