“У кого не склалося з ямочками на щічках – у тих ямочки на великій сраці. І це прекрасно.” – про любов українців до “п’ятої точки” черкащанка Ірена Карпа розповіла у Інстаграм.
Бо, як каже мудрий український народ, жінка без сраки – як село без церкви.
У нас взагалі ця частина тіла наділена неабиякими властивостями.
Вона як Христофор Колумб: «Шукати пригоди на свою сраку».
Як віщий Нострадамус: «сракою чую!»
Як інструмент хлібороба: «срака-мотика».
Як літературний жанр потоку свідомості: «срала-мазала, по дереву лазила».
Як мотивація до звершень і подорожей: «в сраці був, гівно видів».
Як безпрецедентне соціальне погладжування: «у сраку цілувати»
Ну і власне як гасло звільнення жінки від кухонного рабства на користь подолання міжнаціональної ворожнечі: «вари, срако, борщ, а я піду на м0ck@лів дивитися…»
Так шо любіть свою і поважайте. Вона у вас одна. Яка вже є – а найрідніша. Могли б – поцілували б. Ну, в якості соціального погладжування, звісно.))
КОМЕНТАРІ