Коли наприкінці 1960-х Бріджит Бардо зі своєю «Бабеттою» остаточно виконала еталонну функцію, на деякий час здалося, що радянські жінки взагалі втратили сенс відвідувати перукарні: ідеалу-то нема! Та минуло зовсім небагато часу, і вся країна закохалася в іншу француженку – співачку Мірей Матьє. І жіноцтво, яке упродовж цілого десятиліття направляло довге пергідрольне волосся до неба, зробило його коротким, пофарбувало практично вічною «Гаммою» у чорне і спрямувало до землі. Розповів чергову цікавинку краєзнавець Борис Юхно.

blank

«Мені – як у Мірей Матьє», – ось одне з найпопулярніших замовлень першої половини 1970-х у жіночих залах перукарень від Львова до Владивостока. І лише майстри знали, що оте «як» називається «Паж», а найпродвинутіші столичні – що є ще дуже схожа зачіска «Сессон», яку в провінції перенарекли у «Сезон», чим, напевне, засмутили б англійського дизайнера зачісок Відала Сассуна, якби він про це дізнався. Того, що «вошен гоу», пригадуєте?

blank

На піку популярності «Паж» перебував понад п’ятирічку, але враховуючи, що до теми перукарень і зачісок ми ще не скоро повернемося, скажу, що загалом і стрижки, і манікюр, і косметичні послуги для прекрасної половини в далеко не прекрасні для неї часи, були задоволенням із цілком прийнятною ціною. Модельні зачіски – «Каприз», «Дебют», «Рапсодія» та кілька інших топових за прейскурантом коштували 2 крб. 60 коп., прості – тепер це, здається, називається «підрівняти кінчики – 65 коп., гігієнічний манікюр – 60 коп., манік з масажем – 1 крб. 35 коп., оформлення і фарбування брів – те, що героїня фільму «Закоханий за власним бажанням» Вєра Сілкова називала заняттям куртизанок часів Леонардо, – 1крб.

blank

Оце все у форматі «Ретроскопу» було написане раніше з нагоди відкриття 22 вересня 1971 року за адресою Шевченка, 218 жіночої перукарні «Красуня». Фактично – салону краси, але тоді іміджевих понтів було менше. Може й взагалі не було, бо «салон краси» – це відповідні послуги комплексно, а радянським жінкам того не треба, бо вони й так красіві і єдиною сферою вдосконалення зовнішності може бути тільки голова. Та й то – переважно до 8 Березня.

blank

І ось вона, нагода повернутися до теми, спричинена все тією ж колонкою «Про що писали черкаські газети» у «Нова Доба». Непросто в тодішній періодиці поміж з’їздами, пленумами та боротьбою за комунізм знаходити щось людське, але намагаюся. Отже, спочатку про професійний турнір перукарів: 50 років тому був і такий.

«Увага! Шановні черкасці! Ласкаво запрошуємо вас відвідати Палац спорту «Спартак», де відбудеться конкурс майстрів перукарської справи на кращу сучасну жіночу і чоловічу стрижку та зачіску».

Такі об’яви можна було прочитати на вулицях обласного центру. Це вже фінал. А свій початок перший обласний конкурс краси бере з того часу, коли в лютому 1968 року постановою обкому профспілки працівників промисловості та комунально-побутових підприємств і облкомунгоспу були визначені умови його проведення. В червні-липні відбулися міські конкурси майстрів перукарської справи. Успішно пройшли вони в Черкасах і Умані. І ось переможці з’їхалися до Черкас, щоб продемонструвати своє вміння.

blank

…Одинадцята година. Завідуючий облкомунгоспом Ф.А. Задорожній оголошує початок фіналу. Присутніх знайомлять з його умовами. 17 майстрів жіночого залу та 19 – чоловічого з Черкас, Умані, Сміли, Золотоноші та інших міст виборювали призові місця. Нелегкі умови конкурсу. Потрібно не тільки красиво виконати роботу, а й вкластися у відведений час. Всього було проведено 5 турів для майстрів чоловічого залу і 4 – для майстрів жіночого залу. Призові місця поділили черкаські та уманські перукарі. Ось прізвища переможців.

blank

Серед майстрів жіночого залу: Л.Г. Кауфман – перше місце. Вона виконала вечірню зачіску «Фантазія» і зачіску «Молодіжна театральна». Друге місце поділили В.В. Попова та Т.В. П’яникова (обоє з Черкас). Треті місця зайняли Н.Г.Константиновська (Черкаси) та Л.Є.Красинцева (Умань).

Серед майстрів чоловічих зачісок перше місце зайняв майстер Черкаського комбінату комунальних підприємств Ю.С. Гольдман, який виконав стрижку «Молодіжна шкільна». Л.А. Столовицький та Т.М. Бєлов зайняли другі місця (обидва з Черкас). Треті місця дісталися майстрам Л.Й. Тальянському (Черкаси) і Г.І. Юрченку (Умань). Переможцям і учасникам конкурсу були вручені грамоти та сувеніри” (27 липня, 1968 рік).

І шо? Кауфман і Гольдман такі видалі шедеври. Правда, сотворили їх на далеко не юних моделях. В замітці навіть фото робіт є, але такі малесенькі та при цьому настільки крупнопіксельні, що я лише зрозумів, що «Молодіжна театральна» – це високий вал з парою перекатів, зафіксованих, напевне, добрими двома десятками шпильок, може ще й лаком (такі зачіски ще з тих пір мають статусні фіолєтові бабушки), а за взірець «Молодіжної шкільної» просто взяли голову Тімоті Далтона.

Слід сказати, що місцевим конкурсам перукарського мистецтва був відміряний доволі довгий вік. Вони проводилися щорічно не лише за радянських часів, але вже зрідка й у далекій сучасності. На одному з таких – не знаю, чи був він останнім, – пощастило побувати у грудні 1999 року. Називався він у дусі часу: «Гарячі голови – 2000» і проходив у драмтеатрі. Фронтсалоном виступив наш «Леді Стар», а гостями були майстри з Києва і Запоріжжя. Справжній шок у глядачів викликали роботи черкащанки Наталії Семенової: таких сміливих та еротичних образів публіка навіть не чекала. Ну сказано ж – шоу. А це вже не зовсім конкурс.

blank

Ну й друга тематична замітка, вже 40-річної давнини. У ній йдеться про перукарню у новому Будинку побуту «Славутич», і що цікаво, вона й зараз на старому місці.

«Радимо завітати і в жіночий перукарський салон. Майстри-перукарі зроблять вас казковою Золотоволоскою. Можна пофарбувати волосся і в інший колір (тіпа – якщо ви далекі від уявлень про красу, то що ж…) Перукарі порадять, як доглядати за волоссям, підберуть зачіску до лиця, виконають стрижку або завивку.

Майстри манікюру в суміжному залі подбають про те, щоб і руки у вас мали гарний вигляд: зроблять масаж кистей, приготують соляні ванночки для нігтів, нададуть їм красивої форми, покриють лаком.

Давно відомо: краса обличчя – це, перш за все, гарна шкіра. Хто хоче зберегти її молодою, свіжою, не мине косметичного кабінету. Тут виконують лікування масками, масажем, впливають на дефекти шкіри ультразвуком і електрострумом, парою тощо. Виконувати ці процедури дозволяє сучасне медичне обладнання кабінету” (1 серпня, 1978 рік).

Жостко. Ну не закінчувати ж електрострумом і парою… Дістав з полиці “Енциклопедію афоризмів”, може мудреці про красу щось потаємне знають. Ого, знають цілих дві великоформатних сторінки! “Краса – результат комбінації хромосом, на яку воля не впливає” (А. Моруа). “Красива жінка не повинна бути надто розумною – це відволікає увагу” (М. Соважон). “Поруч з красою розум і серце завжди справляють враження бідних родичів” (Е. Рей)…
Трясця. Що не вислів – то печалька. Одначе, на ще одну спробу вже не маю часу.