Мітинги без дозволів та нецензурна лайка на плакатах: чому до акцій на захист САП та НАБУ так багато запитань?

В Україні розгорівся гучний суспільний резонанс навколо закону №12414, що стосується реформування антикорупційної інфраструктури країни, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, спровокувавши хвилю протестів, на які вийшли сотні молодих людей. Але те, як було організовано ці протести та як їх подавали у ЗМІ, породило чимало суперечок, підозр та неоднозначних інтерпретацій — як усередині країни, так і за її межами. Ну, і звісно ж, слабка комунікація влади із суспільством додала олії у вогонь. Отож коротко по порядку.

Суть законопроекту

В Україні набув чинності суперечливий закон №12414, який істотно впливає на архітектуру антикорупційної системи. Відповідно до нових норм, генеральний прокурор отримує можливість втручатися у кримінальні провадження, які веде Національне антикорупційне бюро, а керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури фактично втрачає гарантії незалежності. Цей законопроєкт, який спочатку позиціонувався як технічна поправка, був ухвалений Верховною Радою 22 липня. За документ проголосували 263 народні депутати, більшість із яких представляють фракцію “Слуга народу” та наближені до неї групи. Того ж дня закон підписали голова парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. У ніч проти 23 липня документ оприлюднили в офіційному віснику “Голос України”, після чого він автоматично набув чинності.

Логічніше було б замість подібної поспішності просто прибрати запобіжники в роботі САП та НАБУ, або спочатку ініціювати суспільний діалог – хто за що має відповідати, а вже тоді приймати рішення. Однак чомусь владна більшість у парламенті та офіс президента вирішили провернути такі радикальні зміни статусу кво в правоохоронній системі з кандачка, і як наслідок – отримали несподівано болючу віддачу.

Аргументи влади: гучні бюджети — мізерні результати

Представники влади наголошують, що попри щорічне фінансування САП та НАБУ на сотні мільйонів гривень, суттєвих результатів у боротьбі з корупцією вищого рівня немає. Рівень довіри суспільства до цих структур залишається низьким, а гучні справи або розвалюються в судах, або не доходять до нього. Саме це, за словами депутатів, і стало поштовхом до законодавчих змін. Хоч варто було б спочатку проаналізувати причини такої ситуації, запропонувавши і менш скандальні варіанти вирішення.

Мітинги – не санкціоновані, але правоохоронці не реагують!

Є питання і до мітингів на підтримку САП та НАБУ, які пройшли хвилею зі столиці по всій країні.

Цікавою деталлю є, наприклад, те, як проходив відповідний мітинг учора увечері у Черкасах. Як стало відомо нашому виданню, – про його проведення ніхто нікого не повідомив, окрім анонсів у соцмережах!

Відповідні листи про проведення масових заходів організатори мусили надавати до місцевих органів влади і до війни. Звісно, дозвіл був не потрібен. Однак повідомити треба було. Ну, щоб поліція змогла слідкувати за дотриманням правопорядку. А от із початком війни та введенням воєнного стану правила змінились, бо всі масові заходи в країні заборонені. Зрозуміло, чому. Тож щоб проводити будь-які масові зібрання – необхідний дозвіл місцевої воєнної адміністрації. Саме дозвіл. Бо ж мова йде про безпеку. А черкаське вчорашнє зібрання протестувальників, як ми з’ясували, жодних дозволів у ОВА не отримувало!

Тому, за логікою, його мали просто не допустити правоохоронці. Проте вони чомусь не втрутились, дозволивши кільком десяткам людей позувати на Соборній площі на камери кількох журналістів, створюючи ілюзію “масовості” і справді “народного обурення”.

Нецензурні плакати – ще одне питання до правоохоронців

Ще одним помітним феноменом стала велика кількість нецензурної лексики на транспарантах мітингувальників. Гасла з лайкою, образами і прямими погрозами на адресу представників влади не викликали жодної реакції з боку правоохоронців, хоча за використання такої лексики в громадських місцях передбачена адміністративна відповідальність.

Якщо хто забув, то Статтю 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка визначає, яким буде покарання у разі вживання лайки у громадських місцях, – ніхто не відміняв. Це кваліфікується як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою: накладення штрафу від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51-119 грн), або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20 % заробітку, або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

Ми вже мовчимо, що ця вся вульгарщина і нецензурщина опускає до рівня базарного збіговиська саме поняття народного протесту, його значущості і, відповідно, необхідності врахування владою його вимог. А так нав’язується враження, що українці – це групка малограмотних маргіналів, які без матюків не можуть викласти свої аргументи. Скажете – переповнили емоції? Але ж Помаранчева революція та Революція Гідності перемагали без нецензурної лайки? Податковий майдан і Мовний майдан – також? То знаходились влучні і прицільні слова?

Однак попри засилля подібних транспарантів у всіх містах країни, зокрема і в Черкасах, правоохоронці не повідомили про складання жодного протоколу на організаторів.

“Грантоїди”, студенти й необізнаність у темі

У соцмережах поширюються відео та фото з протестів, на яких помітно, що чимала частина мітингувальників — молоді люди, які, як виявилося, погано обізнані у предметі протесту. Деякі з них не змогли назвати повну назву НАБУ або САП, плутали їхні функції або взагалі не могли сформулювати претензії до законопроєкту. Дехто навіть писав САБ замість САП. Це дало підстави опонентам говорити про “проплачену акцію” і втручання західних фондів, бо часто речниками протестувальників в регіонах були відомі на місцях “грантоїди” або організації, афілейовані до знаних олігархів та так званих опозиційних політичних партій.

Збіг чи сценарій: відсутність повітряних тривог під час мітингів

Спостережливі громадяни також звернули увагу на цікавий збіг: протягом кількох днів активних протестів у Києві саме під час цих масових заходів не було оголошено жодної повітряної тривоги. У країні, яка регулярно потерпає від ракетного терору рф, це викликає питання — чи не було це зроблено навмисне ворогами, щоб забезпечити масовість протесту або уникнути його зриву, забезпечивши російським пропагандистським ЗМІ потрібну “картинку”, де нібито український народ протестує проти “хунти”, і виправдовуючи таким чином агресію росії?

Заява ГУР: росія може використати протести

У той же час Головне управління розвідки Міністерства оборони України учора офіційно заявило, що російська федерація може використати акції протесту для дестабілізації ситуації в Україні. На думку аналітиків ГУР, подібні події вже були елементом гібридної війни, і кремль має інтерес у розколі українського суспільства.

“Держава-агресор росія, зокрема спецслужби та пропагандисти кремля, ретельно та поглиблено вивчають ситуацію всередині України, щоб використати повʼязані із ухваленням закону №12414 протести для підриву здатності нашої держави чинити спротив повномасштабній збройній російській агресії”, – зазначили в розвідці.

За оцінками ГУР, росія має намір дискредитувати Україну у світі, аби послабити чи зруйнувати підтримку Заходу. Крім того, всередині України рф розглядає можливості скористатись суспільним невдоволенням з метою максимального загострення ситуації.

“Для підняття градусу протестів, поглиблення поляризації та хаотизації українського суспільства, і, як наслідок, втрати стійкості держави під час екзистенційної війни, не виключені провокативні дії, інспіровані з москви. ГУР МО України нагадує, що українська нація перебуває в умовах геноцидної війни, в якій агресор намагається всіма способами зруйнувати нашу державу, та закликає до виваженості в оцінках і діях”, — йдеться у дописі ГУР.

Російська трактовка: “Зелений Майдан”

Наче відповідь на попередження ГУР, російські ЗМІ оперативно і масово підхопили тему протестів, назвавши їх “початком нового Майдану проти Зеленського” або “крахом української демократії”. Російські пропагандистські ресурси поширюють меседжі про те, що “навіть свої повстали проти диктатора”, прагнучи показати українську владу як таку, що втрачає підтримку народу та західних союзників. Цікаво, що у багатьох російських пабліках з’явились фейкові фото з протестів, де на плакатах мітингувальників була зображена “z-символіка”.

Заяви американських політиків: “Зброї не давать!”

І як вишенька на торті – декілька американських політиків (переважно представників республіканського крила) виступили із критикою українського керівництва. У їхніх заявах йшлося про те, що “Зеленський перетворюється на диктатора” (мантра, яку часто повторював раніше президент США Дональд Трамп у своїх заграваннях із путіном), а деякі прямо заявили, що США не повинні надалі підтримувати Україну зброєю або бюджетною допомогою, доки ситуація не стане “більш прозорою та демократичною”.

Зокрема конгресмен США від ультраправих сил Марджорі Тейлор Грін поширила неправдиву інформацію про масові протести в Києві. Грін опублікувала відеозапис, на якому учасники акції протесту вигукують гасло “Руки геть від НАБУ!”. Проте, вона повідомила, що люди вийшли на вулиці, висловлюючи невдоволення діями президента Володимира Зеленського і його відмовою припинити військові дії на території України. Крім того, конгресмен зажадала від Сполучених Штатів Америки припинити фінансову підтримку і передачу озброєння Україні.

Хіба не цього завжди хотіла росія? Щоб Україну перестали підтримувати, перестали давати зброю. А подібні протести стають фундаментом, на якому так легко ліпити виправдання і для путіна за його агресію, і для Трапма, який і так вже звів нанівець усю можливу допомогу від США.

Що то було?

Тому виникає логічне запитання: що це було і навіщо? І виникає стійка підозра, це все схоже на добре зрежисовану спецоперацію проти України. Адже приводів для справді обґрунтованих протестів в країні за час війни було чимало: свавілля ТЦК, зростання цін, зростання податкового тягаря, згортання соцпрограм на фоні захмарних пенсій тих же суддів, прокурорські пенсіонери, МСЕК тощо. Однак чомусь ці теми не стали каталізаторами протестів. Бо їх не можна подати у антиукраїнському контексті перед західними партнерами? А от закон про дві достатньо нові структури – також вже оскандалені, як і інші правоохоронні органи, хоч їм, правду кажучи, часто і не давали повноцінно працювати, – чомусь викликав аж такий нестримний резонанс. Не дивно? І відверто провокативне голосування парламентарів всупереч будь-якому здоровому глузду дуже суперечливого документу – також дуже дивне, не згодні? І багато “смакування” опозицією “антинародної” сутності закону, викликає питання. У свою чергу, погодьтесь, пересічні громадяни взагалі не надто орієнтуються у цих правоохоронних тонкощах, бо, зокрема і на Черкащині, про особливі здобутки НАБУ та САП мало що було чути. І простим українцям, напевне, ціни та соціальна несправедливість, значно ближчі до тіла, аніж “відомчі розбірки” у столиці. Але ж так багато але.

Будемо вірити, що українські спецслужби колись таки дадуть відповідь на це питання.

Реакція президента

Між тим Володимир Зеленський запевнив, що і Національне антикорупційне бюро, і Спеціалізована антикорупційна прокуратура буде працювати.

“Говорив із керівником НАБУ Семеном Кривоносом, прокурором САП Олександром Клименком, Генеральним прокурором Русланом Кравченком, головою Служби безпеки України Василем Малюком – різні виклики. Ми все це обговорили. Антикорупційна інфраструктура працюватиме. Тільки без російських впливів – від цього треба все очистити. І справедливості має стати більше”, – наголосив він.

За його словами, генпрокурор “налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалася невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону”.

“І це те, що дійсно потрібно для України. Справи, які лежали, мають розслідуватись. Роками посадовці, які втекли з України, чомусь спокійно живуть за кордоном – в дуже приємних країнах і без юридичних наслідків. Це ненормально. Немає жодного раціонального пояснення, чому кримінальні провадження на мільярди “висять” роками. І немає жодного пояснення, чому росіяни досі можуть отримувати інформацію, яка їм необхідна. Важливо, щоб без росіян. Важливо, щоб була невідворотність покарання і щоб суспільство це дійсно бачило”, – констатував президент.

Згодом він погодив текст нового законопроекту, який гарантує незалежність антикорупційних органів в Україні.

“Щойно погодив текст законопроекту, який гарантує реальне зміцнення системи правопорядку в Україні, незалежність антикорупційних органів, а також надійний захист системи правопорядку від будь-якого російського впливу чи втручання. Текст збалансований”, – написав глава держави.

Він підкреслив, що “найголовніше – реальні інструменти, жодних російських зв’язків і незалежність НАБУ та САП”.

“Законопроект сьогодні буде внесений до Верховної Ради України. Важливо, що зберігаємо єдність. Важливо, що зберігаємо незалежність. Важливо, що поважаємо позицію всіх українців і вдячні кожному, хто з Україною”, – зазначив президент.

Тетяна Воронцова