Мешканка Єрківської громади Галина Бернацька скаржиться,  що 16 лютого у розпал морозів ледь не скупалась у Гнилому Тікичі. Причина — аварійна, та ще й не розчищена кладка. Розміщена вона в селі Залізнячка, пише видання “Вісті Черкащини“.

blank

— Я вирішила сходити в Єрки, оскільки накопичилось чимало справ. В обхід дуже довго, дорога слизька, не посипана, тому спустилась до кладки. Цей шлях значно коротший. Але коли я снігами добрела до містка, зрозуміла, що його ніхто не чистив. Під товстим шаром снігу був лід. Русло річки не замерзло. Кладка провисає, дротові поручні теж, і тримаються лише на двох опорах (кожна) обабіч берега, проміжних немає. Я зрозуміла, що у взутті не пройду, послизнусь. Тому зняла чобітки, взяла їх у руки і попрямувала. Втім, і це не допомогло. Ледь не загриміла у крижану воду. Ще й плавати не вмію!

З горем пополам жінка дісталась на протилежний беріг і зрозуміла, що все могло закінчитися значно сумніше.

— У нас успішна громада. Є голова, є староста, комунгосп. Чому ми повинні думати, як дістатися до центру ОТГ? — нарікає Бернацька. — Добре, що я втрималася на тій кладці, не впала в річку. А коли б через цей місток ішла дитина? Врешті, тут листоноша майже щодня ходить. Хто має подбати про її комфорт і безпеку?

Того ж дня пані Галина поскаржилась на проблему голові ОТГ Леоніду Польовому, який, зі слів жінки, порадив їй вирішити проблему самотужки за допомогою сокири й лопати.

— Як я можу чистити кладки? — дивується Бернацька. — По-перше, це не моя робота, а по-друге — це не моя компетенція. Це ж не сніг віником змести, а вирубувати кригу! А що коли наступного дня дана споруда, і без того аварійна, рухне, хто нестиме за це відповідальність?

Польовий підтверджує, буцімто порадив Галині Василівні як свідомій жительці громади відкидати сніг із кладки, по якій вона сама ж ходить, оскільки комунальники ледве вправляються чистити дороги.  «А якщо не хоче, то може скористатися іншою кладкою, піти через міст або під’їхати до Єрок автобусом», — каже чиновник.

Староста села Микола Шевченко коментує ситуацію так:

«Ця кладка, дякуючи окремим несвідомим громадянам, аварійна. Нею майже ніхто не користується, тим більше, що за 5 хвилин ходу є інша, безпечніша. Наш комунгосп не може скрізь успіти і все прочистити, адже в ньому працює всього троє осіб. Навесні будемо думати, як її відремонтувати. Зараз це зробити не реально, оскільки туди треба направити спецтехніку, аби випрямити, розтягнути місток, відновити поперечне кріплення для поручнів, яке позрізали крадії металобрухту. Наразі ж я наполегливо прошу не ходити цією кладкою до ремонту».