Черкаський вчитель Борис Ховряк став героєм документального повнометражного фільму “Стрічка часу”. До знімання долучився, коли вчителював у школі, нині він служить у Третій окремій штурмовій бригаді. У фільмі розповідають про вчителів та учнів із деокупованих та прифронтових території, які під час війни продовжують навчати та навчатися, розповів Борис Ховряк Суспільному.

Один з учнів Бориса — десятикласник Назар Тисовський розповів, що попри те, що нині вчитель на війні, вони продовжують спілкування у чаті:

“Ну він нам допомагає, в нас залишився чат, то ми переписуємося. Якщо ти не знаєш, що робити, то ти можеш запитати, він завжди на зв’язку. Не дуже часто, але як в нього є змога, він приїжджає і ми збираємося колективом”.

Назар навчався у гуртку робототехніки, який вів Борис Ховряк:

“Ми самі креслили всі деталі на 3D принтері, самі розробляли. У нього оригінальний підхід дуже був, то цього не вистачає”, — пригадав Назар.

До школи працювати Борис прийшов у 2020 році, розповів заступник директора Дев’ятої гімназії Анатолій Крат. Відтоді називає його другом:

“Якось отак він з’явився і одразу став своїм. Завжди підставить плече, завжди вислухає, завжди допоможе порадою”.

До лав Збройних сил вчитель інформатики долучився у 2023 році, відтоді Анатолій з ним постійно на зв’язку. Про те, що Борис став героєм документального фільму заступник директора дізнався не в спільній розмові, а інформацію побачив у соціальних мережах.

“Він нічого не говорив. Це був такий собі сюрприз напевно для всіх. І, можливо, він сам не хотів про це говорити”.

Героєм документальної стрічки Борис Ховряк став, коли вчителював, нині служить у технічному відділенні Третьої окремої штурмової бригади. Розповів, як нині змінилися його обовʼязки:

“Наша задача полягає в тому, щоб підготувати абсолютно все обладнання технічне. Допомагаю різним підрозділам із 3D моделюванням, бо запчастини потрібні різні, навіть такі, яких ніхто ніколи не робив”.

Долучитися до знімання йому запропонували режисери, після його інтерв’ю про українських освітян:

“Фільм загалом про освітню галузь під час війни. Вони хочуть показати, як освітня галузь потрапила у вихор війни і як вона бореться із тими викликами, які є. Це і постійні повітряні тривоги, хвилювання, ракетні обстріли. Цей процес потрібно показувати і це не тільки про освіту. Кожну галузь потрібно досліджувати і так показувати. Бо тільки, коли ви зануритеся в саму галузь, ви зможете зрозуміти, що відбувається всередині неї”.

Режисерка фільму Катерина Горностай розповіла: Борис її зацікавив відразу.

“Мене це супер зацікавило, що він окрім шкільної зайнятості, також має зайнятість у школі дронів. І те, що це викладач реальної школи, яка друкує на 3D принтері, допомагає, розробляє, як інженер для цієї школи дронів. Мені здалося це дуже в контексті цього часу. У цій стрічці нам найважливіше було розглянути досвід освітян і школярів, які ходять в школу, навчаються, але це все просякнуто контекстом війни”.

За її словами, ідею фільму запропонувала Освіторія, організація, яка розвиває освіту і вчителів. Катерина Горностай додала, це перша за 30 років стрічка української режисерки, яка увійшла до основної конкурсної програми Берлінського міжнародного кінофестивалю. Він відбудеться з 13 по 23 лютого 2025 року.