Вибори голови та ради Тальнівської ОТГ відбулися ще в грудні 2016 року. Боротьба і за крісло мера, і за мандати депутатів міської ради тут була гострою й напруженою. Серед кандидатів на мера тоді переміг висуванець ВО «Свобода» Олексій Юрченко, якого, як не дивно, підтримали провладні партії, зокрема, місцеві осередки президентської БПП та екс-прем’єра Яценюка з «Народного фронту».  А 26 депутатських мандатів розділили між собою аж дев’ять політичних сил. Зрозуміло, що жодна з партій не набрала переважної більшості, щоб претендувати на роль лідера (та ж ВО «Свобода», приміром, має лише два депутати).

Від так, більшість депутатів вирішили, що об’єднуючим началом має бути не колір прапора чи політичні гасла якоїсь партії, а зважені наміри й спільна робота на благо всієї громади. Так виникла депутатська група міських депутатів «За добробут Тальнівщини», яка об’єднала 17 осіб. Це по чотири депутати від партій «Справедливість» та «Громадянська позиція», три — від ВО «Черкащани», по два — від Радикальної партії та партії ветеранів Афганістану, по одному — від партії «УКРОП» і ВО «Батьківщина». Головою цієї депутатської групи обрали депутата від ВО «Черкащани» Олександра Гижка. Як бачимо, промерські «Свобода» і БПП опинилися поза створеною депутатською більшістю.

Та, якщо у раді створюється депутатська більшість, очільник, у нашому випадку ОТГ, для нормальної злагодженої роботи повинен іти з нею на компроміси, домовлятися – подобається це йому чи ні. Ну, не обрали люди у Тальнівську міськраду два десятки любих меру Юрченку свободівців і ББПешників… Це ж не означає, що життя в ОТГ має зупинитися в очікуванні поки всі депутати запишуться у мерську «Свободу» або з неба піде манна…

«Голові люди дали великий кредит довіри, який він має відпрацювати на благо громади, – логічно розмірковував голова Тальнівської райдержадміністрації Василь Клименко в коментарі виданню «Черкаський край» за кілька місяців після виборів. – Я сам був два скликання сільським головою і знаю, як це нелегко прислухатись до більшості (хай вона і не є прихильною до тебе), чути не лише своїх прибічників чи однопартійців, а й протилежну сторону, тих, хто з тобою чомусь не згоден. Іти на примирення зі своїми політичними опонентами в ім’я ОТГ — це вимога сьогодення, бо об’єднана громада потребує зараз максимум допомоги, підтримки й реальної дії. А ще не слід забувати, що не лише серед депутатів, а й серед простих громадян, твоїх виборців, є люди з різними політичними уподобаннями, прихильники різних партій і громадських організацій. До них треба терпляче будувати міст толерантності й взаєморозуміння, а не відгороджуватись стіною несприйняття, прикрашеною патріотичною символікою, якою б вона любою й дорогою тобі не була. Не прапор партії, а прапор Тальнівщини має бути на першому місці».

Однак, свободівський мер обрав свій шлях – протистояння та ворожнечі. Практично з першого дня існування депутатської більшості міський голова Олексій Юрченко сприйняв це як конкурентну боротьбу з ним. «Схоже, що для нього передвиборча боротьба триває, – відзначав депутат від «Справедливості» Володимир Міщенко. – Звідси і несприйняття нас, депутатів, як таких же обранців населення, як і він сам. Наші кадрові пропозиції він однозначно відкидає, бо це, мовляв, не ті люди, що йому потрібні». На що пан Юрченко безапеляційно заявив, мовляв, підбиратиму в команду тільки своїх, бо чужі встромлять у спину ножа. Фактично, проголосивши ось такий поділ на своїх і чужих, міський голова втягнув і раду, та і всю громаду у стан перманентної «холодної» війни, яка триває до сьогодні…

В результаті, вже майже два роки в Тальнівській ОТГ Олексій Юрченко керує одноосібно: ні заступників, ні секретаря не обрано до цього часу. Ось такий собі царьок містечково-свободівського розливу…

При чому, депутатська більшість, яку мер чомусь записав у свої вороги, із самого початку роботи нової ради і до сьогодні пропонувала пану Юрченку різні варіанти співпраці. Протягом цього часу депутати на сесіях підтримували і голосували за більшість рішень, які стосувалися життєдіяльності об’єднаної громади.

Ось і на сесії міської ради, яка відбулася наприкінці серпня, депутати із групи «За добробут Тальнівщини» підтримали практично всі важливі питання щодо бюджету, різних соціальних програм, земельних відносин… Здавалося, ось він ще один крок депутатської більшості до налагодження співпраці і порозуміння із міським головою…

І що ж у відповідь? У місцевих інформаційних медіа-рупорах мера та фракції БПП – газеті «Поле честі» та  інтернет-виданні «Вісті Черкащини» – з’являється стаття під крикливою назвою «Покарання Тальнівщини». Її автор, Валентин Гордєєв, виконуючи волю своїх господарів, знову виливає кілька відер бруду на депутатів із більшості, називаючи їх не інакше, як «задовбана група «За покарання Тальнівщини».

За що ж так гнівно таврує Гордєєв і мерська компанія депутатів-опонентів? Виявляється, що вони озвучують на сесії пропозиції до пропонованих рішень (і як тільки таке посміли!), а ще мають відповідати за те, що люди спалюють бур’яни, і навіть за «запльовані лушпинням лавочки»… А ще ці обранці вирішили, щоб уночі не вимикали вуличні ліхтарі, а Юрченко, напевне, вважає, що темнота – друг молоді… А найбільша провина депутатів із більшості, що не підтримали звернення до парламенту, який мав би прийняти закони про повернення вивезених капіталів. Ну, просто супер актуальна проблема для Тальнівської громади! Все одно, що послання до марсіян…

Вершиною ж гордєєвько-мерського ідіотизму (іншого слова й важко підібрати) стало звинувачення депутатів із більшості у тому, що Тальне раптово покинули…солов’ї і не чути їх співу. Як кажуть, припливли…

До речі, мерські писаки критикують депутатів навіть за проголосовані ними рішення, які проштовхував сам пан Юрченко. Наприклад, про заборону нічної торгівлі алкоголем у Тальному. Мовляв, такі-сякі проголосували, але все рівно не так.

Отож, робить висновок міський голова, водячи пером Гордєєва, вся оця більшість депутатів, то кара Божа для Тальнівщини. Ще раз наголосимо, все це робиться після того, як обранці тальнівської громади дисципліновано і злагоджено працюють на сесії, підтримуючи важливі для громади рішення. Якщо йти за такою логікою юрченків-гордєєвих, то можна назвати «покаранням Тальнівщини» і усіх громадян, виборців ОТГ, які голосували за депутатів із нинішньої більшості.

Від так, складається враження, що ні Гордєєв, ні мер, ні їх бізнес-опікуни не очікували від депутатів прийняття підготовлених апаратом міськради (себто мером) рішень на останню сесію. Депутати більшості знову поступили мудріше, підтримавши та проголосувавши за потрібні для людей питання. Тепер, шановні, виконуйте! Ви ж кричали, що вам не дають робити, ставлять палиці в колеса… Такого повороту керманичі ОТГ явно не очікували. Тому і назва опусу «Покарання Тальнівщини» – придумана нашвидкуруч, так би мовити з коліс…

Але покарання таки може настати для всіх мешканців ОТГ, якщо і далі триватимуть такі перепалки та протистояння. І в першу чергу для міського голови, який несе персональну відповідальність за стан справ в очолюваній ним громаді. Врешті-решт, тальнівчани об’єдналися в ОТГ не для того, щоб хтось одержав змогу за міський кошт займатися своєю політичною кар’єрою і використав переваги громади для руху однієї (якою б вона патріотичною не була) політсили, як плацдарм для кроків у політичні верхи. Нагадаємо, що на виборах до Тальнівської міськради у грудні 2016 року рідна партія пана мера – «Свобода» – отримала всього кілька відсотків голосів. І, відповідно, за Олексія Юрченка люди голосували не як висуванця свободівців, а, насамперед, в надії покращення соціально-економічної ситуації у ново створеній громаді. На другому році його головування ці надії починають згасати. І громадська думка сьогодні, м’яко кажучи, не зовсім така, як це намагаються намалювати деякі великі шанувальники мера у соцмережах. Ті ж соцмережі переповнені фото з місць екологічних лих – смітники, що не вивозяться, бур’яни, що не косяться, вода, яка не подається, рахунки, що не оплачуються…

Тому і трактат під назвою «Покарання Тальнівщини» – одна із чергових спроб відбілити міського голову Юрченка і відділити його від депутатського корпусу, який, за задумом авторів та замовників,  має бути громовідводом негативу від мера. Так-так, вам не почулося – саме відділити. Бо коли в усіх сусідніх районах голови рад і депутати працюють спільно, то у Тальному проходить такий собі експеримент – міський голова працює окремо і відособлено від депутатів міської ради. При цьому майже від усіх. Тих, хто фактично залишився в «молодій команді» мера можна перелічити на пальцях уже однієї руки. І чим густішатимуть чорні хмари народного невдоволення над головою мера, тим потужнішою буде ставати кампанія по його відбілюванню у підконтрольних йому ЗМІ…

Ось і літо в місті пройшло без особливих позитивних зрушень. Це якщо не рахувати зрушення даху однієї з багатоповерхівок біля автостанції, у чому для людей позитиву – нуль.

Цікаво, що автор антидепутатської статті пан Гордєєв порівняв нинішнього міського голову із колишнім – Олександром Біленком, який мав дивну звичку час від часу писати заяви про відставку. Отож, мовляв, той вже тричі написав би заяву, а наш не такий – цурпелить лямку, аж ноги трусяться. А відповідь на цей закид проста – той, попередник, ні від кого не залежав і діяв, може не завжди виправдано та логічно, але самостійно. Нашому ж герою до самостійності і самодостатності все ж таки ще далеко. З одного боку партія підпирає із своїми «хотєлками», а з іншого – треба відробляти витрачені на виборах спонсорські ресурси. Отож, працюй, відробляй… От тільки, що буде, якщо мер перестане бути цікавий своєму «спонсору»?

Бо там, дивися, не опоненти з міськради ініціюватимуть імпічмент міському голові, а його попутники із БПП…