В обласній бібліотеці для юнацтва ім. Василя Симоненка 28 квітня відкрилася друга виставка із циклу «Родинний дивосвіт», організована в рамках нового мистецького проекту Черкаського обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи «Майстри-аматори Черкащини» у співпраці з юнацькою  бібліотекою. Цього разу презентували творчість майстра-аматора Олени Корнієнко «Лялька. З минулого в майбутнє», пише «Прочерк».

Родина майстрині творча вже у третьому поколінні. Дідусь – Андрій Круподеря був залюблений у пензлі з полотнами, відтак його картини прикрашали стіни будинку не одного односельчанина. Дочка Антоніна, мати Олени, стала дизайнером: оформлювала інтер’єри, різноманітні експозиції. Згодом дочка залучила її до лялькарства. І не просто, як ігрового елементу, а з вивченням усієї символіки ляльки-мотанки.

Цю сферу народного життя Олена досліджує трохи більше 10 років, після здобуття фаху психолога. На сьогодні відомо близько ста видів таких ляльок. Умовно їх можна поділити на ляльки життєвого циклу (оберегові, родинні, дитячі) та річного циклу (побутові).

blank

– Мотанку-русалку робила мати дівчини на виданні і ставила у вікні.

Як знак хлопцеві, що залицявся, але не сватався, що пора засилати сватів. Ляльки-нерозлучники виготовлялися напередодні весілля, як символ молодих і їхній оберіг. А згодом до них прив’язувалися ляльки-діти, які з’являлися у родині. Двостороння лялька день/ніч символізувала добро і зло, темні і світлі начала в людині, дитинство/доросле життя, – ділиться подробицями Олена Корнієнко.

До речі, цікаво, що перша така лялька виготовлялася для дівчинки відразу після народження із маминої сорочки і її клали в колиску, як оберіг. До заміжжя дівчина мала близько 60 таких мотанок. Були й хлопчачі ляльки, щоправда, найулюбленішими забавками були сонячний кінь та баранчик, як символи чоловічої фізичної сили та гострого розуму.

Олена Корнієнко – авторка майстер-класів, активна учасниця обласних та міжнародних виставок: Всеукраїнського фестивалю «Козачий шлях», обласної виставки «Світ ляльок», Фестивалю народної української іграшки та гри, переможиця конкурсу «Пасхальний дивограй» в номінації «Найкраща великодня лялька-мотанка», лауреат І ступеня Міжнародного фестивалю-конкурсу української культури «Берегиня» у номінації «Народні ремесла». Одним із найяскравіших та видовищних вважає Міжнародний фестиваль-конкурс «Берегиня», що нещодавно відбувся в Естонії в форматі онлайн.

– Там були представлені українські діаспори з усієї Європи, можна прослідкувати нашарування різноманітних культур. Чітко можна розмежувати тих співвітчизників, які виїхали за кордон нещодавно і тих, які народилися вже там і кілька їхніх попередніх поколінь жили поза Україною. Вразило спілкування з одним бельгійцем. Виявилося, що його прабабуся була українкою і він не просто почав збирати ляльки-мотанки в хаотичному порядку, а класифікуючи їх за типом та призначенням, – ділиться враженнями майстриня.

З одного боку тішить той факт, що така лялька стає популярною, але з іншого – мотанки  часто замовляють як сувеніри, не розбираючи і не вивчаючи їхні сакральні символи та значення.

– Це не просто сувенір чи декор, а символ та оберіг. В кожної з них є

своє значення та призначення. Мрію відкрити студію, де можна було б збиратися разом з іншими майстрами, навчати усіх охочих  цьому мистецтву, досліджувати, зберігати родинні традиції та перенести їх у сучасні родини, враховуючи умови, які диктує час, – зауважує Олена Корнієнко.

На відкритті побували студенти Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу. Усі охочі відвідати виставку можуть це зробити з 28 квітня до 25 травня, завітавши до читальної зали обласної бібліотеки для юнацтва ім. Василя Симоненка.

Олена Башлик