Військовий капелан Володимир Сеньковський до війни довгий час проживав на Лисянщині, був священиком найстарішої тут дерев’яної 160-літньої церкви в селі Орли, яку вважають козацько-чумацькою. Нещодавно наш земляк-захисник, будучи в справах у наших краях, завітав до Звенигородської районної ради, де заступник голови, теж житель Лисянки, Ярослав Попко подякував капелану, який гідно обороняє нескорену Миколаївщину, і передав рюкзаки з канцелярським приладдям для його трьох синів-школярів. Пише видання “Вісті Черкащини“.

Володимир Сеньковський – людина сильної волі, міцного характеру, упевнений у собі, справжній патріот України, який дбає про морально-психологічний стан побратимів під час духовної служби. Він каже, що на війні є два види підтримки військовослужбовців від капеланів – безпосередня і моральна, духовна. В першому випадку – це підняття бойового духу, а другому – молитва. «Найчастіше бійці на передовій мене запитують, чи вірю я у перемогу. «Я їм завжди відповідаю: «Хлопці, не залишайте віру. Незалежно від того, є вона православною чи якоюсь іншою. Віра в Бога і в те, що ми переможемо, мають бути завжди з нами», – каже отець Володимир.

Ми живемо нині у воєнних реаліях, із незламною вірою про перемогу, яку також наближають військові капелани. Несуть мудре слово Боже, як робить це наш земляк із Лисянщини, надихають гідно тримати стрій, у гарячих точках вони пліч-о-пліч з відважними захисниками й захисницями.