На фронті обірвалося життя Руслана Рудукана – військовослужбовця 153 окремої механізованої бригади, журналіста, медіадизайнера, який понад два десятиліття працював у черкаських та уманських виданнях. Він загинув у бою на Запорізькому напрямку. Йому було 47 років, розповіли у Національній спілці журналістів України.
За словами друга Руслана, Сергія Сука, останній зв’язок із ним був увечері 30 серпня – напередодні виходу на позиції.
Руслан Рудукан народився 1 квітня 1979 року в Умані. Навчався на фізико-математичному факультеті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, випуск 2001 року. Згодом переїхав до Черкас, де прожив більшу частину дорослого життя.
У 2000-х роках публікувався в черкаській газеті «Прес-Центр» – писав про життя регіону, місцеву економіку та владу. Співпрацював із виданням «Будівництво і реконструкція», дописував і в інші видання.
Паралельно Руслан Рудукан багато років працював у поліграфічному дизайні та газетній верстці. Через його руки пройшли номери «Ділової Черкащини», «Черкаського регіону», «Чорнобильської газети», «Рідної Черкащини», «Народної правди».
Після початку повномасштабного вторгнення Руслан Рудукан відправив дружину із сином до Польщі, а сам залишився в Україні й волонтерив. За спогадами близького друга Сергія Сука, Руслан від початку хотів до війська, але стан здоров’я цього не дозволяв – і побратими з фронту переконували його, що він корисніший у тилу. Він допомагав, збирав, підтримував, але так і не зміг прийняти для себе те, що він не поруч із ними. Через певний час Руслан повернувся до рідної Умані. А ще згодом – усе ж домігся зарахування до лав Сил оборони, попри діагнози, які мали б цьому завадити.
КОМЕНТАРІ