Рудими плямами вкривається зелене лісове море. Видніються коричневі стовбури сосни, місцями з настовбурченою трухлявою корою і навіть геть «голі». Вітер погойдує верхівки дерев, а на них пожухла хвоя, а подекуди й зовсім голе віття. Іржаві плями швидко перетворюються у суцільні зони. Це небезпечний верхівковий короїд дістався лісів Звенигородщини. І зараз фахівці лісової галузі б’ють на сполох, адже цей шкідник масово знищує дерева. Особливо гине від нього сосна. Лісівники хвилюються про екологічну біду, адже комах розвелося стільки, що впоратися з ними досить важко, повідомляє Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства.

– Соснові насадження всихають масово. Причому з надзвичайною швидкістю. Ось подивіться, що зробив короїд за останні два місяці. Із цих півтора десятка тутешніх дерев чотири всохли, – демонструє невтішну картину на подвір’ї контори Хлипнівського лісництва фахівцям лісової галузі заслужений лісовод України Борис Юрченко. – А що  твориться у лісі, уявіть!

Що це – вплив кліматичних змін чи людини? А найголовніше: як врятувати ліс? Про це днями радилися на виїзному семінарі, що проходив на базі Хлипнівського лісництва за участю директора ДП «Звенигородське лісове господарство» Анатолія Проценка, керівників підрозділів підприємства та спеціалістів лісгоспу.

Справді, масштаби пошкодження хворобою хлипнівського лісу вражаючі. Понад 100 гектарів вікових і середньовікових сосен у цьому лісництві гинуть просто на очах.

– Ось на цій ділянці спостерігаємо початкову стадію, сосна заражена короїдом на 30 відсотків. За нормальних умов верхівковий короїд може дати два покоління за сезон. Посушливі погодні умови (зміна клімату), зниження грунтових вод, сніголами, що ми спостерігаємо в останні роки, сприяють цьому, тобто короїд існує в лісі протягом усього вегетаційного періоду. Чи можна врятувати хворе дерево? На жаль, ні. Але якщо до нового року ми не приберемо ці дерева з ділянки, зараженої короїдом, які зараз ще можна пустити на дошку чи населенню реалізувати дровами, то деревину, яка повністю всохне, реалізувати буде не можливо. Маленька ремарка: у 80-х роках деревини не вистачало в Україні, її везли з Росії. Тепер же ми маємо свій сировинний ресурс. На жаль, через лихо, яке спіткало нас, ми його втрачаємо. Але ж треба його раціонально й використати: не дати всохнути і подбати про населення.

Тим часом Борис Михайлович пояснив, як відбувається процес ураження. Першою ознакою того, що короїд уже працює, є посвітлішання кольору крони сосни. Після цього відбувається заселення іншими шкідниками. І дерево гине буквально за півтора-два місяці. Його потрібно видаляти, оскільки шкідники вражають сосни поблизу. У всохлому дереві короїдів вже немає. Вони дуже швидко заселяються у здорове дерево. Тому потрібно прибрати заражене дерево з лісу, щоб жук не встиг перелетіти далі. Але в цьому то й проблема з квітня до середини червня, момент, коли активно розмножується короїд, нам взагалі законодавчо заборонили робити будь-які оздоровчо-санітарні заходи. І ми не можемо побороти вчасно локальне всихання окремих ділянок соснових насаджень.

– Складається таке враження, що зміни до Санітарних правил, які внесли постановою  Кабміну у 2016 році, спрямовані на знищення наших лісів та лісівничої галузі в цілому, – приєднується до розмови лісничий Катеринопільського лісництва Сергій Лисяний. – Через нерозуміння у державі наслідків екологічної катастрофи, всихання соснових лісів набуло масового характеру. Я вважаю це злочином перед природою. І за це, на жаль, ніхто не відповідає. Наші екологи та «природолюби», які брали участь у розробці нових санітарних правил, ставлять собі в заслугу введення сезону тиші в лісах з 1 квітня й до 15 червня. Саме в цей час в природі розпочинається масовий літ короїда. Зрозуміло, що за короткий період часу таку кількість заселених шкідниками дерев не можливо прибрати. Якщо не призупинити дію цих вимог, наші соснові ліси приречені на загибель.

– Ми садимо ліс постійно, але за 20-30 років, поки зросте молодий, теперішнього вже не буде, а населення залишиться без будівельних матеріалів і дров, – каже лісничий Козачанського лісництва Олексій Полянський. – І раніше цей жук поїдав сосни, але ми справлялися вчасно відібрати заражені дерева до моменту розмноження короїда. У  нас була стійка система, діяли чітко за планом. Тепер в результаті упущених місяців, у які не можна проводити санітарні заходи, в п’ять разів збільшилися кількість заражених дерев.

– На сьогодні із 2000 гектарів хвойних насаджень Хлипнівського лісництва 50% уражені короїдом на різних стадіях – додає статистики Борис Юрченко. – І це проблема не лише нашого лісництва. Хворий ліс могли б урятувати, або хоча б призупинити активне розростання локацій зараження, якби соснові насадження були відмежовані листяними. А так у нас найбільше площ, де ростуть лише хвойні, так звані «чисті» насадження.

– Дуже багато розповсюджують активісти інформації про те, що під маркою пошкоджених вирубують сироростучі дерева. Зараз ми бачимо сирий пеньок і хворе дерево. Якби ви прийшли сюди вже після рубки, був би резонанс. Якщо ж подивитися на все дерево, стає зрозумілим, що санітарна рубка тут цілком вмотивована, – звертає увагу присутніх лісничий Вільховецького лісництва Сергій Щирбул і показує під пошкодженою корою  і світлою кроною сосни бурих мешканців з міцними щелепами та їхні личинки.

Лісівники також зазначають, що працівників завели фактично в глухий кут: проводити обприскування хімікатами не можна, адже отрута може знищити грибниці, ягідники й все живе навколо, тим паче, що поблизу розташована ще й водойма. А виконати суцільну санітарну рубку заражених дерев, як найбільш дієвий метод боротьби з шкідником, можуть лише не більше як на одному гектарі площі. Але є такі сосняки, вражені короїдом на двох і більше гектарах, тож і локалізувати потрібно відповідну частину.

Учасники семінару об’їхали лісництво і проаналізували санітарний стан насаджень, ступінь ураження сосняків шкідниками та обговорили про подальші ефективні методи боротьби з нашестям короїда. Перевірили стан і лісових культур, висаджених на місці проведення санітарної рубки. І впевнилися, що це вмотивований крок, адже лісові культури в молодому віці біологічно стійкіші, більше виділяють смоли і мають кращу опірність до шкідників. Також, як вихід втілюють ще один метод боротьби з шкідниками, тривалий за часом, але надійний, – на місцях санітарних рубок створюють мішані ліси.

– У такій ситуації, що склалася не лише у нас, а по всій Україні, потрібно працювати на випередження, адже втрачаємо природну цінність, а державі наносяться колосальні збитки й відповідальність за це ніхто не несе, – наголошує помічник лісничого Пехівського лісництва Микола Бойко.

Директор Звенигородського лісгоспу Анатолій Проценко погоджується і підсумовує:

– Справді ми бачимо вражаючі масштаби природної катастрофи. І це не вигадки працівників лісу. – І підтримуючи лісівників, підкреслює, що  до поширення «іржавої» епідемії  і до фактично втрати сосни, як головної деревної породи лісів, призвів нефаховий підхід щодо змін Санітарних правил. Що завдасть ще й значних економічних збитків, які в майбутньому можуть сягнути десятки мільярдів гривень. Тому щоб врятувати наш ліс, вкрай необхідні зміни до законодавства та нормативно-правових актів.

У ході зібрання розглянули й не менш актуальні питання щодо забезпечення населення й соціальної сфери паливом та сировиною. Говорили про те, як розподілити сили, адже більшість часу зараз займає саме боротьба з короїдом. А також звернули увагу на питання пожежної безпеки та охорони лісу від незаконних рубок.