“Миронівська птахофабрика” та найпотужніші громади Канівщини стали взірцем успішної взаємодії

ПрАТ «Миронівська птахофабрика» (входить до Групи МХП) для жителів району стала справді центровим підприємством. Одні, в основному «диванні» активісти та професійні «мітингарі-заробітчани», його постійно критикують, переказуючи до оскоми замусовані напівміфічні історії про «страшний сморід» та «брудні скиди в річки». При цьому жодних реальних справ для покращення справді непростої екологічної ситуації в районі, яка склалась не залежно від діяльності птахофабрики чи інших підприємств, – звісно ж, не реалізовують. Інші, більш практичні та прагматичні у здоровому розумінні цього слова, – налагодили конструктивний діалог із одним із найбільших підприємств регіону. У результаті цього і сама птахофабрика прагне постійно вдосконалюватись, впроваджувати новітні методи виробництва, що дають максимальний захист довкіллю, і селяни району мають змогу отримати потужну консультативну і фінансову підтримку для розвитку соціально-економічних проектів у окремих громадах і навіть власних дрібних бізнес-справ. І при такій моделі взаємодії виграють усі, бо «Миронівська птахофабрика» разом із промисловими партнерами вкладає величезні кошти в освіту, фізичний розвиток та здоров’я канівчан, в дороги, у боротьбу з екологічними проблемами. І від цього виграють усі, бо жителі сіл отримують гідні умови життя та праці, а підприємство – економічну стабільність та розвиток.

«Миронівська птахофабрика» сплатила майже 228 млн податків, з них близько 104 млн – в районні та місцеві бюджети, – відзначає директор підприємства Ольга Форостяна. – Та головне, ми бачимо реакцію людей, відчуваємо зворотний зв’язок із ними, їхню небайдужість до майбутнього своїх громад. Особисто для мене найбільш цінним є те, що люди не сидять на місці, а дійсно хочуть покращити своє життя, докладають для цього максимум зусиль. З такими активними громадами інвестор відчуває себе не відособленим благодійником чи меценатом, а справжнім партнером, адже всі наші проекти робляться разом, спільно. За останні роки ми дійсно стали хорошими добрими сусідами, які завжди приходять на допомогу один одному. Тому для нашого підприємства вкрай важливо продовжувати допомагати громадам на їх шляху до добробуту та процвітання. Цей шлях дуже нелегкий, але я впевнена, що дорогу здолає той, хто йде!»

Понад 6 мільйонів гривень – бюджет соціальної сфери на рік

Одним із найзначніших напрямів корпоративної соціальної відповідальності підприємства традиційно є соціальні угоди з сільськими громадами Канівського району. Про цю роботу підприємство звітує постійно, розміщуючи інформацію і на власному сайті, і на дошках оголошень у селах району.

Тож, якщо стисло, то торік «Миронівська птахофабрика» уклала соціальних угод більше, ніж на 2,3 млн грн. Завдяки цьому у громадах присутності МХП реалізовано цілу низку проектів, пов’язаних із діяльністю закладів освіти, культури, спорту, медицини, соціального захисту, а також з розвитком інфраструктури.

Наприклад, у Степанецькій ОТГ значну увагу було приділено вирішенню питань розвитку освіти і спорту, розбудови інфраструктури. Так, коштом підприємства: придбано та встановлено дитячий майданчик для ДНЗ «Білочка» (100 тис. грн); закуплено матеріалів для ремонту дороги (150 тис. грн); надано підтримку місцевій футбольній команді «Росава» (650 тис. грн) тощо.

Важливі проекти реалізовано й у селах Ліплявської ОТГ. Зокрема, спрямовано кошти на закупівлю твердопаливних котлів для закладів гуманітарної сфери (500 тис. грн), на ремонт коридору школи (43 тис. грн), на відновлення вуличного освітлення (75 тис. грн), на розвиток культури (понад 30 тис. грн), а також на закупівлю комп’ютерної техніки для потреб ОТГ (50 тис. грн).

За підтримки ПрАТ «Миронівська птахофабрика» вдалось вирішити й найнагальніші питання, що турбували громаду села Яблунів. У місцевому НВК замінено твердопаливний котел (200 тис. грн), виконано цілу низку робіт із благоустрою території села та ремонту доріг (300 тис. грн).

Схожим чином коштами від соціальної угоди розпорядилися й у Козарівській сільській раді. За рахунок підприємства тут відновили проблемні ділянки доріг (450 тис. грн) та відремонтували дах у школі (100 тис. грн).

Ще один важливий вектор – підтримка та співпраця з громадою міста Канева. З цією метою у 2018 році, вже четвертий рік поспіль, «Миронівська птахофабрика» виступила спонсором свята Дня міста (556 тис. грн). Також протягом року багаторазово надавалась підтримка освітнім закладам міста у проведенні ремонтів, закупівлі необхідних матеріалів, обладнання тощо (понад 230 тис. грн). Крім того, підприємство продовжує підтримувати один із кращих навчальних закладів міста – ЗОШ №4 (торік на ремонт її спортивної зали було спрямовано 375 тис. грн).

Важливою ініціативою у соціальній діяльності ПрАТ «Миронівська птахофабрика» є підтримка обороноздатності країни та допомога учасникам АТО. Підприємство активно співпрацює з громадськими організаціями «Нескорені», «Волонтер і К», іншими волонтерськими формуваннями.

Крім того, налагоджена регулярна співпраця з профільними громадськими організаціями Канівщини, завдяки чому періодично надається допомога коштами та продукцією відповідним категоріям населення (чорнобильці, ветерани, діти учасників АТО, малозабезпечені родини тощо).

За підсумками 2018 р. ПрАТ «Миронівська птахофабрика» сплачено податків до бюджетів різних рівнів на суму 227 911 403 грн. Відповідно до норм чинного законодавства більшу частину коштів було відраховано до державного бюджету, а саме 124 281 224 грн. Однак значні фінансові ресурси надійшли й до місцевих і районних бюджетів Канівщини – 103 630 179 грн.

Пересувний соціальний магазин – гордість підприємства

Невелике село Степанецьке дивує чепурним центром із викошеними узбіччями, новенькою церквою та дерев’яними альтанками біля магазину. Тут уже зібрався чималий гуртець людей, які заховались від спеки під дощаним дашком. Вони стоять в черзі до соціального магазину, який привіз курятину за пільговою ціною, а принагідно діляться останніми новинами розміреного сільського життя. Сам магазин припаркований поруч – це новенький білий бусик з темно-синім логотипом МХП, задні двері якого перероблені на прилавок. До нього припасовані невеликі сходи, де стоять кілька пенсіонерок. Продавчиня в прозорих рукавичках вправно розкладає курячі четвертинки по кульках, важить і віддає покупцям, принагідно звіряючись із списком.

«Я працюю в цьому магазині від самого старту цього проекту. За місяць об’їжджаю 32 села району, інколи доводиться і обідати на ходу, бо поспішаємо, щоб приїхати вчасно, згідно із графіком, – розповідає пані Катерина, не відриваючись від роботи. – Ми обслуговуємо всіх пенсіонерів за віком. Сільська рада надає нам список людей, і пенсіонери щомісяця мають змогу купувати куряче м’ясо за пільговою ціною 39 грн за 1 кг. Приїжджаємо в кожне село чи, якщо село велике, на певні його «кутки», раз на місяць. За день можемо переїжджати два – три рази. На дошках оголошень по селах є графіки, коли магазин буде в них».

«Ми вже немолоді люди. Нам потрібна увага і турбота, а «соціальний магазин» – це і увага, і справжня турбота. Ми сюди приходимо, чекаємо своєї черги і спілкуємося, бо люди такого віку як ми далеко вже не ходять, а тут можна зустрітися, погомоніти. Та і м’ясо хороше, свіже м’якеньке, якраз для наших зубів», – посміхаючись каже бабуся Надія, і додає, що раніше чула чимало всяких чуток про «шкідливість» фабричної курятини, однак на власному досвіді пересвідчилась, що все те – повні дурниці, адже МХП про якість своєї продукції дбає якнайретельніше, бо також експортує курятину до Європи, де стандарти для харчів надзвичайно жорсткі.

«Людина повинна їсти м’ясо, бо тоді має сили і енергію. Для села, де багато фізичної роботи – це надзвичайно важливо. А свиней ми не вирощуємо, бо корм дорогий. Яловичини давно вже не куштували, бо в селі навіть на молоко тримають усього десяток корів. Купити в Каневі таке м’ясо не можемо, бо це дорого і їхати далеченько. Тож їмо курятину, однак вона навіть корисніша, бо не така жирна. А власних курей бережемо для яєць», – додає інша жіночка Тетяна.

Інвестор щомісячно розвозить у села ОТГ, де є потужності компанії, понад чотири тонни курячого м’яса. За словами фахівця із зв’язків з громадськістю та пресою підприємства Оксани Білик, раніше м’яса продавалося значно менше. Але побачивши реальну потребу в «Соціальному магазині» в селах Канівщини, де працює Група МХП, було вирішено суттєво розширити перелік сіл, де можна купувати продукцію.

«Після створення ОТГ в районі до «наших» доєднались навіть ті села, де потужностей підприємства немає. Тож, починаючи з лютого цього року, географія проекту охопила й ті громади Канівщини, на території яких розташовані об’єкти ТОВ «НВФ «Урожай» Групи МХП», – каже Білик.

Завдяки проекту «Лікар для села» обстежено сотні жителів громад

Величезні кошти ПрАТ «Миронівська птахофабрика» інвестує і в проекти, пов’язані з охороною здоров’я. З червня компанія розпочала пілотний проект «Лікар для села». Тепер щомісяця в Степанецьку та Ліплявську ОТГ приїздять професійні лікарі з сучасним обладнанням.

«Це найбільш вартісний наш проект. Ми заключили угоду із центром сімейної медицини із Черкас “Лікар Здоров’я”, і їхні фахівці ведуть безкоштовний прийом громадян у сільських амбулаторіях. За день оглядають близько 30 пацієнтів. Один «сеанс» для пацієнта включає консультацію лікаря-кардіолога, лікаря-гінеколога + цитологічне обстеження, комплексне обстеження УЗД (щитоподібна залоза, молочна залоза, органи черевної порожнини, нирки, органи малого тазу), біохімічний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, печінкові та ниркові проби тощо. Отримавши потім результати аналізів, лікарі, в разі потреби, можуть призначати пацієнтам додаткові обстеження або конкретне лікування. Перед 1 вересня вирішили провести кілька таких прийомів виключно для діток, адже багатьом школярам нашого району жодного разу ніхто не робив УЗД! Батьки просто не можуть собі це дозволити, адже подібний до нашого прийом із аналізами може обійтися в кілька тисяч гривень. А де в жителів села такі гроші? А ми ж розуміємо, що хвороби краще виявляти раніше, а ще краще – попередити. Тому вирішили приділити стану здоров’я людей особливу увагу», – окреслює особливості проекту фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою «Миронівської птахофабрики» Оксана Білик.

«Люди взагалі більш серйозно сприймають ті рекомендації, які дають лікарі із Черкас. Це якось вже психологічно складається, – усміхається сімейний лікар, завідувачка Степанецької амбулаторії Леся Трофимчук. – Окремо вирішили проводити День дитини. Жителі громади дуже задоволені, бо, в першу чергу, бо це безкоштовно. Загалом же за ці три рази, коли вони до нас приїжджали, було і уточнено діагнози наших пацієнтів, і встановлено нові, виписані направлення в кардіоцентр, до вузьких спеціалістів. Маю сказати, що спостерігаємо погіршення здоров’я населення, зокрема мова йде про збільшення рівня гіпертонічних захворювань, про хвороби опорно-рухового апарату. Це пов’язане з погіршенням екології, харчуванням, малорухомим стилем життя, а в селян – з тяжкою фізичною працею. Однак не лише з цим. Люди стали менше звертатись до лікарів, вчасно проходити медогляди. Тому хвороби часто виявляють надто пізно, щоб їх упередити, або навіть і щоб ефективно лікувати. «Лікар для села» може мати надзвичайний ефект, бо тут не треба самим шукати спеціалістів, вони приїжджають із обладнанням прямо в село. Сподіваюсь, цей проект буде довготривалим, адже в нашій громаді більше 5000 жителів, і хотілося б, щоб вони всі були обстежені».

Так само з нетерпінням чекають лікарів і в Ліплявській громаді.

«Особливо приємно, що інвестори і лікарі вирішили окремо приділити увагу нашим юним членам громади. Діти мали можливість пройти обстеження, а їхні батьки отримали фахові рекомендації. Дякуємо лікарям за уважне ставлення до кожної дитини та ПрАТ «Миронівська птахофабрика» за організацію заходу», – каже голова Ліплявської громади Сергій Геращенко.

Зараз проект має статус пілотного і буде тривати до кінця 2019 року. Загалом на його реалізацію «Миронівська птахофабрика» спрямовує понад 632 тис. грн.

Збереження довкілля – завдання №1

Питання екології турбують кожну громаду, де працюють великі підприємства. Особливо актуальними вони є в умовах намірів ПрАТ «Миронівська птахофабрика» побудувати в себе нову котельню та додаткові складські приміщення. Саме про них йшла мова на громадських слуханнях 2 серпня у Степанцях.

«Використання твердого палива, а саме посліду курячого з різноманітними добавками (лузга, солома та ін.) дозволяє скоротити обсяги вивозу посліду на послідосховища. Це зменшить кількість неприємних запахів у момент вивезення. Під час спалювання посліду утворюється зола, яка є якісним добривом і буде використовуватися при виготовленні компосту. Також використання альтернативного виду палива сприяє розвитку енергонезалежності країни та покращенню екологічної ситуації в регіоні», – запевняє начальник відділу охорони навколишнього середовища птахофабрики Світлана Ніколаєнко.

Але не лише на це звертає увагу підприємство. Головне, наголошує фахівець із зв’язків з громадськістю та пресою «Миронівської птахофабрики» Оксана Білик, – виховати нове покоління канівчан, які будуть уважно ставитись до екології, дбати про навколишнє середовище.

«Цьогоріч за фінансової та матеріальної підтримки ПрАТ «Миронівська птахофабрика» були реалізовані екологічні проекти серед учнів освітніх закладів ОТГ – «Збережи ялинку!»,«3бережи первоцвіт!», День птахів, День парків, День сонця та День Землі. Нам треба змінити ставлення людей до природи із споживацького на трепетне. Треба, щоб кожен розумів, що від стану середовища навколо нас – повітря, води, землі, – залежить і наш стан, фізичний і психологічний. Бо ми всі є часточками тієї ж природи. І нам приємно, що діти сьогодні це розуміють навіть більше, ніж дорослі. Приємно, що наші юні партнери самі виявляють ініціативу, пропонують власні проекти. Наприклад, у Степанцях найближчим часом планують створити «Алею щастя» над річкою Росава. Нас старшокласники просять лише придбати і встановити ліхтарі та тверде покриття, а все решта – лавки, місця для відпочинку, – вони готові зробити власноруч. Це просто чудово, що молодь нас не розглядає як звичайних інвесторів, а як однодумців», – наголошує Оксана Білик.

«А загалом, співпраця з громадами, на території яких ми працюємо, – нині наш головний соціальний вектор. Саме тому, зокрема, Степанецька та Ліплявська ОТГ, та їх жителі можуть завжди розраховувати на нашу підтримку. Це доводять численні реалізовані проекти й спільні хороші задуми, яких попереду ще дуже багато. Крім того, завдяки підприємству наповнюється місцевий бюджет», – резюмують на «Миронівській птахофабриці».