Група компаній «Ukravit», великий український виробник засобів захисту рослин та мікродобрив, у березні 2019 року виграв тендер UNIDO (Організація при ООН з промислового розвитку) з реалізації української частини проекту «Скоординоване управління видаленням озоноруйнівних речовин (ОРР) і стійких органічних забруднювачів (СОЗ) в Україні, Білорусі, Казахстані та Вірменії».
Про це повідомляла сама група компаній у відповідному прес-релізі, пише «Interfax – Україна».
Тож, виходить, що мер Черкас Анатолій Бондаренко, який почав бити на сполох через наміри чинної владної команди перетворити Черкаси на могильник з переробки токсичних відходів – правда. А Віталій Ільченко, власник «Ukravit», висуванець від «Слуг народу» на посаду міського голови обласного центру, який заявив, що слова Бондаренка «маячня і брехня», а сам мер «вигадав усе у своїй хворобливій уяві», – цинічно збрехав, адже на сайті його компанії про це повідомлялось ще рік тому (у травні 2019-го) і ми не знайшли жодних уточнень, що проект «зірвався». До того ж Ільченко перевів стрілки, що, мовляв, Черкаси і так обросли смітниками, і жодним словом не обмовився, що його компанія будуватиме названий завод не в Черкасах.
Loading...Нагадаємо, Бондаренко повідомив, що «Ukravit» нині шукає під відповідний завод земельну ділянку, і вже веде переговори про це з кількома черкаськими підприємствами.
Отож, за умовами проектного договору компанія отримає технічну підтримку для створення інфраструктури з утилізації озоноруйнівних речовин і стійких органічних забруднювачів. Це має бути повноцінна виробнича лінія з переробки холодильних, морозильних камер і кондиціонерів та інсинераторна піч.
«З огляду на той факт, що високі температури, необхідні для спалювання фреону, підходять також і для утилізації не придатних до використання пестицидів, «Ukravit» першим в Україні почне утилізувати небезпечні речовини», – наголошувалося в повідомленні групи.
В «Ukravit» зазначали, що раніше для утилізації фреону доводилося звертатися до іноземних компаній, а тепер це можна буде робити в Україні. У прес-службі компанії наголошували, що «необхідне обладнання буде поставлено в Україну восени цього року» (тобто 2019-го, – ред.), а «запуск і повноцінна робота лінії планується вже наступного року» (тобто 2020-го, – ред.).
Тож, в разі успіху починань Ільченка, вже в цьому році у Черкаси можуть потягнутися ешелони із небезпечними пестицидами та токсичними відходами як мінімум із трьох сусідніх країн та з усієї України, і складуватимуться в межах міста, очікуючи переробки. А тоді їх будуть спалювати, ще більше «покращуючи» і так несвіже через хімзаводи черкаське повітря.
Додамо, що подібні заводи – вважаються одними з найбезпечніших і найшкідливіших виробництв, які лише можна собі уявити, особливо з огляду на українські промислові реалії. Страшнішим може бути лише могильник із радіоактивних відходів.
І щоб там не заявляв пан Ільченко про «фейки», насправді він разом із «Слугами народу» не просто збирається перетворити Черкаси на столицю переробки токсичних відходів, а вже зробив для цього конкретні кроки по залученню великих інвестицій. І з огляду на те, що він говорить неправду вже на початковому етапі, присипляючи пильність містян власними «спростуваннями», – вірити в те, що надалі він говоритиме правду про екологічні наслідки виробництва – не доводиться.
Тож черкащанам «Слуги народу», схоже, приготували жахливе майбутнє – жити у місті страшної екології та високої смертності через це. Звісно, подібний проект міг запропонувати лише заїжджий варяг, не черкасець, якому абсолютно начхати, яким повітрям тут дихатимуть містяни та їхні діти, яким немає куди виїхати. І зрозуміло тепер, для чого успішному бізнесмену Ільченку може бути потрібна посада міського голови Черкас – щоб пропхнути свій прибутковий проект і заробляти на ньому величезні гроші, жертвуючи при цьому життям і здоров’ям трьохсот тисяч черкасців?
КОМЕНТАРІ