У вівторок, 19 травня, громадська організація «Національний екологічний рада України» розповсюдила заяву про занепокоєнням станом гребель водосховищ Дніпра. Нерідко тривожні повідомлення екологів-громадських працівників виявляються перебільшеними. Однак наразі наводиться ряд конкретних фактів, які насторожують, зазначають Патріоти України, пише «Прочерк».

«В ході будівництва Канівської ГЕС (1972-1975 роки) до складу гідротехнічних бетонів домішували золу з теплових електростанцій. Потім з’ясувалося, що це було фатальною помилкою: вода всі ці роки вимивала золу, на її місці утворювалися порожнечі, – сказано в документі Національної екологічної ради України. – Оцінити масштаби пошкоджень дуже важко, оскільки порожнечі знаходяться всередині конструкцій. Інженери не виключають, що в аварійному стані знаходиться весь фронт греблі. Сьогодні вона утримує тиск 2,5 кубічних кілометрів води, що є гігантським навантаженням на ГЕС».

Вчені Національного екологічного ради України підрахували, що прорив греблі Канівської ГЕС призведе до затоплення значної частини Черкаської області, виникненню непрохідних боліт на цій території, а також до збільшення тиску на греблю Кременчуцького водосховища та її прориву. Тобто дамби, що знаходяться нижче за течією, почнуть складатися і руйнуватися одна за одною за принципом доміно.

При цьому небезпечний викид донних відкладень, в яких знаходяться радіоактивні стронцій-90 і цезій-137, які виявилися на дні Канівського водосховища після Чорнобильської катастрофи.

Газета “Факти” попросила прокоментувати стан справ главу Національної екологічної ради України Олександра Чистякова.

– Ці та інші відомості, викладені в нашій заяві, оприлюднив відомий вчений доктор економічних наук Віталій Скоцик, – прокоментував глава Національного екологічного ради України Олександр Чистяков. – Нижче Канівського та Кременчуцького водосховищ знаходиться ДніпроГЕС. У 1997 році було офіційно задокументовано виникнення тріщин в більш ніж двох десятках бетонних елементів цієї гідроелектростанції. Після цього протягом п’яти років виділялися кошти на реконструкцію, але їх вистачило не на зміцнення греблі, а на нове обладнання для машинного залу. На цьому реконструкція закінчилася в 2002 році.

А другий її етап так і не розпочався. Офіційний експлуатаційний ресурс ДніпроГЕСу, згідно з вимогами стандартів технічного нагляду, закінчився в 2007 році. Сьогодні замість проведення капітальних ремонтних робіт місцева влада обмежують проїзд вантажного транспорту через греблю.

– Які у вас зауваження до надійності дамби Київської ГЕС?

– За рік до Чорнобильської катастрофи стався прорив земляної дамби, що розділяє бетонну греблю Київської ГЕС і обвідний канал. Залатати ополонку за допомогою грунту не вдалося, і тоді стали сипати … борошно. Це допомогло. З тих пір місце прориву занесло землею, на тому місці виросла трава, дерева, але загроза повторення НП залишається.

– Я не згоден з такою оцінкою станів гребель на Дніпрі, – заявив «ФАКТАМ» по телефону авторитетний гідролог, доктор географічних наук, професор Віктор Вишневський. – Такого роду споруди, як бетонні дамби, витримують натиск води висотою в 100, а то і в 200 метрів. А у нас на Дніпрі максимальний напір, який припадає на греблю ДніпроГЕСу, 35 метрів. На інших дамбах Дніпровського каскаду натиск в межах 12-15 метрів. Після багатьох місяців посухи (практично безсніжну зиму) запаси води у водосховищах малі. Дощі, які зараз йдуть, напоять землю, але кардинально не змінять рівень води в Дніпрі, а значить і навантаження на греблі. Навіть якщо уявити, що станеться таке вкрай малоймовірна подія, як прорив дамби Київського водосховища, то жителям столиці не слід побоюватися затоплення. Адже 99% території Києва знаходиться вище рівня води в Київському водосховищі. Будуть затоплені хіба що острови на Дніпрі і окремі ділянки Подолу.

У державному підприємстві «Укргідроенерго», яке займається контролем стану гребель ГЕС, пообіцяли, що незабаром дадуть коментар з приводу тривожного заяви Національного екологічного ради України…