Черкаський журналіст та краєзнавець Борис Юхно продовжує свою традиційну щомісячну рубрику “Наш календар”. Отож, серпень запам’ятався таким:

17 серпня
1958 – Футболісти черкаського “Колгоспника” зіграли перший міжнародний матч. На стадіоні імені Ленінського комсомолу з рахунком 4:0 вони перемогли команду міста Карчево Варшавського воєводства.
2008 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Після кількарічної перерви у зону підвищеної уваги градоначальства знову потрапив так званий сквер біля так званого універмагу “Юність”. У дійсності ж, фактично вже немає ні того, ні іншого. Основною принадою оновленої оази має стати ретро-карусель діаметром 13 метрів та вагою понад 10 тонн. Таку директор КП “Дирекція парків” Олександр Радуцький вподобав і випробував аж у Флоренції. Не факт, що сучасні діти оцінять центрифугу з кониками, але ностальгуючі дорослі – можливо. Почнеться реконструкція скверу коштом небайдужої до соціальних проектів Управляючої компанії “Партнер”, яка виділяє на це 800 тисяч гривень. Усього ж ремонт центральної зони відпочинку обійдеться в 4 – 4,5 мільйонів гривень”.
18 серпня
1907 – У Черкасах встановлено перший телефон, до кінця року мережа охоплювала 40 абонентів. До 1912-го щасливців налічувалося вже 250, до Першої світової – мало не чотири сотні. Електрозв’язок відбувся!
З тарифами, щоправда, чудили так само, як нині чинять мобільні оператори. Тяжка спадщина царського режиму. У 1916 році земська управа звернулася до земських зборів із пропозицією затвердження нових правил обслуговування абонентів. Суть звернення – скасування оплати “порозмовно” та запровадження фіксованої: 150 рублів з апарату щорічних, говориш ти чи мовчиш.
Нещасні провінціали! Мало того, що тариф дорівнював усередненій ціні пари коней, так ще й за вхідні треба було платити окремо. А у Києві, між іншим, ще у 1895 році абонплату знизили до 75 рублів на рік. Щоправда за умови, що відстань від користувача до телефонної станції не перевищувала дві версти (2,12 кілометри). Інакше за кожну додаткову – ще плюс 15 рублів.
1977 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Нові черкаські мікрорайони народжуються в архітектурно-планувальній майстерні філіалу інституту “Діпроцивільпромбуд”. Одна з сьогоднішніх робіт колективу – проект реконструкції 7-го мікрорайону, обмеженого вулицями Урицького, Карла Маркса, Фрунзе і Комсомольською. Докорінно зміниться його обличчя. Тут піднімуться великі адміністративні будівлі, виникне нова площа. Відводиться місце під висотний готель, багатоповерхові житлові будинки (йдеться про квартал “Хрещатик-Сіті”, податкової адміністрації, – прим).
Проект обговорено цими днями на засіданні технічної ради при обласному відділі у справах будівництва і архітектури. Його рекомендовано до подальшої детальної розробки. В цьому ж колективі проектується майбутній Припортовий район, який виникне на намивній території”.
19 серпня
1967 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Черкаси все частіше стають центром всесоюзних і республіканських змагань спортсменів. Лише нещодавно в нашому місті закінчилася першість країни з ручного м’яча студентського товариства “Буревісник”. А днями ж майданчиками стадіону оволоділи сільські гандболісти. Вони проводять фінальні ігри першості республіканського товариства “Колгоспник”. У своєму передостанньому матчі гандболісти Черкаської області перемогли дніпропетровців з рахунком 40:23”.
1977 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “В розпалі сезон зарубіжного туризму. Сотні черкасців присвятили свої відпустки знайомству з життям братніх соціалістичних країн. Останнім часом туристи з Черкащини подорожували по Чехословаччині, Угорщині, Румунії, Польщі.
Великою популярністю користуються поїздки в Болгарію. До їх програми, крім ознайомлення з країною, входить відпочинок на першокласних курортах Чорноморського узбережжя. Зараз в Болгарії перебуває група черкаських зв’язківців. До кінця літа та на початку осені братню країну відвідають ще будівельники, текстильники, працівники торгівлі. Цікавий вечір відбувся у Першотравневому парку. Туристськими враженнями поділилися черкасці, які повернулися з подорожей за кордон”.
20 серпня
1954 – Відкрито Черкаську обласну лікарню.
1967 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Нового вигляду набрав універмаг “Сосняк” в обласному центрі. Він знаходиться на території Соснівського курорту. Приміщення універмагу вдвоє розширилось за рахунок добудованої частини корпусу, де розмістилися відділи верхнього одягу, трикотажу, галантереї, парфюмерії. Устаткування магазину відповідає новим, прогресивним методам торгівлі.
Нині провадяться також роботи по розширенню ще одного магазину. Після реконструкції вдвоє розшириться магазин по продажу дитячих товарів – “Орлятко”.
2004 – Після капітальної реконструкції, яка тривала 17 років (!), відкрито будівлю обласної філармонії.
2012 – У Черкаському художньому музеї відкрито Музей Данила Нарбута.
2015 – На першому поверсі будівлі колишнього Громадського банку (редакція газети “Черкаський край”) відкрито Галерею народного мистецтва Черкащини.
21 серпня
1982 – “Чорна субота” черкаської залізниці: відразу дві аварії з інтервалом у дві години. Спочатку о 6.30 зіткнулися товарні потяги на станції Шалаське Христинівської лінії, загинули машиніст і його син. Наступною стала трагедія між станцією імені Тараса Шевченка і станцією Цвіткове, де один пасажирський поїзд (Севастополь – Київ) на повному ходу налетів на інший (Донецьк – Львів). Про точну кількість потерпілих у цій катастрофі радянські офіційні джерела так ніколи і не повідомили, але надвечір того дня “Голос Америки” сповіщав про десятки таких. Зі слів Тетяни Кривокобильської, тоді – дільничої медсестри:
– Я почула, що щось страшенно гуркнуло та заіскрило з боку депо – не на вокзалі, а ближче до станції. Аварія трапилася за 200 метрів до амбулаторії, і через 15 хвилин амбулаторія була заповнена потерпілими. Потім їх клали просто у дворі. Я не рахувала, але їх були десятки, а скалічених може й більше сотні. Відірвані руки, ноги… Живі були, мертві були, діток було багато. Не вистачало перев’язувальних матеріалів. І це ще не всіх везли до нас, декого клали відразу поряд з вагонами. На контактних дротах висіло начиння вагонів, одяг…
За словами Тамари Гончаренко, яка тоді працювала головою сільради, найбільше постраждали пасажири з останнього вагону. В основному – заробітчани із Західної України, які щойно “відкалимили на Херсонщині”. 10 з них загинули, усього ж таких, зі слів Тамари Гончаренко, було 22 особи.
2003 – Черкаському державному університету імені Богдана Хмельницького надано статус національного.
22 серпня
1941 – Початок окупації міста нацистами.
1977 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “З великої гастрольної поїздки повернувся Черкаський державний заслужений народний хор. Більше двох місяців не були артисти в рідному місті. Спочатку їх чекали виступи в Ленінграді, зокрема перед зарубіжними туристами, які відвідують місто на Неві. Потім хор переїхав у Томськ, де взяв участь в святі мистецтв “Північне сяйво”.
Гастролі артистів України пройшли з великим успіхом. Колектив привіз вручені йому численні вітальні адреси і грамоти.
І знову недовгим буде перебування артистів дома. Їх чекає поїздка в Болгарію, де відбудеться фестиваль фольклорних колективів Європи. Наш відомий колектив повезе на фестиваль широку програму. В неї включаються і болгарські народні пісні”.
Далі буде…

КОМЕНТАРІ