Продовжує свою традиційну рубрику “Наш календар” місцевий краєзнавець та журналіст Борис Юхно.
В заключній частині тексту небагато, то повернуся до першої половини місяця. Тоді отакі “цікавинки” загубилися б, а зараз на розгін – саме то. Ох і дивні часи були! Хто свідок… та що свідок, учасник! – тому вже нічого не страшно.
10 і 14 червня 1993 року, два епізоди. Середня зарплата того місяця склала 60.423 купонокарбованці: десь близько 50 доларів. Важливо, адже вже у грудні – 836.534, а це ті самі майже 50 “зелених”. Але через здорожчання продуктів реальна купівельна спроможність населення за шість місяців впала мало не на третину. В кого ще якась копійка колотилася (затримки зарплати до трьох місяців – норма), той скуповувався на базарі. Бо в гастрономах ловити нічого. На початок літа 1993-го Настуні був рочок і пару місяців, тож “молочка” нас кошмарила найбільше. Щоправда, в іншому місті, але навряд в Черкасах велося краще. Задовго до завозу – черга аж з вулиці. Двома “хвостами”: один тягнеться у відділ масла й сиру, другий – молока. Треба всього – мусиш щось вигадувати, але бігати точно не вдасться, просто не стартуєш…
Тож епізод перший, транспортний: “З 5 травня удвоє зросла плата за проїзд у громадському транспорті. За повідомленнями спостережливих читачів, з цього дня ще менше наших земляків, заходячи до тролейбуса чи автобуса, тягнуться з талонами до компостерів. Їх можна зрозуміти: лише почали звикати до ціни в 5 карбованців за квиток, як треба адаптуватися до 10-карбованцевого. Дружно підвищивши плату за проїзд, транспортники вирішили по-різному проблему сплати штрафу. У тролейбусі за безквитковий проїзд будуть брати по 225 карбованців. В автобусах гуманніше ставляться до “зайців” – якщо спіймається, кожен такий муситиме сплатити 150 карбованців”.
І другий, продуктовий. “Очевидно, “з сиром пироги” незабаром надовго зникнуть з меню черкаських сімей. Адже кислуватий на смак 18% жирності сир уже коштує по 1800 карбованців, а такий популярний у земляків “Дніпровський” надійшов у продаж по 2046 карбованців. Черг за цими продуктами не спостерігається. Миттєво спрацював, накручуючи ціни, колгоспний ринок. Не рідкість вже суниці по 1300 – 1500 за кілограм, хоча ще минулого тижня вони коштували 800 – 1000.
За кілька днів ціна на сало зросла чи не удвоє – з 3 тисяч до 5 – 6 тисяч за кіло. Дивуватися не доводиться: не найкраща варена ковбаса сорту “Чайна” в магазини надійшла по 4300 крб. (60.423 : 4.300 = 14.05 кг, – прим.) В гастрономі “Київ”, одному з найбільших у Черкасах, протягом 10 червня її продали аж… 20 кілограмів. Кажуть, що ще менше беруть дорогі ковбаси. Та й як можна очікувати попит на настільки дорогу продукцію, якщо фінансові можливості людей просто не дозволяють здійснювати ці покупки?”
23 червня
1977 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “У книжковому магазині обласного центру, розташованому на розі вулиць Шевченка і Комсомольської, відкрився відділ літератури німецькою мовою. Тут широкий вибір книг видавництв Німецької Демократичної Республіки.
Послугами віддіду, крім черкасців, користуються будівельники НДР, які прокладають ділянку газопроводу Оренбург – Західний кордон СРСР. Працівники магазину щомісяця виїздять з книгами в селище будівельників.
Зараз магазин торгує і літературою, випущеною польською і чеською мовами. Тут намічено розширити продаж книг видавництв братніх соціалістичних країн”.
2001 – Останній регулярний рейс з Черкаського аеропорту: літак “Ан-24” вилетів до Ужгорода. 12 липня аеропорту відімкнули електропостачання на пункті спостереження за погодою.
24 червня
1987 – У розпал горбачовської перебудови у Черкасах, чи не вперше за часів “розвиненого соціалізму”, виник гострий дефіцит цукру. Цього дня увели обмеження на його продаж – 1 кілограм в одні руки. За версією правоохоронців, цукор зник як реакція населення на антиалкогольну кампанію – з домашніх гуралень тоді було вилучено 4600 літрів самогону та вдесятеро більше закваски.
25 червня
1958 – У Черкасах відкрито Морський клуб ДТСААФ.
1967 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Завтра в Черкасах відкривається республіканський оптовий ярмарок-виставка меблів. Цього року він вперше “переїхав” зі столиці України в обласний центр. Нам, черкасцям, приємно, що ярмарковим містом в ці дні стають наші Черкаси.
Ми чекаємо більше 500 гостей. До нас приїдуть представники торговельних організацій і меблевих підприємств з усіх областей України. Нашими гостями будуть і представники тогргівлі Російської Федерації, Казахстану, Узбекистану, Таджикистану і Молдавії.
Багато меблевих наборів демонструватимуть підприємства Закарпаття, Києва, Львова, Чернівців, Івано-Франківська. Черкаське об’єднання “Дніпро” виступає на ярмарку з набором меблів для двокімнатної квартири. Випуск їх почнеться у другому півріччі нинішнього року. А в наступному році торгівля одержить близько 4500 комплектів “Дніпро”. Наші меблевики покажуть і варіант гарнітуру, в який входять також меблі для спальні. Цей комплект включає 21 предмет. Ярмарок працюватиме з 26 червня по 5 липня в спортивному корпусі товариства “Спартак”. Запрошуємо на нього черкасців, які зможуть оглянути меблі 1968 року, зробити свої зауваження, висловити пропозиції”.
29 червня
2011 – У ніч проти 29 числа, а особливо вранці, Черкаси накрила катастрофічна злива. Випало майже 4 сантиметри опадів, що перевищило місячну норму удвічі. Зафіксовані масові підтоплення. Пошкоджено дамбу, колектор, від ваги опадів впало 40 дерев, затекли покрівлі у 25 будинках. Згідно інформації метеорологів, тут востаннє так негодило ще в 1932 році.
30 червня
1947 – ГАЗЕТИ ПИСАЛИ: “Здійснюючи впровадженя Закону про обов’язкове навчання, Черкаський міський відділ народної освіти на початку навчального 1946/47 р. провів перевірку охоплення навчанням дітей віком до 14 років. Внаслідок цих заходів всі діти були залучені до школи. У школах міста навчається 5799 учнів, з них 1765 сиріт і 1390 дітей які хоч і мають батьків, але потребують матеріальної допомоги. Щоб попередити відсів учнів та повернути тих, що їх залишили, по всіх школах були організовані гарячі сніданки. Протягом навчального року 729 учнів одержували їх безкоштовно. Крім того через торговельні організації 4032 учня були постачені одягом на суму 13400 крб., взуттям – 613 учнів на суму 15260 крб.”
КОМЕНТАРІ