8 лютого в Черкасах відбулася прем’єра історичної стрічки «Крути 1918», присвяченої 101-ій річниці бою під Крутами. Кінотеатр «Україна» вперше за багато років зібрав повний зал глядачів не тільки тому, що події фільму до болю нагадають, що Україна знову бореться зі своїм історичним ворогом, багато людей прийшли привітати з вагомими дебютом головну героїню фільму – уродженку Черкас Надію Коверську. Як дитяча мрія стала реальністю молода акторка розповіла журналісту «ВиЧЕрпно».
«Телебачення об’єднало все, що мені подобається»
«У три роки я стояла на стільчику і розповідала вірші, — починає свою розповідь Надія. – А вже у сім — ті, що сама написала. І батькам завжди казала, що хочу бути артисткою. Я ще навіть не розуміла, що це означає, але мені це подобалося. Я щось роблю, і є фідбек. Вони аплодують, дякують. І тоді ти розумієш, що зробив щось корисне, чи просто красиве…»
Надія виросла в родині юристів, які не хотіли, щоб донька пов’язала своє життя із творчою професією.
– Якось ми поїхали з нашим гуртком з Другої музичної школи до Києва, а у нашої керівнички Лілії Олексіївни дочка працювала на телебаченні, це Оксана Соколова, яка зараз веде «Факти тижня». І вона нас з нею познайомила. І тут я думаю: «Стоп. Телебачення об’єднує все, що мені подобається». І з того часу це стало моєю ідеєю фікс. Особливо подобалась магія ранкових телепередач. Тоді я і подумати не могла, що буду працювати з тими, ким захоплювалась за шкільним сніданком! Але, якщо чесно, вже на першому курсі інституту Журналістики засумувала і майже розчарувалася. Я звикла до шаленого драйву, коли потрібно робити всього дуже багато і одночасно. Виходити з дому о 7 ранку і повертатися о 12 ночі. В інституті цього драйву не було. Наш факультет взагалі називали «cntrl c, cntrl v», здогадуєтесь чому? Тому я зрозуміла, чим швидше почну практикуватися, тим швидше буде результат. Вже на початку третього курсу я працювала в новинах телеканалу УТР, сучасний UATV, — поділилася спогадами дівчина.
«Мабуть, я ніколи так наполегливо не працювала як тоді…»
Під час навчання Надія проходить стажування на ВВС в Лондоні. А наприкінці 4-го курсу потрапляє у ранкову програму «Сніданок з 1+1».
– Мене довго не хотіли туди брати, — пригадує Надія, — я відправила своє резюме, була вакантна посада кореспондента у «Сніданку з 1+1». Такий виклик для мене!
Надя пройшла співбесіду на «плюсах», показала свої ранні сюжети, однак отримала відмову через свій юний вік, брак досвіду. Проте природня наполегливість дівчини не дала їй здатися так легко і вона умовила продюсера ранкового шоу дати їй шанс і зробити сюжет на задану тему.
– Мабуть, я ніколи так наполеглево не працювала як тоді, коли робила цей сюжет, — пригадує сніданківка. – Я побачила, що їм сподобалося, вони відразу його пустили в ефір, хоча це рідкість для сюжетів стажерів. Я пам’ятаю, що це був сюжет про жінок plus-size і підсвідомо я його побудувала так, як саме подобається режисерам ранкового шоу.
Проте на той час посада кореспондента вже була зайнята і дівчина вирішила продовжити стажуватися на телеканалі, звільнилася з УТР.
– Я місяць робила сюжети з графіком 24/7. Знала, що все вийде! І одного вихідного дня до мене підійшла Юля Жмакіна і сказала, що вони беруть мене на роботу. Я досі їх обожнюю, це моя велика родина. Ця програма дала дуже багато для розвитку і саме вона повернула мене до акторства, — з ностальгією пригадує Надія.
Час, коли дівчина знову замислилася про кіно, співпав із подіями на Майдані і забороною російських фільмів.
– У школі я розуміла – сенсу вступати на акторський немає, українського кінематографу немає, театри не у найкращому стані, зарплати акторів – низькі. У нас по суті кіно не було, якісь серіали крутили та й вони переважно російськомовні. І тут у 2014 році забороняють російські фільми. І я собі подумала, якщо їх не буде, то будуть або купувати за кордоном, або знімати своє. І, дійсно, Держкіно почало виділяти кошти на власний кінопродукт, я зрозуміла, що це така можливість повернутися до своєї мрії, — розповідає Надія Коверська.
– Я точно знала: як я не хочу робити в журналістиці те, що я не захочу дивитися і читати, так і зніматися я абсолютно не хотіла в тому, що я не захочу дивитися, — говорить акторка.
Декілька випадків, які відбулися в житті журналістки «Сніданку з 1+1», підказали – таки прийшов час щось змінювати. Спочатку дівчина внаслідок невдалого падіння отримала травму спини, а вже через два місяці на інтерв’ю із олімпійським чемпіоном Жаном Баланюком, який на прикладі дівчини продемонстрував прийом із греко-римської боротьби, пошкодила шию і місяць провела на лікарняному. Тоді дівчина вирішила: «Треба щось змінювати!»
Якщо стояти на місці і нічого не робити, то мрія так і залишиться мрією, тому у 2017 році Надія навчається акторської майстерності у школі Corus Florent у Парижі. У ході підготовки циклу інтерв’ю про діячів українського кіно, вона дізнається, що Держкіно виділило кошти на зйомки фільму «Крути», тоді ж знайомиться із режисером Олексієм Шапарєвим, який і запросив її на кастинг до фільму «Крути 2018». Перед цим дівчина встигає знятися в епізодах серіалів на «1+1» та 2-ій частині телесеріалу «Гвардія», який вийшов на телеканалі «2+2».
– Мені не вірилося, коли мені через місяць після кастингу подзвонили і сказали, що затвердили. Я чудово розуміла, що багато акторок набагато професійніших за мене. Тим паче я вже шукала варіанти, де можна ще повчитися, чекала на лист-підтвердження з академії кіно в Лос-Анджелесі, мала відкривати візу. І тут мені телефонують і кажуть: приїжджай на парні проби, — розповідає головна героїня фільму.
У «Крутах 2018» знялося дуже багато молодих акторів, які ще не встигли «приїстися» глядачеві. Це, за словами Надії, стало її перевагою перед іншими акторками. На роль Софії шукали обличчя не сучасне, поза часом.
Щоб зніматися в фільмі, Надія звільняється з телеканалу «1+1» і поринає в кінематограф.
Прем’єру фільму «Крути 2018» переносили тричі з різних причин. Перша дата прем’єри стрічки була призначена на 14 жовтня, однак на цей день вже мали вийти в прокат 3 українські фільми, потім показ змістили на 6 грудня, ще згодом на 29 січня, зрештою в прокат фільм вийшов 7 лютого. В Черкасах прем’єрний показ зібрав повний зал, більше 600 людей.
У мережі після виходу фільму на екран поширили інформацію, що заради ролі Софії Надія Коверська схудла на 15 кілограм. Однак причина схуднення полягала в іншому, відзначає акторка:
– Я дійсно була трохи повніша ніж зараз, але почувала себе при цьому комфортно. Тим паче саме таку мене бачили на кастингу. На той час знімали «Гвардію», це було кіно для телевізорів. Картинка, яку знімає режисер для телеекранів і для великих екранів – різна. Для телеекранів знімають дуже багато крупних планів, тобто одне обличчя, для кінотеатрів так дуже рідко роблять, або хіба це якийсь спеціальний прийом, наприклад, щоб показати вологі від сліз очі. Відповідно під час зйомок цього фільму у мене було дуже багато крупних планів, бо він призначався для показу на телебаченні. Але прем’єру цього 2-серійного фільму зробили в кінотеатрі, а розширення екрану — для телебачення. Тобто на великому екрані картинка вийшла трохи розплюснута. І уявіть собі мій шок, я вперше себе бачу на великому екрані, ці мої крупні плани з отакецькими щоками, ще й розтягнутими. Тієї ночі я думала тільки про них. І, мабуть, десь підсвідомо спочатку на 5 кілограмів схудла, а потім ще і ще… дійшло до того, що в останні знімальні дні «Крут» мій гример щоки домальовувала.
Перед тим як зіграти Софію, Надія Коверська дуже багато читала про ту епоху, працювала над поставою.
– Мені не було важко перевтілитися у свою героїню. Її моральні якості цілком відповідають моїм. Такі ж часи змін, у які живемо ми зараз. Проте у мене були запитання до мого любовного трикутника, у сценарії мені не вистачало причинно-наслідкових зв’язків, чому вона обрала одного замість іншого, бо мені, як Наді, як глядачці, хотілося обрати іншого брата. Мабуть, це в мені моя журналістка-сценаристка прокинулась, — посміхається Надія Коверська, — але в цьому і різниця між акторством і більшістю інших професій. Зазвичай, наприклад в журналістиці, я сама несла відповідальність за те, що і як я написала, чи зняла. А в кіно актор проживає те, що сценарист написав. Тобі може не подобатись як написано, ти можеш не погоджуватися, але ти просто актор, це твоя робота. Грай. Тому після «Крут» у мене нова ідея фікс. Робити своє кіно. За яке ти будеш повністю відповідати, від «А» до «Я». Провал — сама винна, успіх — значить молодець.
З часом, сподівається вона, так і буде.
КОМЕНТАРІ