В стінах обласної ради продовжуються дискусії щодо купівлі лінійного прискорювача для Черкаського онкодиспансеру. На попередній сесії це питання викликало бурхливий скандал. Категорична незгода частини депутатського корпусу із способом його придбання і позиція з цього питання голови обласної ради Анатолія Підгорного навіть нібито призвели до напруження у стосунках між ним та головою Черкаської ОДА Олександром Скічком. Провладні депутати, кажуть, нібито вже й назбирали голосів за його відставку, і це питання має розглядатись на позачерговій сесії 10 червня. Утім, сторони явно активно шукають компроміс, і учора Підгорний та Скічко разом із депутатами провели чергову нараду. Обидва посадовці демострували готовність до конструктиву, проте вирішити остаточно, як і за що купувати обладнання – так і не вдалося.

У тому, що сучасний апарат потрібний медичній установі, не виникає сумнівів ні в кого з депутатського корпусу. Адже лінійний прискорювач – це апарат, який з точністю до міліметра опромінює пухлину, не вражаючи здорові органи. Він значно безпечніший у роботі, як для лікарів, так і для пацієнтів, на відміну від кобальтових прискорювачів, який працює в комунальному закладі зараз.

Незважаючи на те, що дискусії, який саме апарат та яким способом купувати, ведуться вже не один місць, на сесію обласної ради, що має відбутися цієї п’ятниці, 4 червня, виносять лише два варіанти – купівлю через державно-приватне партнерство (концесію) чи купівлю в лізинг.

При застосуванні лізингу сплачується певна частина вартості апарату, решта суми виплачується поступово згідно договору-лізингу з коштів, які буде отримувати онкологічний диспансер від НСЗУ, використовуючи апарат за призначенням. Увесь цей час саме працівники онкодиспансеру користуватимуться обладнанням, а  вже за три роки апарат буде у власності комунального

Натомість у випадку концесії, встановлює апарат та налагоджує його роботу приватне підприємство. Усі ці кошти онкодиспансер потім зобов’язаний йому відшкодувати із коштів НСЗУ. Більше того обласна рада, як власник підприємства, виступає гарантом виконання обов’язків за договором і, якщо концесіонер недоотримає свій прибуток, то у судовому порядку вже з обласного бюджету відсудить потрібні кошти. Його мета саме заробити, а не допомогти нашому комунальному підприємству.

blank

Чому мова йде лише про ці два варіанти, дивується депутат обласної ради Олександр Вельбівець:

«До процедури придбання прискорювача є питання. Можна ж розглядать всі варіанти, а ми розглядаємо тільки два: концесію чи лізинг. Ще може бути повне придбання за кошти бюджету, або передача в оренду майна. Ці два варіанти ніхто не розглядає».

Насторожує депутата і те, що у разі не виконання зобов’язань НСЗУ, борг приватнику виплачуватимуть саме з бюджету обласної ради.

«Фінансові зобов’язання, які не може виконати комунальне підприємство (мова йде про обласний онкодиспансер), переходять на засновника. Так було і є з моменту, коли існують комунальні підприємства і Закон про місцеве самоврядування. Аби це був договір між онкодиспансером та концесіонером – нема питань. Але ж саме засновника просять прийняти рішення. Крім того, давайте пам’ятати, що ми живемо у українських реаліях, і коли говорити про термін до 2036 року, то очікувати від НСЗУ стовідсоткового виконання зобов’язань недоцільно. Вже зараз, навіть дивлячись презентацію, можна сказати, що ми «попали» на гроші, при чому на гроші платників податків», – зазначив Вельбівець.

Як зауважив у відповідь Олександру Вельбівцю очільник Черкаської ОДА Олександр Скічко, підтримати на сесії варто обидва питання (тобто мова йде про концесію і про лізинг). А далі – створювати комісію, що вивчатиме кожен варіант та його доцільність.

«Суть концесії – отримати прибуток концесіонеру. Чому зазвичай у концесію не беруть обладнання? – бо в разі невиконання умов договору приватники приїдуть, заберуть те, що встановили, а на нас ще й накладуть штраф. В концесію роблять хіба що дороги, бо їх не приїдуть і не зріжуть», – виступила депутатка Валерія Бондаренко.

До речі, зараз до обласної ради надійшла пропозиція від потенційного концесіонера і він хоче за 15 років заробити в нашому закладі близько трьох мільярдів гривень. В обласній раді таку концесію вважають недоцільною, але деякі депутати це рішення підтримують.

blank

У коментарях журналістам очільник онкодиспансеру Віктор Парамонов висловив побоювання, що недружній концесіонер може взагалі забрати заклад і перетворити його на приватну клініку, якщо умови договору вони не зможуть виконати. А такий ризик є, адже тарифи НСЗУ часто значно нижчі від їхньої реальної вартості, що вже казати про можливість заробітку, якого прагне концесіонер.

Водночас він закликав депутатів до конструктиву. Адже, незалежно від того, якою буде процедура купівлі лінійного прискорювача, що необхідний лікувальному закладу, є й інше надважливе питання – будівництво бункера, де цей прискорювач, власне, і працюватиме. А з розробкою проектної документації, проведенням тендеру на визначення підрядника та, власне, з самим будівництвом це займе біля року.

blank

«На сьогодні в онкодиспансері є чотири апарати, захищені за всіма нормами радіологічної безпеки. Вони працюють у чотирьох бункерах. Вільного для нового апарату немає.  Треба новий – проект і будівництво. Поки обговорюють питання придбання, давайте виділимо гроші на проект з будівництва бункера, і тоді далі будемо продовжувати дискусію і визначати оптимальний варіант», – наголосив Парамонов.

«Нам треба визначитися, які ми технічні завдання ставимо. Бо вже є дорожчий і більш точний прискорювач, ніж той, що ми плануємо купити. Щоб не сталося так, що виділили грорші на проект бункера під 60-мільйонний лінійний прискорювач, а через 5 років виявиться, що він вже буде морально застарілим і доведеться думати про його утилізацію. Як кажуть, «ми не настільки багаті, щоб купувати дешеві речі». Може, зразу варто розглядати більші суми, щоб потім не зекономити на собі», – резюмував Олександр Вельбівець.

Очільник обласної ради Анатолій Підгорний після наради у коментарях журналістам повідомив, що кілька обласних рад цьогоріч уже прийняли рішення про придбання такого обладнання шляхом фінансового лізингу і жодна шляхом концесії.

«На сьогодні ніхто з депутатів не сумнівається, що таке обладнання потрібне, а яке рішення буде прийнято остаточно спрогнозувати складно, адже думки справді розділилися. Водночас переконаний, що обласна рада має йти виключно законним шляхом, не наражаючи ні успішний комунальний заклад ні обласний бюджет на борги», – додав Анатолій Підгорний.

До чого ж домовляться депутати: ризикнуть загнати комунальний заклад та обласний бюджет у борги чи наважаться на кредит, стане зрозуміло після сесії обласної ради 4 червня.

До слова, як написало видання «Кропива», Фірма ТОВ «Хелскер Солюшн» (яка вже подала до обласної ради пропозиції щодо концесії) зареєстрована в грудні минулого року громадянином Албанії, в арештованій квартирі, яка належить ресторатору з Оболоні Віталію Саверченку. До середини лютого цього року директором фірми значився Олександр Квіташвілі (найімовірніше, міністр охорони здоров’я України часів Президента Петра Порошенка). Народний депутат від «Слуги народу», голова профільного «медичного» комітету Верховної Ради Михайло Радуцький свого часу пропонував знову призначити міністром охорони здоров’я саме Олександра Квіташвілі. А нещодавно на власній сторінці у Фейсбуці Радуцький відкрито заявляв, що закон про концесію взагалі недосконалий та прикладів вдалого партнерства у сфері охорони здоров’я немає.

Варвара Горова