Попри те, що Том Ван Гоі, що господарює у селі Деньги Золотоніського району, представляє в нашій області продвинуту демократичну Європу, але у просуванні свого бізнесу і для власного піару він використовує заскорузлі комуністично-геббельсівські методи агітації та пропаганди…
Нагадаємо, що цей європеєць із бельгійським паспортом заснував ТОВ «Гранекс-Черкаси» і орендує нині у Деньгах більше двох з половиною тисяч гектарів землі. А ця його господарська діяльність протягом останніх років породила купу питань, кримінальних розслідувань та різноманітних приписів природоохоронних, екологічних структур, органів охорони пам’яток культурної спадщини тощо. Мова, зокрема, у наших публікаціях ішла про знищені на полях, які обробляє ТОВ «Гранекс-Черкаси», 10 унікальних скіфських курганів, про засмічені ниви відходами сортувальної лінії картоплі, загиджені гнилизною навіть резервуари старих насосних станцій. Також ми публікували інформацію про те, що це підприємство використовувало з порушенням закону підземні артезіанські джерела питної води для технічних цілей. Багато місцевих жителів Деньгів скаржилися на те, що Том Ван Гоі хитрує із договорами про оренду паїв…
Але всі ці «викрутаси» пана бельгійця, то теми для окремої розмови. Сьогодні ж поговоримо якраз про те, як цей європейський панок просуває себе і свій бізнес на інші території, намагаючись в стилі комуністично-геббельсівської агітації втовкмачити у голови селян просту ідею свого збагачення: віддайте мені, люди, земельку, – і буде вам рай на землі. Саме такого змісту листівки нещодавно розкидали «активісти» ТОВ «Гранекс-Черкаси» по поштових скриньках жителів сіл Золотоніського та Чорнобаївського районів. У тих агітках пан Ван Гоі обіцяв і справді «картопляний рай» та купи грошей, якщо селяни погодяться віддати йому свої паї, – тут тобі і 10% орендної плати, і премії, і грошова допомога, і безкоштовна олія… Щоправда, розносилися ці листівки поночі, коли якраз творяться не дуже гарні справи…
Та, напевне, у ту європейську агітпродукцію селяни не дуже повірили. Тож довелося нашому бельгійцю діставати сильнішу пропагандистську зброю і вистрелити по головах людей потужною кольоровою газетою на цілих вісім сторінок та тиражем у 20 тисяч екземплярів. Судячи з накладу, агітаційна газетка мала потрапити у кожен двір жителів Золотоніщини та Чорнобаївщини. А зміст цієї пропагандистської продукції зводиться до вихваляння великих звершень нашого дорогого Леоніда Ілліча, даруйте, Тома Ван Гоі і його світлих перспектив по завоюванню земель поки що у двох районах нашої області. І головною фішкою агітвидання стала публікація на останній сторінці карти, де вже нібито хазяйнує заїжджий європеєць. Зацініть тільки, як по-геббельсівськи виглядає ця мапа населених пунктів, окупованих паном Томом: чорнобаївські села Малі та Великі Канівці, Крутьки, Мельники і навіть сам Чорнобай. Хоча, як добре відомо, на цих землях нині працює багато орендарів, серед яких є і великі агрокомпанії. Вони, мабуть, ще не знають, що мають здатися пану Гоі згідно із його планом «барбаросса», напевне, розробленим і затвердженим у бельгійському новому рейху…
Та кому потрібні такі дрібниці? Головне ж, щоб у місцевих аборигенів склалося стійке переконання у непереможності бельгійського «вермахту», щоб вони усвідомили, що альтернативи у них практично немає, як тільки здатися на милість великому європейському інвестору… Щоправда, чому пан Гоі аж такий великий зрозуміти складно, адже орендну плату він видає людям практично таку ж, а то й меншу, ніж наші місцеві аграрії, та й зарплатню своїм найманим працівникам виплачує аж ніяк не європейську.
До речі, село Деньги, із часу владарювання тут на українських землях того ж бельгійця, не дуже просунулося на шляху до Європи. Том Ван Гоі не відновив у селі навіть колишні колгоспні ферми, хоча із самого початку свого господарювання обіцяв це зробити. Так саме до цього часу недобудоване овочесховище, як і розпіарений заводик по виробництву чіпсів… І у всіх цих бідах пан Ван Гоі звинувачує злочинну українську владу, яка заважає йому працювати, бо, бачте, державні служби вимагають від великого європейця дотримуватися українських законів, які той часто-густо порушує…
Ну, а найголовніше, на що нарікає заїжджий бельгієць, це те, що на сьогодні ще не можна скупляти українську земельку, яку вже обкреслив маркером на карті пан Том. Він чітко заявляє на сторінках своєї агітаційної газетки: «Якщо землю не можна купити – це погано». Оце головна мета нашого європейця. Безумовно, у цих засланих «агентів Європи» вистачить надрукованих папірців, щоб скупити десятки тисяч гектарів українських чорноземів. А українцю залишиться іти до таких євроолігархів у найми і згадувать слова Тараса: «На нашій – не своїй землі…»
КОМЕНТАРІ