blankВерховна Рада 20 червня ухвалила довгоочікуваний Закон «Про управління відходами». Його мета – впровадити ефективнішу систему управління відходами, забезпечити законодавче та нормативно-правове регулювання відносин у сфері управління відходами з урахуванням вимог директив Європейського Союзу.

На жаль, сьогодні Україна залишається однією з “найбрудніших” країн Європи. Так, згідно звіту World Air Quality Report – 2020, за рівнем забруднення повітря Україна посідає 8-е місце серед Європейських держав. А у 2019-му – опинилася на 9-ому місці у десятці країн з найбільшим обсягом сміття на жителя. Такі дані оприлюднило агентство 24/7 Wall Street.

Щодня в Україні на сміттєзвалищах і переповнених полігонах захоронюється приблизно 33 тис. тон відходів. За рік — понад 12 мільйонів тон.

На Черкащині за рік захоронюється приблизно 300 тис. тон. А в цьогорічному екологічному рейтингу областей, який опублікувала редакція Фокусу ще на початку лютого, наша область – на 11-му місці, інформує Черкаська обласна рада.

Що ж до переробки сміття, то за всі роки незалежності в Україні не було побудовано жодного суттєвого сміттєпереробного підприємства, тож перероблялося лише 6% побутових відходів, тоді як у країнах Європи – мінімум 40%.

На Черкащині також відсутні сміттєпереробні комплекси. Утворені тверді побутові відходи захоронюються на 456 сміттєзвалищах та 21 міському полігоні. Найбільші розташовані в Черкасах, Смілі, Ватутіному, Умані. А система роздільного збору сміття взагалі запроваджена лише у 8% громад області.

Зараз на національному рівні ця статистика ще погіршилася, адже частина переробних підприємств зруйнована, логістичні зв’язки порушено, а кількість сміття зросла в рази, додалися відходи руйнації унаслідок військової агресії.

Однак Закон 2207-1д з-поміж іншого пропонує:

– Урегулювати поводження із відходами, що утворилися унаслідок бойових дій;

– встановити порядок збору, вивезення та обробки побутових відходів, забезпечити впровадження їх роздільного збору та рециклінгу, передбачити вимоги до якісного надання послуги з управління відходами та нарахування плати за таку послугу тощо;

– впровадити європейську ієрархію поводження із відходами;

– організувати планування системи управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях;

– закрити старі сміттєзвалища, а ті, що залишаться, привести до європейських норм;

– створити умови для побудови в Україні сучасної сміттєпереробної інфраструктури за європейськими правилами і відкрити кордони для інвесторів;

– встановити принцип «забруднювач платить»;

– впровадити розширену відповідальність виробника, який буде зобов’язаний забезпечити повну утилізацію упаковки, яку випустив на ринок разом із товарами тощо.

Цей закон є «межовим», тобто він встановлює межі, дає підгрунтя для розбудови галузі та ухвалення багатьох галузевих законопроєктів, які неможливо прийняти без надійного фундаменту. Своєю чергою громади зможуть розробити місцеві плани управління муніципальними відходами на базі національного та регіонального.