Більше сотні вулиць, провулків та скверів перейменували на сесії міської ради 22 грудня. Усе заради того, щоб попрощатися із радянським минулим і російською пропагандою.

Аби роз’яснити, на честь кого черкаські топоніми отримали нові назви, управління інформаційної політики Черкаської міської ради підготувало цикл матеріалів «Історія та культура України в нових назвах вулиць».  У цьому матеріалі розповідаємо про героїв славетного козацького минулого Черкащини.

Черкаси стали колискою козацтва і більш як два з половиною століття були його столицею. Саме тому низка міських топонімів отримала назви, пов’язані із козаччиною. Тепер у обласному центрі є вулиці Филона Джалалія, Петра Дорошенка (а також сквер його імені), Івана Підкови, Івана Виговського, Івана Мазепи, провулки Семена Палія, Івана Сірка, Лавріна Капусти, Козака Мамая, Северина Наливайка, Яська Воронченка, Івася Коновченка.

Вул. Филона Джалалія (попередня назва – вул. Джаліля)

Джалалій (Джеджалій, Джежалій, Джеджеля, Ждалали, Женжеля, Чижелій) Філон — Джалалий Филон — державний, політичний і військовий діяч; полковник кропивенський (1649—1658 рр.), наказний гетьман (1655 р.).
Козак татарського походження. Служив сотником реєстрового Переяславського полку. З початком виступу Б. Хмельницького забезпечив його успіх. 24 квітня/4 травня 1648 р. разом з черкаським сотником Б. Товпигою очолив повстання реєстровців у Кам’яному Затоні. Обраний на козацькій раді старшим, привів повстанців до табору Б. Хмельницького. Став одним із найближчих і найвпливовіших сподвижників гетьмана. Виконував важливі дипломатичні місії.

Вул.Петра Дорошенка (вул.Пацаєва) і сквер Петра Дорошенка (сквер біля будинків по вул.Пацаєва 20,22,24)

Петро Дорошенко (1627, Чигирин — 19 листопада 1698, с. Ярополче, Московія) — визначний український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького Правобережної України (1665—1676), очільник Гетьманщини (1668—1670). Козацький полковник, учасник Хмельниччини та московсько-української війни. Гетьманування, котре припало на добу Руїни, провів у постійних війнах, як із зовнішніми, так і з внутрішніми супротивниками. Походив із давнього козацького роду, онук соратника Петра Сагайдачного Михайла Дорошенка, який загинув під час виправи на Крим 1628 року. Батько — наказний гетьман Дорофій Дорошенко.

Вул.Івана Підкови (вул.Стасова)

Іван Підкова (Іван Серпяга, Карапет Серпега, Іван Вода (Воде), Іоан Вірменин; 1533, Брацлавщина або Молдовське князівство — 16 червня 1578, Львів) — козацький кошовий отаман, молдовський господар (1577—1578). Ймовірно, рідний брат молдовського господаря Івана III Воде Лютого. Іван Підкова мав вірменське походження. За переказами, немовлям був врятований від татар; вихований козаками. Мав рідкісну фізичну силу і надзвичайний зріст, запросто ламав руками підкови (за це запорожці прозвали його «Підковою»), міг зупинити віз, запряжений 6 кіньми, ухопивши його за заднє колесо, та був здатен волячим рогом пробити дубові ворота. Його охрестили «Волошенином», себто по-тодішньому молдованином. Його зріст був 2 м 29 см.

Вул. Івана Виговського (попередня назва – вул.Зелінського)

Іван Виговський (1608 – 1664) – Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Україні у 1657–1659 роках. Був найближчим соратником Хмельницького у формуванні зовнішньополітичного курсу України, виходячи з її геополітичних пріоритетів.

Вул.Івана Мазепи (вул.Чайковського)

Іван Мазеепа (Колединський) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709).
Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави з кордонами часів Хмельниччини.

Як визначний державний діяч дбав не лише про економічну та військову могутність України, а й про її культуру, про піднесення освіти, науки, мистецтва, зміцнення авторитету церкви. Тривалий час підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року став на бік шведів. Після поразки під Полтавою був вимушений переселитись до Молдовського князівства.

Пров. Семена Палія (пров. Зелінського)

Історія зафіксувала Семена Палія одним із найпопулярніших лідерів козацького руху не лише в Україні, а й у всій Європі. Мав неабиякий військовий досвід. Семен Палій – єдиний реальний козак, про якого склали думи, легенди і пісні. Зокрема  поема Тараса Шевченка «Чернець», поема-балада Левка Боровиковського «Палій».

Пров.Івана Сірка (пров.Зелінського)

Іван Сірко (1605 (1610) — 1680) — український полководець, подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 боях. Герой багатьох українських пісень і казок.

Зокрема, сюжет про лист запорожців до турецького султана, ініціатором написання якого нібито був Іван Сірко, про праву руку отамана, яка несла перемогу вже після його смерті тим, хто володів нею, і загалом про те, що Іван Сірко був найзнаменитішим і наймогутнішим козаком-характерником.

Пров.Лавріна Капусти (пров.Кутузова)

Лаврін Капуста — козацький військовий діяч, Чигиринський та Суботівський городовий отаман, керівник контррозвідки часів Богдана Хмельницького.

Часто Лавріна Капусту називають найвидатнішим професійним контррозвідником Війська Запорозького. Тож не дивно, що постать Лавріна Капусти оповита численними таємницями. Як і личить професійному контррозвіднику ,про себе та свою діяльність залишив дуже мало інформації.

В історії згадки про нього з’являються з 1648 по 1657 роки. Був реєстровим козаком. Командував козацькими загонами під час Жовтоводської, Корсунської та Пилявецької битв. У жовтні 1648 року полковник Лаврін Капуста на чолі козацького корпусу здійснив похід на Городок, де допоміг місцевим жителям знищити шляхетську заставу, та під Перемишль. У лютому 1649 р. призначений Б. Хмельницьким чигиринським городовим отаманом, був також суботівським городовим отаманом.

Окремою сторінкою діяльності Лавріна Капусти була дипломатія. Відомо, що він двічі очолював українське посольство до Москви у 1653 році та двічі до Стамбула (квітень 1656 року та травень 1657 року).

Пров.Козака Мамая (пров.Сєдова)

Козак Мамай — народна картина із зображенням козака-бандуриста, один із найпоширеніших фольклорних героїв в Україні. У XVII–XIX ст. картина козака-бандуриста була найпопулярнішою на українських землях, особливо на Полтавщині, Чернігівщині, Харківщині, рідше на Правобережжі.

Оповіді про козака-бандуриста зустрічаються серед народних легенд, переказів та приказок. На картинах малювали в супроводі сакральної для українців символіки — кобзи, що є символом національних традицій та співучої душі народу; коня, що є символом війни, некерованого гніву та хоробрості; дуба, котрий символізує могутність та генетичну чистоту роду. Часто на малюнках присутнє зображення списа з прапором, козацького штофа і чарки.

Пров.Северина Наливайка (пров.Транспортний)

Северин Наливайко — український військовий діяч, козацький ватажок. Один із керівників повстання 1594—1596 років у Речі Посполитій.

Пішов на Січ, брав участь у походах ще за часів польського короля Стефана Баторія. Служив сотником надвірної хоругви князя Костянтина Острозького, був здібним гармашем, відзначався винятковою хоробрістю, фізичною силою. У квітні 1594 року зібрав на Поділлі двохтисячний загін для оборони від татар. У червні того ж року Северин Наливайко з козаками зруйнував турецьку фортецю Паркани у Придністров’ї. У Теребовлі та Гусятині спустошив маєтки польського коронного гетьмана Мартина Калиновського, винного у смерті його батька. Під орудою Наливайка козаки здійснили похід на турецьку фортецю Бендери.

Северин Наливайко брав участь у походах об’єднаного козацького війська на Молдову і Придністров’я. З вересня 1595-го Северин Наливайко як очільник повстання діяв під Замостям, стояв у Самборі, погрожував походом на столицю Речі Посполитої – Краків. У лютому 1596 року встановив контроль над більшою частиною Волині.

У квітні 1596 року після битви під Білою Церквою Северина Наливайка на короткий термін обрали гетьманом. Після капітуляції козаків перед польським військом після битви в урочищі Солониця під Лубнами Наливайко потрапив до полону. Врешті-решт був публічно страчений у Варшаві.

Пров.Яська Воронченка (пров.Нестерова)

Ясько Воронченко – Воронченко Яків (Яцько, 1609 — 1679) — український державний та військовий діяч доби Гетьманщини. Черкаський (1648 — 52) і прилуцький (1652 — 57; 1658) полковник. Сподвижник гетьманів Петра Дорошенка і Остапа Гоголя.

Пров.Івася Коновченка (пров.Павлова)

Івась Коновченко – герой думи (літературний персонаж). Перша публікація припадає на 1819 рік. Мотиви цієї думи широко використав М. В. Гоголь в повісті «Тарас Бульба». Записано її понад 50 разів майже по всій Україні. В одному з варіантів головний герой думи вказується як уродженець міста Черкаси, а в іншому — міста Крилова. Можливою причиною такої плутанини виконавців було те, що обидва козацькі міста розташовувалися на правому березі Дніпра.

Із повним переліком вулиць, провулків і скверів, які отримали нові назви під час сесії 22 грудня 2022 року, можна ознайомитися за посиланням: http://chmr.gov.ua/_upload/shchodo_pereymenuvannya_vulyts.pdf