
Депутат Черкаської міської ради, керівник фракції фракції ВО “Черкащани” Нарек Казарян розповів Суспільному, з якими питаннями містяни звертаються до його громадських приймалень та чи ефективна така форма роботи.
Пане Нареку, чи працюють ваші громадські приймальні? З якими питаннями приходять люди?
Прийом ведеться регулярно, кожного дня, крім суботи та неділі. Наталя Василівна, котра керує цією приймальнею, тут щодня, окрім вихідних. Враховуючи те, що в цьому ж приміщенні знаходиться наш благодійний фонд, у нас звернень стало набагато більше. Зараз покажемо, тут в шафах заховані гори звернень. По різних питаннях.
Ви маєте кілька громадських приймалень у Черкасах, йдеться на сайті Черкаської міськради. І є та інформація, яку ви нам надали у відповідь на запит. Вона різна. Скажіть, чому різна інформація про дні і години прийому?
Я, чесно кажучи, давно надав Черкаській міській раді інформацію щодо громадських приймалень та списку помічників. Вперше про це почув від вас, тоді одразу ж перевірив і попросив, щоб найближчим часом замінили на актуальну інформацію, оскільки я з лютого 2022 року приймаю в двох локаціях. Перша — це прямо в центрі, в офісі партії “Черкащани” по Байди Вишневецького. Другу ми маємо за адресою Володимира Великого, 77, приймальня на Митниці, де сидить одна з моїх помічниць, яка там щодня з 11 години по 3 годину дня приймає людей.
Скажіть, а де можна знайти повну інформацію про дні і час прийому громадян?
Від мене. Я вам її озвучив.
А якщо будуть нас дивитися люди, ваші виборці, чи черкасці, які мають бажання з вами зустрітися з приводу якихось питань, то як вони можуть сконтактувати?
За цей період я двічі чи тричі розповсюджував різного роду друковану продукцію стосовно звіту про свою роботу, стосовно інших моментів. По всьому виборчому округу №4 міста Черкаси, там чітко було вказана і точна адреса, і навіть телефон приймальні, і хто керує цією приймальнею. Також проконтролюю, щоб найближчим часом на сайті міської ради цю інформацію було актуалізовано.
От ви щойно сказали про четвертий виборчий округ. Скажіть, а чи часто ви там буваєте?
Я там живу.
Чи проводите прийоми громадян? Можливо, так спілкуєтеся?
Раніше була така форма самоорганізації, як комітети самоорганізації. Зараз її немає. Колишня керівниця комітету самоорганізації населення Митниці керує моєю приймальнею в мікрорайоні Митниця. Це раз. По-друге, важливо дослідити тему депутатської відповідальності. Ви бачите, що щороку, в період десь з травня по червень, я проводжу в кожному дворі зустрічі з виборцями, де зазвичай вислуховую проблеми людей в кожному дворі. Потім допомагаю їм вирішити ці питання. Але, на жаль, більша частина питань, які вони піднімають, переважно особистого характеру.
А чи проводите ви особисто прийом громадян у тих приймальнях, про які ви сказали? Коли це відбувається?
По вулиці Байди Вишневецького я знаходжуся щодня, це моє офіційне робоче місце, на Митниці тільки коли є, скажімо, певні запити від людей, коли вони хочуть особисто бачити мене чи спілкуватися особисто зі мною.
Поговорімо про ваших помічників. У відповіді на наш інформаційний запит ви сказали, що прийом ведуть Наталя Максачук, Ольга Усова та Валентина Каленик. Які повноваження вони мають і що вони можуть робити від вашого імені?
В основному їхня задача — це зустріч з людьми, прийняти інформацію, зареєструвати звернення і вже потім донести цю інформацію до мене, якщо я цей прийом проводив не особисто. І вже потім я роблю все можливе для комунікації з органами місцевого самоврядування, департаментами, комунальними підприємствами чи з державними органами для вирішення питань людей. Тобто, стандартний функціонал будь-якого помічника, котрий керує приймальню, — це зустріти людину, вислухати, записати чи перевести з усної форму в письмову для того, щоб нічого не забути, а моя задача вже потім відреагувати на це звернення.
Зазвичай у який спосіб до вас потрапляють звернення громадян? Чи це написані власноруч на аркуші паперу, чи через електронну пошту, чи, можливо, через месенджери, соціальні мережі?
Найменше — це електронна пошта, найбільше — це особисті повідомлення у фейсбуці, вайбері, воцапі, телеграмі, і вже потім люди приходять дуже рідко з друкованими версіями. Іноді, коли людина приходить з великим об’ємом інформації, вже мої помічники просять надрукувати або написати від руки.
Чи можете сказати, якою була кількість звернень громадян упродовж 2025 року?
Я у відповіді на ваш запит вказав приблизну кількість тих звернень, які надходили до мене в письмовій формі. Кількість звернень, які надходили до мене, як до депутата через месенджер або електронні види комунікації, дуже важко порахувати, наприклад, тому що я, як мінімум, є в майже усіх вайбер-чатах великих будинків мого округу, тому навіть там достатньо людині відмітити мене і написати своє повідомлення. За період з 2026 року я нарахував вже таких чотири. Перша була стосовно відключення світла, друга — робота ліфтів, третя — з приводу чищення снігу у дворах. Так вийшло, що, маючи певний технічний ресурс, зміг допомогти на наступний ранок, у дворах сніг був почищений. І четверте — вже масово йдуть заяви стосовно ям у дворах.
Розкажіть, будь ласка, яким чином були розвʼязані питання: власними силами, чи за допомогою класичних прийомів депутата органу місцевого самоврядування?
На жаль, більша частина звернень несуть особистий характер, якщо їх поділити вже на кілька підпунктів, то перше місце займає фінансове, друге — це запити стосовно допомоги військовим тощо. Те, що стосується моєї роботи як депутата, я вважаю, що моя основна задача — виступити певним містком між органами місцевого самоврядування, комунальними підприємствами і людиною, яка звертається. Якщо це стосується департаменту ЖКК, або дорожньої інфраструктури, моя задача — скомунікувати так, щоб питання цієї людини чи цього двора, цього будинку було вирішено за допомогою роботи департаменту. Тому що посадовці міської ради — це ті люди, які мають виконувати, це виконавча гілка.
Скажіть, а чи налагоджений алгоритм взаємодії із посадовцями Черкаської міської ради?
Я майже з усіма директорами комунальних підприємств особисто знайомився. З більшістю директорів департаментів також. Стосовно директорів лікарень, поліклінік також особисто знайомився. Тому на моїй пам’яті не було жодного звернення, яке фізично і юридично не можна було б підтримати, виконати чи допомогти людям. Все було виконано в найбільш короткі терміни. Але там бувають і певні задачі, які люди ставлять, і важко пояснити, що це навіть і фізично, і юридично неможливо виконати.
Для цього доводиться виступати на сесіях Черкаської міської ради з інформаційними запитами, чи ви комунікуєте особисто?
Ні, я, взагалі, дуже рідко виступаю з трибуни, переважно, беру слово з місця і під час своїх виступів підіймаю ті питання, з якими люди звертаються до мене. Наприклад, під час попередньої сесії я ставив питання про світлофори, в деяких з них частково відсутнє резервне живлення і з цим питанням до мене зверталися люди. В усній формі також підіймав питання перед директором одного з департаментів, який стояв на трибуні, стосовно того, що відбувається затоплення кладовища, особливо, Алеї Героїв під час танення снігу, під час дощів. Бувають різні випадки, іноді доводиться підіймати питання повторно, тому що того, що я писав, чи виїжджав спільно з директором департаменту на той, чи інший об’єкт виявилося недостатньо для вирішення питання. Тож, я вирішив, що це мають чути колеги по депутатському корпусу, міський голова та секретар міської ради, аби, нарешті, ці питання були вирішені, оскільки іноді соромно за певні дії окремих департаментів. На жаль, ці питання лишаються невирішеними через некомпетентність, чи нефаховість їхніх працівників.
А за який кошт ви утримуєте свої громадські приймальні?
Все особисто за свій рахунок.
Поговоримо трішки про депутатські фонди. Коли ми вручали вам запрошення, ви сказали, що потік людей зменшився, відколи у депутатів Черкаської міської ради забрали депутатські фонди.
Так, ми справді вилучили із бюджету рядок про депутатські фонди, залишився тільки фонд міського голови, який і був раніше. Щодо депутатських фондів, то, я вважаю, що це було правильне рішення. Тому що переважна більшість людей, які зверталися з року в рік, а я був депутатом з 2010 по 2013 рік, потім нетривалу каденцію з 2014 по 2015 рік і тепер з 2020 року, то увесь цей час спостерігав, що ходять одні й ті ж самі люди, переважно, з одними й тими ж питанням. Уявімо, що депутатський фонд складає 80 тисяч гривень, а люди які приходять до мене, так само відвідують й інших депутатів, і кожен виписує матеріальну допомогу по 300 гривень, 500, чи 1000. Для надання матеріальної допомоги є інші інструменти: благодійні фонди, фонди підприємств. Тому я вважаю, що це було правильне рішення щодо скорочення депутатських фондів.
А якщо взяти усю кількість звернень за 100%, то скільки звернень було саме такого фінансового характеру і чи були з-поміж них ті, що запам’яталися вам?
Дуже мало звернень стосовно функціонування міста, його інфраструктури. З того, що запам’яталося, то було звернення стосовно переробки сміття. Молода людина зверталася, студент Черкаського національного університету. Ми провели декілька зустрічей, і я, чесно кажучи, його запримітив для себе, як майбутнього помічника. Цей молодий чоловік дуже фахово розбирається у питаннях збору і переробки сміття. Якщо брати у відсотковому еквіваленті, то, щонайменше, десь 60% звернень були фінансового характеру. Але стосувалися вони не лише допомоги в лікуванні, дуже багато звернень було людей, в яких син, або чоловік, чи батько наразі у війську і потребували, скажімо, упереддень зими придбання сезонної гуми для автомобілів, придбання автомобілів, портативних зарядних станцій, тощо. Враховуючи, що є певний ресурс у мене особисто та у моїх благодійних фондів, то ми допомогу надаємо мірою можливості. Щодо лікування людей, то ми не даємо 1000 гривень, чи 500 гривень для вирішення цього питання. Якщо ми бачимо, ми можемо реально допомогти людині, наприклад, відновити зір, то ми повністю оплачуємо цю операцію з подальшою реабілітацією. Помічниці ведуть цей облік, це суми від 40 тисяч гривень і більше. Це не реклама, я вважаю, що напівміри — це дуже погано. Якщо братися за роботи, то треба доводити її до кінця.
У відповіді на запит Суспільного ви зазначили, що встановили також вікно в квартирі заявника, придбали акумулятор для крісла колісного іншому заявнику. Скажіть, чи вважаєте ви, що депутат міської ради, чи будь-якого органу місцевого самоврядування в Україні перейматися цими питаннями?
Як депутат, я не маю перейматися цими питаннями, але як людина, до якої звертаються інші люди, я це роблю. Це, мабуть, не моя вина, і не ваша, і не когось іншого, що за скільки років незалежності люди звертаються з такими питаннями саме до депутатів. І дуже важко пояснити їм, що депутат — це людина, яка має виступати комунікатором між громадою міста, яка його обрала, і місцевою, чи регіональною владою для вирішення нагальних проблем життєдіяльності міста: шкіл, садочків, лікарень, тощо. Коли я бачу, що можу допомогти, то я це сприймаю як знак: чомусь ця людина прийшла саме до мене і, мабуть, треба допомогти.
Ви також допомагаєте закладам освіти міста Черкаси. Зокрема, у відповіді на наш запит ви зазначили, що встановили системи резервного живлення у Першій міській гімназії. А на вашій сторінці в одній із соцмереж ми знайшли інформацію, що ви закупили за власний кошт інвертори та батареї для навчання найменших школярів у 31 гімназії. Скажіть, чому саме ці заклади? Чи збираєтеся ви допомагати іншим закладам освіти в Черкасах?
Питання було просте: це сталося після того, як вчителька написала, що діти мають взяти з собою до школи ліхтарики, щоб навчатися в класі під час вимкнення світла.
Це дитина у вас там навчається?
Так, в мене дитина навчається в Першій гімназії. Я спочатку думав влаштувати резервне живлення саме в класі дитини, а потім подумав, що це, мабуть, буде несправедливо по відношенню до інших дітей, які також навчаються в Першій міській гімназії і зробив резервне живлення на весь перший поверх початкової школи, щоб всі дітки від першого по четвертий клас мали доступ до якісної освіти: освітлення, кондиціонерів, інтерактивних дошок, зарядки для телефонів, відеоспостереження. Потім встановили резервне живлення у 31-й гімназії і зараз ще у двох школах монтуємо.
Можете сказати, що це за школи, чи потім?
Та ви побачите.
На вашу думку, чи потрібна зараз така форма взаємодії із мешканцями міста Черкаси, як громадські приймальні? Чи не сприймаєте ви це як пережиток минулого?
Це абсолютно пережиток минулого.
Чому? Яка форма взаємодії могла би бути ефективною наразі?
Ну от зовсім свіжий кейс — це бабуся, десь 77 років їй, вона мешканка вулиці Героїв Дніпра, пише мені у вайбер: «Добрий день, у мене така-то адреса, треба ваша допомога.» Або інша мешканка, їй 87 років теж пише мені: «У нас там у під’їзді така-то ситуація.». На мою думку, набагато зручніше було б комунікувати через електронну пошту або через месенджери.
На чому має зосередитися діяльність органу місцевого самоврядування, зокрема, такого, як Черкаська міська рада і, зокрема, вас як депутата цієї ради?
Зрозуміло, що військовий стан, пріоритет — це допомога військовим підрозділам й усім силам оборони, які зараз захищають нашу державу. Але не треба забувати, що у цих самих хлопців, які зараз оборонять нашу Україну, є сім’ї, які живуть тут, в місті. Тому наше завдання, як депутатів міської ради, — забезпечити якісний рівень надання медичних, соціальних, освітніх та інших послуг жителям міста Черкаси, зокрема, й родинам захисників.
Каденція депутатів Черкаської міської ради 9-го скликання набула чинності із грудня 2020 року. Згідно з Конституцією, термін її роботи складає пʼять років. Наразі ви і ваші колеги по депутатському корпусу працюєте вже шостий рік. На вашу думку, чи вплинуло це на ефективність такої інституції самоврядування, як Черкаська міська рада, і ,зокрема, вашу ефективність як депутата?
Почну з власної ефективності як депутата. Якщо відверто, то трішки втомився.
Ви хочете виборів?
Ні, я не хочу виборів. Якщо б можна було скласти мандат, якби це був мирний час і каденція тривала сім років, то я, мабуть, зробив би це добровільно. Але враховуючи, що в нашій країні зараз війна, воєнний стан, то, зважаючи на свої можливості комунікувати з органами самоврядування, з державними органами, з військовими частинними, я знаю, що можу принести користь на цій посаді. З приводу моєї думки стосовно виборів, звісно, я не бачу сенсу проводити вибори під час війни, оскільки сумніваюся, що будь-то зараз організовуватиме виборчий процес, забезпечуючи при цьому його безпеку: як під час самих виборів, так і під час передвиборчої агітації. Тому, мабуть, зараз точно не на часі проведення місцевих виборів.

КОМЕНТАРІ