Кондуктори черкаських маршруток скандалять з пасажирами через дрібні гроші. Перші не хочуть приймати оплату копійками, а другі проти того, щоб їм давали монетами решту. Свідками подібних сцен стали і черкаські журналісти. Однак, як виявилось, проблема, що «висотала» чимало нервів з городян, абсолютно надумана і її «вирішення» залежить від простого бажання кількох людей.

«Гвалт» у 31-й маршрутці

– Що це ви мені тут насипали?! У вас що нормальних грошей немає!? Негайно поміняйте і не пхайте мені ці копійки, –  дзвінко на всю маршрутку верещала кондукторка автобуса, у якому ми з дружиною увечері повертались додому (31-й маршрут).

– Беріть, що даю. Мені ці 5 гривень монетами по одній гривні у вашій же маршрутці і всунули. То беріть і ви. Це теж гроші. А що ви будете казати, коли введуть монету у 5 гривень?!, – вступила у перепалку молоденька пасажирка, що стояла поряд зі мною.

Заберіть негайно!, – не вмовкала кондукторка.

– Я буду скаржитись!, – не здавалась пасажирка.

– Можете скаржитися скільки завгодно. Я буду тільки рада.  У касі нашого підприємства у нас не приймають копійки. І ми змушені їх розпихати, хто куди зможе, тому і вам на решту даємо. А що робити? Якщо ж хтось поскаржиться, то, може, щось зміниться на краще, – аргументувала кондукторка, передавши опонентці квиток.

Взявши у мене двадцятку, кондукторка передала мені решту монетами по одній гривні. Усміхнений молодик (очевидно його забавляла перепалка) якось незграбно передав мені решту. Кілька монет впали.

– А! Так ви собі крайнього знайшли?! Я що тепер повинен рачки по салону повзати, щоб зібрати свою решту!? – обурився я (обставини склались так, що майже два місяці у мене не було ніяких доходів, тому тема грошей для нашої родини нині досить гаряча).

Кондукторка зробила вигляд, що не чує.

– Не сердіться, будь –ласка, – пошепки звернулась до мене дівчина, що також стояла поруч, –  Я встигла перехопити ті монети, що падали, ось вони, – сказала вона, передавши мені залишок решти. Виявилось, вона змогла упіймати дрібняки, які летіли їй ледь не в обличчя.

– Дякую, – шепнув я їй і, застидавшись, замовк.

Откровення пані Марії 

Наступного дня отриманими на решту монетами  я розплатився у іншій маршрутці. Кондукторка мовчки взяла гроші і видала квиток.

– Я чув, що у кондукторів існує проблема з монетами, бо їх, начебто у них каси підприємств не приймають. Це правда?, – завів розмову з кондукторкою.

– Так і є, – відповіла вона.

– Але ж ви щойно взяли металеві гроші по одній гривні, і не обурювались.

– Взяла. Бо це гроші. І ні Ви, ні я не винні у тому, що їх у нас не хочуть брати. Копійчана проблема дуже дошкуляє. Пасажири, трапляється, платять за проїзд копійками. Проблема у тому, що каса підприємства відмовляється приймати у нас «дрібноту». Оскільки працюємо до пізньої години, то поміняти їх у банку не можливо і доводиться, здаючи касу, класти свої гроші. За одну зміну у мене збирається добра пригоршня копійок – приблизно грам триста. А за тиждень може назбиратись 1-2 кілограма. Тож я у свій вихідний несу до банку торбу з «дрібнотою». І таких, як я, багато. Цілком можливо, що коли Ви спитаєте про це у адміністрації підприємства, вам можуть говорити, що каса приймає всі гроші з виручки, у тому числі і монети, але не вірте, це не правда, – скрушно повідала пані Марія (ім’я з етичних міркувань змінене, маршрут з тих же причин не вказуємо).

Не беруть, бо хочуть додому  

А ось інша версія «копійчаної» проблеми, висловлена колишньою кондукторкою, що має величезний стаж роботи.

– Ота ваша Марія вам намолола сім мішків гречаної вовни. Не вірте. Я 17 років кондуктором пропрацювала. Каса приймає дрібню як миленька. Вся проблема у тому, що виручку здають у кінці зміни, а це стається, зазвичай, о першій ночі. І кондукторка, і касир хочуть чим швидше додому дістатись, а копійки суттєво затримують процес. От і придумують казна що, аби лишень додому швидше «здиміти», – розкрила карти пані Неля (ім’я з етичних міркувань змінене).

Не беруть дрібні гроші – скаржіться

Потреба провести невеличке розслідування постала сама собою.

Про «копійчану проблему» автор цих рядків розпитав помічника міського голови Черкас з питань транспорту Павла Мосійчука.

– Чесно, вперше чую, що у Черкасах взагалі є така проблема. Ще ніхто ні разу не скаржився на те, що у черкаських маршрутках не хочуть приймати оплату за проїзд дрібними грошима. А те, що, як Ви кажете, каси підприємств перевізників не приймають від кондукторів виручку у монетах – це взагалі нонсенс. Усі монети, які зараз знаходяться в обігу, звісно, окрім тих, які виведені з нього (йдеться про монети номіналом 1, 2, 5 копійок) є платіжним засобом, і вони повинні прийматись до оплати. Звичайно, я не уповноважений давати правову оцінку подібним фактам, але як на мою особисту думку, ніхто не має права відмовлятись приймати оплату дрібними грошима.

– А що робити громадянину, якщо він став жертвою такої ситуації? Куди і як скаржитись?

– Громадянам, від яких кондуктори відмовились приймати плату за проїзд  монетами, як платіжним засобом, варто звертатись зі скаргою на дії перевізника до управління транспорту департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міськради. Або подати скаргу в електронному вигляді безпосередньо на сайт Черкаської міської ради. Обов’язково треба у скарзі вказати номер маршруту, номер транспортного засобу, час і місце (хоча б приблизно) виникнення інциденту. Окрім того, варто подавати скаргу безпосередньо і до адміністрації підприємства, що надає послуги з перевезення пасажирів на вказаному маршруті.

– Громадянин подав скаргу до управління, або на сайт. Що далі?

– Далі скарга потрапляє на розгляд до профільного управління, тобто управління транспорту, яке потім зв’язується з перевізником і з’ясовує всі обставини ситуації, що відбулась. Оскільки, будемо вважати, що Ви вже звернулись зі скаргою, пропоную зробити дві речі. Зараз у Вашій присутності я по телефону поспілкуюсь з директором ДП «Чарз-авто», що обслуговує маршрут №31 Юрієм Сущенком і запитаю у нього, що там відбувається. А потім ми з вами разом сядемо у автобус маршруту № 31 і Ви спробуєте розплатитись за поїзд копійками. Тобто, зробимо такий експеримент.

Банки відмовляються приймати копійки?

Сказано-зроблено. Вже через хвилину Павло Мосійчук говорив з директором ДП «Чарз-авто» Юрієм Сущенком.

Передаю розмову протокольно.

Павло Мосійчук: «Доброго дня! Люди кажуть, що на ваших автобусах кондуктори не приймають копійки. Кондуктори пояснюють, що не брати монети у якості оплати за проїзд – це рішення адміністрації, адже каса підприємства відмовляється приймати виручку копійками».

Юрій Сущенко: «Справа у тому, що у нас ці копійки навіть банк не приймає».

Павло Мосійчук: «Йдеться про ті монети, які не виведені з обігу, тобто номіналом 10, 25, 50 копійок, а також одна та дві гривні».

Юрій Сущенко: «Копійки, які не виведені з обліку банк не приймає, хоча вони не мають права цього робити».

Павло Мосійчук: «Який банк обслуговує ваше підприємство?»

Юрій Сущенко: «Кредобанк».

Павло Мосійчук: « Що робите з монетами?»

Юрій Сущенко: «Ніяких завдань не приймати копійки ми кондукторам не ставимо. Вони беруть оплату як положено, будь-якою монетою. Але ці гроші залишаються у їх кишені, тому вони інколи починають «видєлуваться». Ми з ними б’ємось, воюємо, але…»

Павло Мосійчук: «У мне до Вас прохання ще раз поспілкуватись з персоналом і довести до їхнього відома інформацію про неприпустимість подібних дій. Бо хоч у вас і виникли проблеми з банком, але люди не повинні від цього страждати».

Юрій Сущенко: «Звичайно, звичайно. Проведемо бесіду».

Копійки у 31-й маршрутці вже приймають Або слава мобільному зв’язку

Перед «слідчим експериментом» виявилось, що до вартості квитка (5 гривень) мені не вистачає двох гривень і 70 копійок.

– Я постійно користуюсь громадським транспортом, бо власного авто у мене немає. Але у маршрутках оплачую проїзд безготівково, за допомогою QR коду. Тому готівки у мене зазвичай не буває. Проте зараз бачу є 6 гривень, але купюрами, – розвів руками Павло Мосійчук.

Через цю дрібницю «місія» опинилась на межі провалу.

Врятували зв’язки у міськвиконкомі. Пройшов по кабінетах і «нашапкував» потрібну кількість монет по 10 і 25 і 50 копійок (виручила колега – журналістка, яка тепер там працює. Хай живе журналістська солідарність!).

Вже через кілька хвилин ми вже були на зупинці громадського транспорту, що біля ТРЦ «Любава», і одразу упіймали облизня. 31-й автобус прошмигнув перед самісіньким носом. На щастя на наступний довго чекати не довелось.

Розраховувались за проїзд так, як домовились раніше. Мосійчук дав кондуктору кілька купюр, а я через пасажира передав жменьку монет (перед тим тричі перераховував, щоб дати правильну суму).

– Ось беріть, скільки тут не знаю, мені щойно насипали, – вибачився за мене худорлявий літній чоловік невисокого зросту, через якого я передавав гроші кондуктору.

Кондукторка з міною грішника у спокуті, мовчки, не перераховуючи, поклала дрібняки у торбинку, і передала мені квиток.

Ми з Мосійчуком по-змовницьки переглянулись і залишили маршрутку на наступній зупинці, що біля Драмтеатру.

– Бачите, монети у маршрутках приймають, – констатував Павло Мосійчук.

– Ага. «Мобільний зв’язок – «рулить», – відповів я.

– Можливо й так, але не факт, – резюмував Мосійчук.

Попрощавшись, ми розійшлись як у морі кораблі, поспішаючи кожний у своїх справах.

«Ми – боремось, а кондукторки – «видєлуються»    

Наступний день був вихідним, тому опитування перевізників провів аж через день. І ось що з цього вийшло.

Юрій Сущенко директор ДП «Чарз-авто», що обслуговує маршрути № № 12,20,25,29,31,33:

– Чому я повинен з вами говорити по телефону? Я вас не знаю і не бачу хто зі мною говорить.

– Замість того, аби почути відповідь, я повинен доводити що я – це я?

Юрій Сущенко: (мовчанка у слухавці).

– Я, як журналіст був присутній при вашій розмові з помічником міського голови Черкас Павлом Мосійчуком. На запитання чому на вашому підприємстві каса не приймає у кондукторів виручку у монетах, Ви йому відповіли, що нічого не можете вдіяти, бо монети не приймає «Кредобанк» – банківська установа, з якою працює ваше підприємство. Це переконливий аргумент для Вас, щоб ідентифікувати мою особу?

Юрій Сущенко: – А чого я маю говорити вам про стосунки мого підприємства з банком?

– Щось не доберу, то Ви сказали правду помічнику міського голови чи ні?

Юрій Сущенко: – Про що?

– Про те, що каса вашого підприємства не приймає монет у кондукторів, бо їх не приймає банк, який обслуговує підприємство.

Юрій Сущенко: – Дрібні гроші – це для нас проблема. Банківська установа, яка обслуговує підприємство – «Кредобанк» відмовляється приймати копійки. А ще на підприємстві немає машинки, яка рахує монети, тому у нас немає фізичної можливості їх приймати. Що, нам треба ще людину наймати, яка працюватиме з монетами? (Хоч, маршрути, що обслуговує цей перевізник вважаються далеко не збитковими, – ред.) А знаєте скільки копійок за день може назбиратись? Тому каса підприємства дрібні гроші не приймає, а кондуктори маршрутів, які обслуговує підприємство, самотужки міняють монети на купюри і вже тоді здають у касу, або обмінюють на свої гроші, а потім копійками розплачуються у магазинах чи аптеках. І тому вони намагаються дріб’язок роздавати пасажирам на решту. А вам не казали, що самі пасажири відмовляються приймати решту монетами? А це, між іншим, теж проблема.

 

«Дайте два мішки копійок!»

Ігор Ганжа, директор ТОВ Авто-ТЮЛ, що обслуговує маршрути № № 24, 30, 49 (про «копійчану» проблему):

– О! – це «страшна» проблема. Жартую. Тепер серйозно. Проблема щодо монет дійсно присутня. Трапляється, що пасажири, розраховуються за проїзд монетами номіналом 10, 25, 50 копійок, та 1, 2 гривні. Дійсно приймати і перераховувати виручку у монетах не легко, але ми на нашому підприємстві навчились вирішувати цю проблему. Наші кондуктори без нарікань приймають оплату за проїзд копійками і здають їх у касу підприємства. Гроші у копійках це не проблема, проблема їх, тобто гроші, заробити. Бо треба платити заробітну плату, податки, утримувати на плаву підприємство.  Так що, дайте мені у касу хоч скільки завгодно копійок, хоч два мішки, і, повірте, я знайду як ними розпорядитись.

Людський фактор

Володимир Соломенний, генеральний директор ПАТ «Черкасиавтотранс», що обслуговує маршрути № № 8, 21, 26, 27 (про «копійчану» проблему):

– Жодних проблем з прийомом монет у нас немає. У нас є чим рахувати копійки (виходить, придбати необхідні для цього технічні засоби – не така вже й проблема, – ред.). У касі працюють досвічені люди, які знають, що готівку треба приймати не тільки у купюрах, але й у монетах. Мені як керівнику досі невідомо жодного факту, щоб у касі підприємства відмовлялись приймати дрібні гроші. Проведено тематичні бесіди з персоналом. На дошці оголошень є аж два відповідних оголошення про неприпустимість відмови у прийомі оплати за проїзд металевими грошовими знаками. Не виключаю, що дехто з кондукторів може відмовлятись приймати від пасажирів оплату копійками. Людський фактор, знаєте.  Але це – порушення. Громадян, яким відомо про аналогічні випадки, прошу звертатись до адміністрації підприємства зі скаргами. Обіцяю, обов’язково розберемось.

Замість висновку: хто сказав, що «Кредобанк» копійки не приймає?

Між тим, інформацію про те, що «Кредобанк», буцімто не приймає монет від підприємств, категорично спростував директор самостійного відділення «Кредобанк», що у Черкасах за адресою вул. Пастерівська, 25, Ігор Ільченко:

– У нашому відділенні не приймають гроші у монетах від клієнтів?! За два роки роботи на цій посаді вперше таке чую. Досі не було жодного факту, щоб наші працівники відмовились приймати готівкові кошти дрібними грошима від громадян чи підприємств. Коли надійшов ваш запит я, як керівник провів перевірку і за її наслідками можу твердо запевнити, що не тільки не було жодного подібного факту, але й за весь вказаний період, ні разу не надійшло жодного звернення, скарги чи запиту щодо порушеного вами питання. Якщо комусь відомі факти, що у нашому відділенні відмовляються приймати монети, то нехай звернуться офіційним листом, і я тоді буду діяти відповідним чином: проведу перевірку у ході якої будуть з’ясовані всі факти, якщо такі мали місце.

Володимир Лимаренко-Полянський