Людям потрібні хороші слова: як черкащанка створила “Маму в телеграмі”

Черкащанка Ірина Тепаленко – за освітою журналістка, однак нині практикує як психологиня. Ці дві професії жінка поєднала в своїй “Мамі в телеграмі”. Для чого створила цей канал і чому він підходить не лише молодим матусям – вона розповіла Суспільному.

“Прийти” і “взяти” хороші слова

“Тобі можна погоджуватися і відмовлятися”, “Тобі під силу досягати запланованого”, “Так добре, що ти є”. Такі мотиваційні фрази щодня отримують читачі телеграм-каналу “Мама в телеграмі”.

По суті, це бот, який двічі на день – вранці та ввечері – надсилає підписникам подібні вислови. Його авторка Ірина Тепаленко називає їх “погладжуваннями”. Про них почула, коли ще сама готувалася стати мамою.

“Моя перша освіта – журналістика. До декрету працювала за спеціальністю. Коли завагітніла, вирішила йти у декрет “по-чесному”, бо це робота 24/7, вільного часу практично не залишається. Ми з чоловіком почали готуватися до народження малюка, я ходила на різні курси, що стосувалися дітей. Це було дев’ять років тому, тоді в Черкасах їх було не так багато, тому встигала відвідувати всі. У якийсь момент потрапила на семінар, де почула про «транзакційний аналіз» та «теорію погладжування». Її суть у тому, що всім людям незалежно від віку, статусу, національності важливо отримувати погладжування: як фізичні (дотики, обійми, поцілунки), так і вербальні, тобто якісь хороші слова”, – розповіла вона.

Згідно цієї концепції, пояснила психологиня, якщо в нас немає позитивних погладжувань, ми будемо створювати чи потрпаляти в ситуації, де отримуватимемо негативні.

“По суті, нам, як біологічним істотам, однаково, які це будуть погладжування. Я подумала, що було б прикольно, якби було місце, де хоча б вербальні можна було «прийти» і «взяти». Я журналіст і люблю писати, тому почала шукати варіанти, як і де це краще зробити. Телеграм по функціоналу підійшов найкраще”, – зазначила психологиня.

“Людям здається, що за ними слідкують”

Згідно з теорією транзакційного аналізу, у людини є три его-стани: батьківський, дитячий та дорослий відповідно до яких вона думає, діє, відчуває та проявляє себе. Саме на це орієнтувалася, коли створювала “Маму в телеграмі”, додала Ірина Тепаленко.

“Батьківський стан – це наш внутрішній стан. Коли ми у ньому, ми себе жаліємо, співчуваємо або критикуємо, даємо норми що добре-погано тощо. Дитячий – це той досвід стосовно почуттів, поведінки, думок, який ми отримали в дитинстві. У певних ситуаціях між цими двома станами може відбуватися внутрішній «діалог». Наприклад, коли ми помилилися, ми можемо сказати «От бовдур!», а можемо –«Так буває, ми всі помиляємося». Коли ми думаємо, як можна собі зарадити в тій чи іншій ситуації і діємо, то входимо вже у стан Дорослого”, – пояснила психологиня.

Додала: у фразах, які надсилає підписникам, вона прицільно не розмірковує над тією чи іншою ситуацією, а просто дає “погладжування”:

“Це те саме, що ми читаємо книги і застосовуємо прочитане до себе. Робимо висновок із ситуації”.

Нині “Мама в телеграмі” має тисячі підписників. Однак проаналізувати аудиторію в цій соцмережі неможливо, тому важко сказати, звідки вони приходять, розповіла Ірина Тепаленко. Канал, додала, без реклами, його просуванням вона не займається, люди знаходять його самі.

Він – не тільки для жінок у декреті, його можуть читати всі, і не лише жінки, а й чоловіки, зазначила жінка. Мотивуючі фрази, на її думку, підходять усім, хоча й існує міф, що чоловіки емоційніші.

Аби кожен підписник міг прочитати написане саме тоді, коли відчуває в цьому потребу, зазначила психологиня. Для цього в каналі навіть є закріплене повідомлення: “На цій сторінці ти можеш бути стільки часу, скільки захочеш. Можеш виходити і повертатися. Читати і не читати. Тут можеш бути собою і відчувати, які слова близькі”.

Є люди, які пишуть, що після прочитання тих чи інших меседжів зрозуміли, що хотіли б піти в терапію і більше пізнати себе.

“Іноді людям цікаво дізнатися, чому деякі здавалось би приємні слова насправді викликають у них зворотні відчуття. А у декого взагалі складається враження, що за ними слідкують або що якась фраза мовби лише для них, настільки вона потрапляє “в ціль”. Іноді переосмилюю якісь події в житті і теж передаю це через меседжі”, – зазначила Ірина Тепаленко.

Її “Мама” двомовна, канал існує російською та українською мовами. В “російській” версії підписників значно більше – понад 50 тисяч.

“Мабуть, через те, що російськомовних читачів більше фізично”, – зазначила авторка.

Це як “підказки” для батьків

Ірина Тепаленко додала: телеграм-канал почала вести тоді, коли сама вже мала сина і відчула, наскільки дорослим теж важлива підтримка. Нині її синові Марку вже сім років. Про те, що у мами є свій телеграм-канал, він знає.

“Він теж любить писати і йому цікаво те, що я роблю. Особливо йому подобається те, що багато підписників. Бере телефон і каже: “Скільки-скільки тисяч? О, це добре”. У нього навіть є набір із листівками, де написані фрази з “Мами в телеграмі”, – розповіла Ірина Тепаленко.

Її мотиваційні фрази – це і своєрідні “підказки” для батьків, додала вона: “Хочеться, аби читач зрозумів, що коли ми стаємо добрішими для себе, то автоматично дозволяємо помилитися й іншим. Так само коли немає насилля до себе, його не буде й до оточуючих”.

Для не її телеграм-канал – це єдине місце, де зустрічаються дві її “особистості” – психолог і журналіст, зазначила жінка.

Про створення подібних груп в інших соцмережах, додала, не думала. І розповіла про плани на далеке майбутнє: можливо, з часом напише книгу.