Дмитро Грищенко

Сьогодні на прес-конференції начальника Черкаського обласного ГУ НП Валерія Лютого журналісти інтернет-видання “Dzvin.media” та газети “Нова молодь Черкащини” не змогли задати запитання щодо стану розслідування найбільш гучних справ останніх кількох років – вбивства депутата Черкаської міськради Михайла Бінусова, депутата облради Сергія Гури, його дружини та резонансне захоплення міської ради представниками “Нацкорпусу”. Зашкодила “істерика” речника установи Дмитра Грищенка, який просто не дав представникам преси договорити речення до кінця.

“Заткнути рота журналістам” Грищенко намагався під тим приводом, що, мовляв, захід стосується виключно забезпечення порядку під час виборів, а до інших запитань очільникам поліції варто окремо готуватися.

“Ми розслідуємо тисячі проваджень, голова не може пам’ятати про всі”, – видав геніальний аргумент Грищенко.

Утім, напевне, пан Грищенко призабувся, що журналісти мають право задавати будь-які запитання, на які хоче знати відповідь суспільство, а формат прес-конференції, не залежно від наперед анонсованої теми, – якраз і передбачає таку можливість. Також, напевне, прес-секретар нацполіції не читав і Закону про ЗМІ, тож не знає, що його дії як посадовця чітко підпадають під статтю Кримінального кодексу – перешкоджання роботі журналіста.

До того ж, кореспонденти видань намагались дізнатись офіційну інформацію про ті злочини, які сколихнули свого часу не лише Черкаську область, а і всю країну. Тож навряд чи Валерій Лютий міг про них “забути”. Бо як він міг не пам’ятати, як сам охороняв сесію міськради від “чорних чоловічків”, які побили кількох депутатів минулої зими? Та ще після того, як ті ж персонажі розбили йому обличчя, коли він з підлеглими охороняв порядок на мітингу Президента 9 березня цього року в центрі Черкас. Чи міг він загубити в пам’яті, хто і коли стріляв у Сергія Гуру, після того, як сам вдягав кайданки на зловмисника? Чи, може, Лютий міг не пам’ятати, який ґвалт здійняло вбивство Бінусова?

Більше скидалось на те, що Грищенко просто боїться того, що міг сказати його шеф. Тим більше, що сам очільник обласної поліції був не проти відповісти на всі запитання журналістів. Однак також дивно, що Лютий не зупинив “рвєніє” свого підлеглого.

До слова, варто додати, що підготовка й до анонсованої теми спікерів прес-конференції не була аж надто фаховою. Наприклад, начальник слідчого управління навіть не зміг пояснити, яке покарання має бути за, приміром, фотографування бюлетеня. Тож складається враження, що поліцейським просто прийшла рознарядка зверху продемонструвати свою “відкритість” і “незаангажованість”, і вони сподівались, що журналісти візьмуть участь у їхній “десятихвилинці позитиву” також для галочки.

Варвара Горова