blank

У багатьох країнах Європи, де вирощують виноград, можна побачити кущі троянд на краях виноградних рядів. Часто люди вважають це такою собі традицією, але насправді троянди виконують зовсім не декоративну функцію. Рослини використовували як своєрідних “вартових”, які могли першими показати ознаки певних проблем, пише УНІАН.

Йдеться про давню практику використання рослин-індикаторів. Її принцип досить простий: деякі рослини чутливіші до певних хвороб, шкідників або несприятливих умов, ніж основна культура, тому можуть проявити симптоми раніше. Вони можуть працювати як природна система раннього попередження, спонукаючи виноградаря уважніше оглянути насадження.

Чому саме троянди? Вони чутливі до грибкових захворювань, зокрема до борошнистої роси. Її легко помітити за білуватим нальотом на листках, пагонах і бутонах. Подібне захворювання уражає й виноград, хоча його спричиняє інший патоген. Тому поява характерних симптомів на троянді могла бути для виноградаря сигналом перевірити лозу та оцінити умови, сприятливі для розвитку хвороби.

Місце посадки теж мало практичне значення. Троянду на краю ряду було легко побачити під час роботи у винограднику. У часи, коли для обробки використовували тяглових тварин, кущ міг бути додатковим орієнтиром. Шипи також могли не дозволяти тваринам занадто близько заходити на повороті та пошкоджувати крайні кущі або опори.

Сьогодні подібний підхід намагаються розвивати вже на науковому рівні. Дослідники з університетів Оксфорда, Ворвіка та Кембриджа вивчали рослини, здатні швидше реагувати на певні інфекції. Серед прикладів – катарантус рожевий, або мадагаскарський барвінок, який досліджують як можливу рослину-вартову для виявлення бактерії Xylella fastidiosa. Вона уражає, зокрема, оливкові дерева та виноград, а барвінок у деяких випадках може проявляти симптоми раніше.

Подібні принципи застосовують і в сучасному сільському господарстві. У США, зокрема, програми Penn State Extension використовують так звані “sentinel plots” – спеціальні ділянки, які регулярно перевіряють на появу шкідників і хвороб.

Водночас не всі рослини, які висаджують поруч із культурою, є “вартовими”. Наприклад, африканські чорнобривці Tagetes erecta використовують як рослину-пастку: вони мають приваблювати певних шкідників і таким чином зменшувати їхній тиск на основну культуру. Гірчицю, люцерну, гречку, руколу та інші рослини також досліджували для подібних цілей.