У той час, коли центральна влада на чолі із Президентом Володимиром Зеленським говорить про важливість залучення прямих іноземних інвестицій в українські економіку, місцеві владці нерідко діють із точністю до навпаки: знищують бізнес із іноземними капіловкладеннями, надійно відлякуючи нових потенційних інвесторів. А все тому, що у багатьох ОТГ захопили владу містечкові агробарони та представники потужних агрохолдингів, які не терплять поряд жодних конкурентів. Новий спосіб знищення перспективного бізнесу реалізовують на Шполянщині, створюючи штучні і абсолютно протизаконні перепони племінному господарству з вирощування великої рогатої худоби з австрійськими фінансовими вливаннями. Для цього місцеві депутати вирішили особливо не заморочуватись, а просто «роздерибанили» землю під цілісним майновим комплексом ферм. Це категорично заборонено законом, але депутати явно сподіваються на «колективну безвідповідальність» та непоротку і мегаповільну українську правоохоронну систему та корупційність судів. Але все по-порядку.
Так, у 2019 році на Черкащині стартував проект зі створення племінного господарства з вирощування великої рогатої худоби австрійської симентальської породи (Fleckvieh). З європейського боку партнерами проекту стали ЄБРР, Федеральне міністерство сільського господарства Австрійської республіки, Федеральне Агентство сільського господарства, установи та підприємства Австрійського Аграрного Кластеру, Асоціація з розведення Fleckvieh. З українського боку партнерами стали сілськогосподарські підприємства Групи компаній «Агро Енерджі» (до складу якої входить 6 господарств, які мають в обробітку понад 8 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь), зокрема СТОВ «Агроспілка» (с. Соболівка, Звенигородський район), СТОВ « Урожай» (с. Водяне, Звенигородський район), СТОВ ім. Чкалова (с. Жовнине, Золотоніський район).
Передбачалось на першому етапі збудувати три ферми, де б розмістилось біля 1600 голів нетелів породи Fleckvieh. У СТОВ «Урожай» мали приїхати – 1000 голів , у СТОВ «Агроспілка» – 440 голів, у СТОВ ім. Чкалова – 160 голів.
Зрозуміло, що такі грандіозні плани потребували великих коштів та значної роботи, тож підприємства з натхненням розпочали реалізацію надзвичайно масштабного проекту, який би міг вивести нашу аграрну область на новий економічний рівень.
У 2021 році СТОВ «Агроспілка» завершила реконструкцію приміщень для утримання корів у селі Соболівка (входить до Шполянського ОТГ Звенигородського району), установила нове обладнання для безприв’язного утримання 200 голів та облаштувала сучасний доїльний зал типу «ялинка» від шведської компанії DeLaval – світового лідера з виробництва устаткування для молочного тваринництва. Загальна сума капіталовкладень склала понад 25 млн. грн. Фінансування проводилось як за кошти підприємства, так і з використанням кредитних ресурсів, наданих Європейським банком реконструкції та розвитку та французьким банком Crédit Agricole. Господарство також є учасником державної Програми підтримки сільгоспвиробників.
Зараз в реконструйованому приміщенні вже 96 голів австрійської симентальської породи, а до кінця цього року очікується прибуття ще 96-ти. Проводяться карантинні заходи, ветеринарні обстеження, відпрацьовується технологія утримання тварин.
Здавалося б, що ще потрібно: проект має всі ознаки успішності і міг би слугувати гарним прикладом реальних позитивних зрушень в Україні, адже наша країна має невичерпний аграрний потенціал і саме на цьому полі може блискуче конкурувати із розвиненими країнами Європи. Та і керівництво держави неодноразово на цьому наголошувало, роблячи акцент на тому, що влада на місцях має усіляко сприяти реалізації подібних економічних планів. Зокрема, таку позитивну перспективу констатували і на зустрічі керівництва Черкаської облдержадміністрації з представниками Посольства Австрії в Україні, яка відбулася на початку листопада цього року. Австрійці навіть запропонували поглиблення співпраці, яка в перспективі мала б забезпечити нові робочі місця для мешканців регіону та суттєві надходження до місцевих бюджетів.
Однак, незважаючи на підтримку розвитку тваринницької галузі та сприяння у реалізації міжнародного проекту на рівні Черкаської облдержадміністрації, у місцевій Шполянській ОТГ вирішили, що багатомільйонні перспективи громаді не потрібні! А справа в тому, що названий проект може створити «незручності» місцевому агрохолдингу, що взяв під тотальний контроль всі процеси в регіоні. Саме тому на одній із сесій депутати грубо «начхали» на закон і замість того, щоб передати землю під цілісним майновим комплексом тваринницьких ферм в оренду СТОВ «Агроспілка», що чітко обумовлено українським законодавством, розділили її між приватними землекористувачами, таким чином створивши своєрідний «рейдерський прецедент», адже до такого в Україні ще не додумалися. Це все одно, що розділити, скажімо, землю під черкаським «Азотом» чи під Канівською Гідроелектростанцією, і раніше таке вважалось неможливим апріорі, адже мова йде про землі, на яких знаходяться цілісні майнові об’єкти, в які вкладені чималі ресурси фактичним землекористувачем.
Варто зауважити, що ще у вересні минулого 2020 року директор СТОВ «Агроспілка» направив клопотання до Соболівської сільської ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. І отримав його. Це дає усі законні підстави для оформлення оренди землі, на якій розміщується ферма, зі сплатою орендної плати в бюджет ОТГ.
У грудні 2020 року, після того як село Соболівка увійшло до складу Шполянської ОТГ, «Агроспілка» звернулась до ради ОТГ з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на ділянці, де розташована ферма, як того вимагає закон. Але листування директора сільгосптовариства з міською радою тривали кілька місяців. І безрезультатно. «Агроспілка» отримувала листи-відписки за підписами заступників міського голови, в яких вони обіцяли «довивчити» питання та розглянути його на наступній сесії, а директор чекав. Однак, коли терпець урвався, вирішив звернутися не з проханням, а з листом-вимогою, в якому повідомив, що затягування з вирішенням даного питання завдає значних збитків. Лише після цього звернення питання передачі земельної ділянки площею 15,8478 га, де розташовані тваринницькі ферми, в оренду СТОВ «Агроспілка» винесли на розгляд сесії міської ради, яка, як вже зазначалось, і відбулася 3 листопада 2021 року.
Звісно, сесія за дане рішення не проголосувала, і одразу було винесено інший проект, який надавав право отримати земельний пай на цій землі мешканцям ОТГ. За це сумнівне з точки зору закону рішення депутати проголосували одноголосно.
Детальніше цей прецедент описав Сергій Шулика в інтернет-виданні «Lb.ua».
Отож, згідно з рішенням ради ОТГ «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 15,8478 га», землі, на яких розмішені МТФ СТОВ «Агроспілка», чомусь вирішили роздати працівникам комунальних установ і мешканцям ОТГ. За дивним збігом обставин, усі вони є або працівниками «ЛНЗ Груп» – великого місцевого агропідприємства – або ж мають родичів, які там працюють. Власник «ЛНЗ Груп» – Дмитро Кравченко, до слова, входить в список ТОП 100 українського Forbes.
Серед нових щасливих власників землі Булаєв Валерій Вікторович, що працює заступником директора з виробництва та головним інженером ПАТ «Лебединський насіннєвий завод», Шпоть Людмила Анатоліївна, яка працює в комунальному підприємстві міської ради, Мисечко Анастасія Ігорівна, яка також має дохід в ТОВ «Маяк-Агро». Усі ці підприємства належать «ЛНЗ Груп».
Як констатує інтернет-видання, «ЛНЗ Груп» справді має значний вплив на депутатський корпус та керівництво Шполянської ОТГ: «майже усі члени земельної комісії цієї місцевої ради та половина депкорпусу загалом так чи інакше залежні від місцевої корпорації. Що легко доводиться деякими загальновідомими фактами. Наприклад, голова земельної комісії місцевої ОТГ Богач Михайло Петрович, одночасно є депутатом ОТГ і директором СТОВ «Маяк Агро», ТОВ «АГРОПРОЕКТ-КНЯЖА», які належать «ЛНЗ Груп», членом земельної комісії також є Прикуп Володимир Миколайович – один з керівників СТОВ «ЛНЗ-АГРО», ТОВ «Лебединська аграрна компанія». Ще один депутат ради ОТГ, Логвінов Вадим Анатолійович, також є одним з керівників у СТОВ «ЛНЗ-АГРО», ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал», ТОВ «ВІВАКОМ ІНВЕСТ», які також входять до «ЛНЗ Груп».
Крім того, за даними НАЗК, дружина голови Шполянської ОТГ Кравченка Сергія Володимировича – Кравченко Мирослава Олімерівна отримує заробітну плату у ТОВ «ЛАК» та ТОВ «ШПОЛА-АГРО ІНДУСТРІ». Засновником ТОВ «ЛАК» є син власника «ЛНЗ Груп» – Кравченко Віктор Дмитрович, а компанія ТОВ «ШПОЛА-АГРО ІНДУСТРІ» з 2018 році належить «ЛНЗ Груп».
Саме такі взаємозв’язки, переконані журналісти «Lb.ua», а також інші не менш кричущі факти, наочно демонструють, що будь-яка іноземна інвестиція в Україні легко знищується місцевими домовленостями та інтересами, а реальність, у якій представники держави закликають іноземних інвесторів приходити в Україну, та реальність у конкретних ОТГ, дуже часто взагалі не перетинаються.
До слова, схема з використанням власних працівників для вирішення «земельних» питань не нова – не так давно «Дзеркало тижня» писало про те, як інший великий холдинг прагне через працівників компанії викуповувати сільгоспземлі у нинішніх власників, аби знову передавати їх в оренду холдингу. Обходячи таким чином обмеження, встановлені законом.
У Шполянській ОТГ описану у «Дзеркалі тижня» схему навіть удосконалили та пішли ще далі. Тут, використовуючи найманих працівників, по суті – фінансово залежних людей, вирішили провернути рейдерське захоплення успішного підприємства с міжнародними інвестиціями.
Звісно, суди усіх рівнів аж до Верховного у таких випадках мають ставати, і зазвичай стають цілком на бік фактичних землекористувачів, бо схожі скандальні рішення можуть завдати і завдають величезних матеріальних збитків власникам потужностей. Та і навряд чи народні обранці думали про глобальні наслідки, які може мати їхнє бездумне підняття руки «за командою з гори». Але дивує, чому їхнім «ляльководам» не спало на думку, що їхні наступники в раді можуть таким же чином вчинити і з їхнім бізнесом – розпаювати будь-яку земельну ділянку під їхніми виробничими об’єктами? Чи вони свято вірять, що закріпились у владі «залізобетонно» і «на завжди»? От тільки реалії української політики щороку доводять абсолютно протилежне.
Безперечно, подібні викрутаси розлякують і тих небагаточисельних іноземних інвесторів, які наважуються працювати в нашій країні, і цілому негативно відбиваються на репутації усієї української влади і держави в цілому. Виходить, підкреслюють журналісти «Lb.ua», щоб там не казали у Києві чи не планували у Відні, місцева влада плювала і на інвестиційну привабливість країни, і на можливі правові наслідки.
Те, що це свідоме порушення, і місцевий бюджет вже не отримав орендну плату за використання земель, теж усі колегіально «мали на увазі». Але це, насправді, дрібниці. Найголовніше, що масштабний проект у фазі 80% готовності, цілком може бути знищений – через сумнівні «колегіальні» рішення окремо узятої ОТГ та переплетення інтересів великого бізнесу місцевих агробаронів, керівництва місцевої ОТГ та безправного положення найманих працівників, які виступають статистами у процесі знищення успішного підприємства.
Чи буде це справді історія успіху або історія ганьби, залежить від того, які рішення тепер приймуть українські суди та правоохоронні органи.
Тим часом Черкаська область поступово набуває недоброї міжнародної слави та статусу небезпечного місця для інвестицій. А разом з нею – і Україна, яка цілком можливо потрапить у черговий скандал. На цей раз – із атакою на австрійські інвестиції та кошти міжнародних фінансових установ, від яких у нашій країні залежить стабільна робота не лише окреми підприємств, а цілих міст та регіонів.
Варвара Горова
КОМЕНТАРІ