У Романівці, що на Тальнівщині, дуже сильна волонтерська група. Аби зібрати кошти на допомогу нашим військовим, молоді й креативні продавчині місцевого магазину Світлана Юрпольська та Тетяна Ярмоленко придумали ідею проводити ярмарки. Спершу, на початку весни, організували квітковий, потім, кілька разів сільські господині продавали власну випічку. За виручені гроші купували те, що просили військові. Ніколи осторонь не стояла і 60-річна Наталя Мельник, жителька села, розповідає видання “Вісті Черкащини“.
– Відчуття провини не дає мені спокійно спати та жити. Думаю, чим можу бути корисною. На мою вчительську пенсію особливо не розженешся, а завжди хочеться допомогти. Там, на фронті, є багато моїх учнів, – розповідає пані Наталя. Ця прекрасна мудра жінка виявилися цікавою співрозмовницею і розповісти вона має що, та й показати багато унікального нашим читачам. Каже, після Перемоги обов’язково приїздіть у гості, а поки у нас одна мета – якомога швидше наблизити її. Так от, у цієї жінка поряд з іншими, не менш цікавими захопленнями, є вирощування ірисів. У своєму городі вона має 60 різноманітних елітних сортів цієї квітки. Наживо ми їх в цьому році не побачимо – відцвіли. А от фотографії – будь ласка. Ними поділилися пані Наталя в соціальній мережі Фейсбук на своїй сторінці. Такого багатства кольорів та відтінків, причому в одній квітці, як на мене, більше немає в природі. Білі, жовті, рожеві, голубі, синюваті, фіолетові, і навіть чорні, бархатні і з гофрованими кінцями – вони навряд чи залишать байдужою хоча б одну шанувальницю квітів. Жінка пригадує, що перші півники (так по-народному у нас їх називають) купила на базарі в Тальному, у жінки ромської національності. Вони були дуже красиві, напівкруживні, великі. І закохалася в них. Минулого року пробувала продавати свої іриси, та, звісно, більше пороздавала. А в цьому році отримала замовлення від подруги, яка живе в Америці, на певні сорти квітки. Чи дійдуть, чи приживуться, не впевнена, хоча переконана, у такий спосіб подруга вирішила її підтримати. Саме тоді й спало на думку жінці продавати свої іриси, а частину виручених коштів передати дівчатам на волонтерський центр.
Зробила допис на сторінці: «Іриси з Іллюшкиного саду. Зробимо Україну квітучою! Дякуємо за замовлення! Обов’язково відзвітуємося!»
Іллюшка – це бабусин помічник, він закінчив 2-ий клас київської школи, а влітку допомагає бабусі поратися в городі, доглядати за квітами, поливати їх, вибирати полуницю. Як винагорода – половина виручених грошей піде йому на зошити й книги до школи. А ще хлопчик щодня, мов та губка, вбирає бабусине мудре слово, слухає цікаві бувальщини про своїх предків та бачить непідробну любов до рідної землі.
Без сумніву, він виросте справжнім патріотом.
КОМЕНТАРІ