Наша розмова із народним депутатом України Віталієм Войцехівським про підсумки року, що минає, про роботу Верховної Ради, про його депутатську діяльність. Нагадаємо, що Віталій Олександрович переміг на довиборах по 197 округу у 2021 році. До цього тричі поспіль обирався міським головою Золотоноші. Працює у парламентському комітеті з питань організації державної влади та місцевого самоврядування.
Завершується 2023 рік – другий рік повномасштабної військової агресії російської імперії проти нашої держави. Які його головні підсумки для нашої країни та для вас особисто?
Навіть не знаю… Які можуть бути підсумки для мене особисто, коли в країні війна. Наразі всі зрозуміли, що збройна агресія триватиме не два-три тижні, звісно, процес здобуття перемоги буде значно довшим. Нас нібито всі люблять і Європа, і Сполучені Штати, але в першу чергу думають і дбають про себе. Особливо, коли міжнародні партнери входять у виборчий період, то нам доводиться розраховувати перш за все на себе. Якщо ми самі будемо сильними та зможемо розвивати свою економіку, то з нами будуть рахуватися. Має розвиватися наш військово-промисловий комплекс і спиратися потрібно в першу чергу на свої сили. Хоча, звичайно ж, зараз без допомоги зовні ми не обійдемося…
Переконаний, що кожен має працювати на своєму місці. Тому для мене особисто важливо, щоб ініційовані мною законодавчі акти вчасно приймалися та полегшували життя людей. Треба реагувати на зміни, які відбуваються і в зовнішній, і у внутрішній політиці, тримати, як кажуть, руку на пульсі часу.
Робота Верховної Ради у році, що минає: які найважливіші, на вашу думку, рішення були прийняті парламентом, а що не вдалося вирішити?
Найважливіші рішення – це, безумовно, прийнятий пакет євроінтеграційних законів і, як результат, вже розпочалися перемовини щодо вступу нашої країни в ЄС. Мушу зізнатися, сам процес прийняття цих законів іде досить складно, бо все ще існують люди, які свої інтереси ставлять вище державних. А загалом вся законодавча діяльність парламенту зараз націлена на перемогу, на допомогу військовим. На жаль, не вдалося подолати всередині Ради внутрішні розбіжності, чвари, на які іде багато часу та непотрібної метушні…
Багато дебатів точилося щодо вилучення військового ПДФО із місцевих бюджетів у державний. Рішення таки прийнято… Настільки воно правильне і як це вплине на ситуацію на місцях?
Зрозуміло, що країні нині потрібні потужні військові засоби для боротьби з ворогом. А для цього необхідні величезні кошти. І саме тому це рішення приймалося. До речі, деякі громади взагалі не залежали від військового ПДФО, інші залежали опосередковано. А є й такі громади, в яких військові об’єкти були ще до вторгнення і залишаються до цього часу. Бізнес нині в багатьох населених пунктах, на жаль, не працює, то й наповнюваність там бюджету зрозуміло яка… А от є прифронтові громади, які справді страждають від рішення про ПДФО. Тому зараз працюємо над механізмом компенсації таким громадам. Все ж добре, чого добилися безпосередньо ми, що все-таки з 1 січня 10% від суми ПДФО буде іти безпосередньо у військові частини. Тобто, вони самі матимуть змогу придбати більшу частину з того, за чим зверталися до громад. Хоча я впевнений, є ПДФО чи немає його, кожна громада, зокрема і на Черкащині, буде допомагати нашим військовим.
У цьому році Верховна Рада так і не прийняла остаточне рішення про заборону московської церкви в Україні. У чому причина та чи буде відповідний закон таки проголосований?
Стоїть питання не лише про церкву, а про заборону всіх релігійних організацій, заснованих державою-агресором. Даний законопроєкт пройшов перше читання. Думаю, що в наступному році до нього обов’язково повернуться. Та й загалом, якщо будь-яка структура нашої країни дійсно пов’язана із росією, вона має бути викорінена в законний спосіб.
Не секрет, що у вас були досить напружені відносини із головою Черкаської ОВА паном Табурцем… У чому причина цих непорозумінь та які стосунки між вами сьогодні?
Насамперед, хочу наголосити, що стосунки між конкретним депутатом і конкретним головою ОВА не мають бути топ-темою у військовий час. У всіх українців ворог зараз один. Усім же добре відомо, що є виконавча і законодавча гілки влади. Зараз адміністрації у період дії військового стану наділені додатковими повноваженнями, парламентарі ж згідно законодавства наділені контролюючою функцією. Саме тому народні депутати мають право реагувати на незаконні дії голів адміністрацій, маю на увазі не лише Черкаську. Ми об’їхали всю країну спільно з міжфракційним об’єднанням «ВПО України» і питання до керівництва є практично в кожній області. Це стосується використання гуманітарної допомоги, закупівлі обладнання, корупційних дій щодо системи «Шлях». Таким фактам надаватимемо розголосу і жорстко реагуватимемо спільно з колегами. До цього треба бути готовим всім.
Нині у Черкасах та містечках області проходять громадські протестні акції «Гроші на ЗСУ» з вимогою більшість коштів із місцевих бюджетів спрямовувати на обороноздатність нашої держави. Яке ваше ставлення до них та їхніх організаторів?
Ми всі хочемо, щоб наша армія була добре забезпечена і якщо є випадки, коли десятки мільйонів народних гривень витрачаються на барабани чи ремонти владних кабінетів – це неправильно, а інколи й злочинно. Тому, коли люди виходять на акції підтримки ЗСУ за покликом душі, то це треба тільки вітати. Інша справа, коли активістів залучають і організовують деякі місцеві політикани для власного піару, політичних чи приватних інтересів… До речі, хочу подякувати головам громад, які мудро підходили до використання бюджетних коштів у цей непростий час. І засуджую тих керманичів та голів ОВА, які погоджували витрати у військовий період на другорядні речі, усілякі непотрібні забаганки…
Нині тривають дискусії про можливість проведення виборів в Україні під час воєнного стану. Наскільки реально їх провести у наступному році і яке ваше особисте ставлення до цього?
Насамперед, в нашій Конституції чітко прописано – під час дії воєнного стану ніякі вибори не можливі. Давайте підійдемо до цього питання з точки зору здорового глузду – як провести такі вибори? На сьогодні маємо окуповані території, громади в безпосередній близькості до фронту, врешті щоденні повітряні тривоги та сім мільйонів українців за кордоном. Вважаю, що в наступному році немає сенсу навіть говорити про вибори, ми маємо сконцентруватися лише на перемозі.
Ви багато і систематично працюєте на своєму виборчому окрузі. Які нині настрої у людей в, так би мовити, глибинці? Які проблеми найбільше хвилюють наших громадян на місцях?
Наступні вибори до Верховної Ради, які колись все ж таки відбудуться, пройдуть без обрання депутатів-мажоритарників… Сьогодні ж я представляю конкретний округ і, як обіцяв людям, що постійно спілкуватимусь із ними віч-на-віч, так і продовжую це робити. Тобто систематично зустрічаюсь із виборцями в населених пунктах округу. Люди хочуть з перших вуст почути, що ж все-таки відбувається у Києві, які рішення приймає парламент, які законопроекти будуть розглядатися… Мені приємно, що навіть старенькі бабусі у найвіддаленішому селі слідкують за політичною ситуацією в країні. До речі, я б не ділив людей, які живуть у великих містах та тих, хто проживає у селах. Ось нещодавно зустрічався із жителями села Богдани (а воно знаходиться на самісінькому краю Золотоніського району), і там люди ставлять болючі питання про ситуацію в країні, і дають мудру правильну оцінку подіям, які відбуваються в державі. Приємно їздити на подібні зустрічі. Наші земляки переживають і піклуються за країну, за наших військових. Із своїх невеликих пенсій донатять на ЗСУ, діляться усім, що мають з внутрішньо переміщеними особами. Ну, і традиційно перше питання, коли перемога… Часто люди бажають витримки та здоров’я нашому президенту. Вони стурбовані негідною поведінкою деяких чиновників та депутатів під час війни. А тому я підтримую законодавчі ініціативи, які передбачають, що людина, яка замішана у корупційних діях під час війни, прирівнюється до державного зрадника…
Багато ваших сил та часу йде на волонтерську роботу, допомогу нашим військовим та переселенцям (ВПО). Розкажіть коротко про цю свою діяльність.
Сьогодні створена і активно діє громадська організація «Команда Войцехівського», яка здебільшого працює на допомогу військовим та ВПО. Я долучився до роботи в громадському об’єднанні «ВПО України». Цю організацію створили небайдужі народні депутати з числа внутрішньо переміщених осіб Максим Ткаченко, Сергій Козир та Руслан Горбенко. Разом допомагаємо усім, хто постраждав від війни. Допомагаємо не лише на окрузі, командою працюємо по всій країні. Намагаємося не просто допомогти, а й почути людей, чиновників на місцях. Адже життя триває, змінюється ситуація, а отже треба змінювати й законодавство і по відношенню до ВПО, і до тих сімей, які постраждали від агресії. Один законодавчий акт вже прийнятий парламентом і втілюється в життя – спрощене надання статусу учасника бойових дій. Адже, щоб отримати такий статус, почасти, треба було пройти «сім кіл пекла». Практично щоденно займаємося волонтерською діяльністю, допомагаючи нашим героїчним воїнам-захисникам. Та про це не варто багато говорити, потрібно чути хлопців і максимально сприяти їм.
І ваші побажання напередодні новорічно-різдвяних свят нашим читачам та всім черкащанкам…
З давніх-давен українці відзначалися, перш за все, мудрістю. До речі, незалежно від місця проживання та віку у нас була і є споконвічна народна мудрість. Тепер же у нас з’явився такий важкий досвід, – жити, боротися та перемагати в екстремальних воєнних умовах. Хочу побажати всім – від найменшого українця до найповажнішого – терпіння та віри в перемогу. Давайте розуміти і підтримувати один одного і лише тоді ми досягнемо таких бажаних для кожного успіхів. Пам’ятаймо, що ворог у нас один – це імперська рашистська росія. А всередині країни варто забути про будь-які чвари на політичному, релігійному грунті. Давайте переможемо росію, а потім за давньою традицією разом розділимо українську паляницю за щедрим українським столом…

КОМЕНТАРІ