До Шевченківських днів, що їх традиційно відзначають в Україні на початку березня, музей грошей Національного банку розповів історію 100-гривенної купюри, на якій зображений портрет поета.
На грошових знаках Тарас Шевченко мав з’явитися ще в часи національно-визвольних змагань. Директорія, яка прийшла до влади 14 листопада 1918 року, планувала карбувати монети з його зображенням. До цього функцію монет виконували шаги – поштові марки з номіналами.
Директорія оголосила про зміцнення золотого вмісту української валюти. У населення почали збирати все наявне золото та срібло для випуску монет, а також було оголошено переплавку всіх мідних пам’ятників російським царям на дрібну монету. На золотих гривнях планувалося розмістити бюст Тараса Шевченка, а на срібних монетах – будинок Центральної Ради. Але розпочати випуск монет так і не вдалось через більшовицький наступ.
Цілком можливо, що автором ескізів цих грошей міг би стати відомий художник та графік Григорій Нарбут, що, за збігом обставин, народився в один день із Тарасом Шевченком.
Уперше на грошових знаках вже незалежної України зображення поета з’явилося у 1995 році – на купюрах в 1 мільйон купоно-карбованців. На них був зображений пам’ятник поету у Києві. На звороті було розміщено червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
На засланні Тарас Шевченко писав друзям: «Думав уже в Києві оженитися та й жить на світі, як добрі люде живуть, – уже було й подружіє найшлось… Мене з Києва загнали аж сюди, і за що? За вірші!». Мрії і сподівання молодого Шевченка були пов’язані з щойно спорудженим новим Київським Імператорським університетом Святого Володимира. Сьогодні і університет, і парк навпроти нього носять ім’я Тараса Шевченка.
Банкноти 100 гривень незалежної України друкувалися закордоном – на Мальті британською фірмою «Thomas De La Rue» 1996 року. З 2000 року банкноти цього номіналу виготовляються на Банкнотно-монетному дворі Національного банку.
На лицевій стороні банкноти зображено Тараса Шевченка. Спершу у дизайні використали зображення поета з останніх років його життя після заслання. Але вже на випуску банкноти 2005 року бачимо перший автопортрет Тараса Шевченка. На ньому поет постає перед нами у віці 26-ти років – вільним і сповненим надій і сподівань.
Зворотна сторона банкноти також зазнала змін: на проєкті банкноти 1992 року передбачалося розмістити будівлю Верховної Ради України. На банкноті другого покоління зображено Софійський собор, третього – кобзар із поводирем на Чернечій горі і Дніпро, четвертого – історичний червоний корпус Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.
100 гривень зразка 2014 року – перший в обігу номінал банкнот четвертого покоління. Вони ввійшли в обіг 2015 року у день народження Тараса Шевченка – 9 березня.
КОМЕНТАРІ