За “Матеріалами до VІ районного з’їзду Рад” 1934 року мовою оригіналу – про окремі складові громадського життя 45-тисячного міста. Принаймні таке, яким воно бачилося для звіту, нагадує майже сторічну статистику черкаський краєзнавець Борис Юхно.
1. Шляхи
Проляг шляхів із камінним вкриттям у 1931 – 1934 році залишився без змін і складає 1,5 км у районі. Грунтових з домішкою шляхів збільшилося на 1 км, разом 2 км, та звичайних профільованих шляхів збільшилося на 22 км. Загальний проляг шляхів у районі складає 466 км.
2. Тротуари
Лінією благоустрою та зовнішнього впорядкування міста Черкаси за звітний період проведено значну роботу. Останніх чотирьох років, включаючи й 1934 рік, на благоустрій міста вкладено 306 тис. крб. За цей час забруковано нових вулиць у погонних метрах – 2700, капітально відремонтовано бруків – 3064, капітально замощено тротуарів – 1840, проведено планування вулиць – 1450 та спусків – 1390, продовжено Шевченківський бульвар в напрямку Соснівки – 680. У значній мірі впорядковано також водосточні канави. Всього влаштовано та очищено водосточних канав на 3380 пог. метрів.
3. Залізниця
Тоді, коли пересічне перебування паровозу в ремонті мусіло дорівнюватись в 1933 р. – 40,9 годин, то фактично таке дорівнювалось 50,3 годин. У 1934 р. перебування паровозів у ремонті ще збільшилось і складає 51,2 годин при плані 41,8 годин.
Процент хворих паровозів у 1933 році складав 14,67% при плані 13,8%, в 1934 році такий збільшився до 18,58% при плані 14,7%.
4. Транспорт
У Черкасах є три гужових транспортних організації: філія Київського Облтранстресту, контора Облкооптрансу та кооперативна артіль “Гужовик”.
Пересічний склад транспортного парку дорівнює 203 одиницям – по Облтранстресту 51 кінь, по Облкооптрансу 23 коня та по артілі “Гужовик – 129 коней. Крім того, філія Облтранстресту має 6 вантажних машин із загальним тоннажем 9 тонн.
За 9 місяців 1934 року всіма організаціями гужавтотранспорту перевезено 172 тисячі тонн вантажу, в тому числі 7 тисяч тонн автомашинами. У 1934 році філією Облтранстресту в районі організовано пасажирське автотранспортне сполучення в Черкасах до Соснівки, Рафзаводу та в напрямках: Черкаси – Чигирин, Черкаси – Мошни. Зараз у районі є 6 пасажирських автомашин на 88 осіб.
5. Озеленення
В озелененні міста робота комунального господарства характеризується такими показниками: посаджено плодових дерев по місту 4853 шт., декоративних 14291, кустарників 11760. Конче треба відзначити, що догляду за деревонасадженнями ще бракує і через це багато насадки гине.
6. Водогін
До недоліків роботи водогону належить значна зношеність лічильників по мережі та кепська робота автоматичних водозаборів, що призводить до великих втрат води по мережі, які дорівнюють 23,8%. Вводів водогону є надто мало – лише в 550 будинках, що складає тільки 12% будинків в Черкасах. До цього часу не з’єднані з водогоном навіть такі підприємства як машбудзавод, цегельні, деревообробний комбінат. Загальний проляг водогонної мережі міста дорівнює 35,4 кілометри.
7. Асенізація
Асенізаційний транспортний обоз комунального господарства має 20 транспортних одиниць і потреби міста задовольняє лише на 30-35%. Боротьба за санітарний стан міста ставить, як невідкладне завдання, рішуче поліпшити асенізаційну справу. У першу чергу треба організувати як слід асенізаційні поля та кількісно збільшити астрансобоз комунального господарства.
8. Зв’язок
Район почав радіофікацію з 1933 року. Зараз у районі є 720 радіоточок, з яких 58 у користуванні організацій та 622 в індивідуальному користуванні.
Мережа поштового та телеграфного зв’язку за звітний час значно поширилась. Зараз у районі є 28 штатних поштових агенства та 3 нештатних.
Маємо зміни в галузі телефонного зв’язку. Коли в 1931 році протяг телефонної лінії був 66 кілометрів, то зараз 250 кілометрів. В 1931 році було телефонізовано тільки три села, а зараз телефонний зв’язок з райцентром мають усі сільради району та 9 колгоспів.
9. Торгівля
Здійснюючи ухвали ХVІІ з’їзду партії, щоб пожвавити товарооборот між містом і селом та втягнути до товарообороту колгоспників і трудящих одноосібників, у місті Черкасах протягом 1934 року було організовано п’ять міжрайонних ярмарків та базарів. У них, крім Черкаського, взяли участь колгоспи, колгоспники та трудящі одноосібники Чорнобаївського, Чигиринського, Золотоніського, Каневського та частково Смілянського районів.
Треба відзначити реалізацію ініціативи тов. П.П. Постишева про обслуговування дітей. З цією метою у Черкасах з 29 вересня по 5 жовтня 1934 р. було проведено шкільний базар. На цьому базарі реалізовано товарів дитячого асортименту на 56 тис. карбованців.
У передсвятковому базарі в Черкасах, що тривав 13 день (з 25 жовтня по 6 листопада) взяли участь 22 торговельних організації міста. Передсвятковий базар дав товарооборот на 1 міл. 300 тис. крб., або 130% до запланованого.
10. Фізкультура
Останнього часу значно посилено роботу щодо фізичного оздоровлення трудящих. У Черкаському районі є 31 фізкультурний гурток, з них у місті 19 та у селах 12. Фізкультурні гуртки охоплюють до 1000 чоловік фізкультурників. З 1932 року в Черкасах організовано фізкультурне товариство “Динамо”, яке проводить велику роботу по піднесенню фізкультурного руху. Фізкультурною роботою охоплено всіх учнів шкіл району та студентів учбових закладів міста.
Значну роботу Райрада фізкультури провела в галузі підготовки та здачі норм на значок ГПО (готов до праці та оборони). У районі охоплено підготовкою на здачу норм на значок ГПО 1-го ступеня 9400 чоловіка. Повнотою здали норми на значок 1-го ступеня ГПО, разом з товариством “Динамо”, до 2000 чоловіка.
У 1934 році фізкультурні гуртки району брали участь у різних міжрайонних змаганнях та спартакіадах. У естафеті “Більшовицьким колгоспам – зразкову фізкультуру!” Черкаси одержали 3 місце. Гурток допризовників Черкаського району, взявши участь у обласній спартакіаді (Київської області, – прим.), був надісланимй, як кращий, на Всеукраїнську спартакіаду допризовників, де теж посів 1 місце.
Разом з цим у районі проведено низку фізкультурних виступів у числі яких треба відзначити два кроси, де взяли участь 1300 чол., студентську весняну спартакіаду, фабрично-заводську, колгоспно-радгоспну спартакіаду та інш. Взято також участь у Всесоюзній водній естафеті та проведено два велопробіги: Черкаси – Києв, Черкаси – Запоріж’є.
Останнього часу в Черкасах влаштовано новий спортивний стадіон, лижв’яну станцію та провадиться обладнання Будинку фізкультури. Розгортаючи далі фізкультурний рух, треба поширити цю роботу, особливо на селі.

КОМЕНТАРІ