Другий візит Президента Володимира Зеленського в Черкаси, що відбувся 28 серпня, запам’ятався жителям області надовго, бо такого рівня конспірації і засекреченості вони ще не спостерігали. Пересування глави держави можна було прослідкувати лише за «шифровками» його пресслужби, яка не потрудилась повідомити про зустрічі навіть керівництво області. Тож Зеленський ручкався з якимись невідомими «представниками бізнесу», «вдячними селянами» і ще бозна з якою черговою потьомкінською громадою лише в супроводі своєї охорони та прессекретарки Юлії Мендель. Голова обласної ради, керівники структурних підрозділів ОДА, депутати обласної та міської рад, мер Черкас  та голови райдержадміністрацій лише розводили руками, мовляв, нас не звали і ми не знаємо, кому і які доручення Президент роздає.

А роздавав він вказівки так само щедро, як і при першому своєму візиті. При чому, здається, читав їх із того ж папірця, бо знову почав говорити про будівництво в Черкасах нового дитсадка, але цього разу в мікрорайоні «Митниця». Зеленський наголосив, що садок на 300 дітей можна буде спорудити, включивши об’єкт у програму «Велике будівництво». При цьому глава держави не пропустив нагоди покритикувати керівництво міста щодо того, що воно не подбало про новий дитсадок.

Звісно, якби на зустрічі був присутній мер Черкас Анатолій Бондаренко, то він би заперечив Президенту, бо в місті немає проблеми із дитячими садочками станом на зараз. А в майбутньому Черкаси і так планують звести новий, ба навіть проект відповідний вже розробляють в департаменті архітектури. І нагадав би, що у липні минулого року під час приїзду в Черкаси на представлення чергового губернатора Зеленський вимагав збудувати школу, дитсадок і відкрити аптеку у мікрорайонах Корольова та біля молокозаводу. Тоді Бондаренко також говорив, що з цим там немає жодних проблем, а Зеленському не варто слухати випадкових скаржників, які вводять його в оману.

Утім, Бондаренка на зустрічі не було. Бо ж і вся конспірація, як плещуть злі язики, була закручена для того, щоб мер Черкас ніде главі держави дорогу не перейшов. З того часу, як Президент хоробро і публіч-но назвав Бондаренка бандитом, він намагається уникати з ним зустрічей. Звісно, мер Черкас довів, що бандитом не є, жодних кримінальних проваджень (а їх Зеленський нарахував аж 19) не має. І хоч Бондаренко неодноразово заявляв, що всі конфлікти мають вирішуватись у законній площині, тому й подав до Президента судовий позов про захист честі і гідності з відшкодуванням однієї гривні моральної шкоди, Зеленський, напевне, таки боїться, що мер-«залізяка» може з ним поговорити по-чоловічому. Тож навіть на запрошення черкаських футболістів відвідати їхній стадіон погоджувався приїхати, якщо «там не буде мера Черкас».

Мабуть, саме тому у день приїзду Зеленського до 3 департаментів Черкаської міськради та ще до п’яти десятків комунальних і комерційних підприємств міста нагрянув чисельний десант податківців із столиці, які мали наробити шмону із вилученням документів і обшуками. Що шукати і які документи вилучати, самі правоохоронці також не розуміли, але прекрасно уявляли, що мають виконувати роль передового «бойового» загону по відволіканню мера, щоб той, бува, не взявся наздоганяти невловимого Президента.

«Давайте скажемо, що це збіг, поки президентський кортеж шукають жителі міста, у Черкаській міській раді обшуки податковою міста Києва, разом перевіряючих сьогодні 55 осіб… без слів…” – написав на своїй сторінці у «Фейсбук» Анатолій Бондаренко, який і не збирався відриватись від господарських справ через політика, який від нього ховається.

А от уперта черкаська громадськість таки спробувала наздогнати кортеж Президента, правда безуспішно. Громадські активісти хотіли запитати у Володимира Зеленського, чому він раптово вирішив змінити голову Черкаської ОДА. Але так і не впіймали очільника держави, тож вийшли на пікет на Соборній площі.

Зміна ж голови Черкаської ОДА – це ще один таємний сюрприз для черкащан. Під час свого незвичайного візиту Президент невідомо в яких «кущах» представив нового голову області Сергія Сергійчука. Про заміну Романа Боднара на іншого колишнього СБУшника стало відомо буквально напередодні.

«Ми змінюємо голову обласної державної адміністрації на Черкащині. Головна причина завжди така, що хочеться бачити результат. Хочеться бачити щось краще, ніж є», – так нібито пояснив причину заміни Зеленський.

А перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Трофімов ще більше збив з пантелику, коли заявив, що головними завданнями Сергійчука буде «проведення інтернету та запуск потяга
«Київ – Черкаси». Як відомо, і те, і інше в Черкасах давно функціонує без відчутних збоїв, тож в області почали ширитись дуже погані припущення щодо справжньої причини призначення, адже пан Сергійчук – фігура досить відома.

В минулому 49-річний Сергійчук – співробітник Центрального апарату СБУ. Засвітився у купі скандалів із «віджимання» грошей та активів. Відповідно до інформації, оприлюдненої на «Bihus», сума грошових активів Сергія Сергійчука й родини в 10+ разів вища за суму всіх доходів декларанта і родини. Він також володіє автомобілем  Land Rover Discovery 2015 року випуску, а також земельною ділянкою та квариторю в Києві, площа якої понад 100 квадратних метрів.

Однак всезнаючий «Google» знаходить відповідь не на усі запитання, які виникають щодо названого персонажа. Наприклад, у якому підрозділі СБУ він служив в період Революції Гідності і чи не він був координатором діяльності численних антимайданів? А майно посадовця, що сформовано саме в період, коли вся країна боролася з зовнішнім ворогом, наштовхує на геть погані думки. Пересідивши певний період часу в непублічному підрозділі спецзв’язку, Сергійчук повертається до активної роботи саме як фахівець із вирішення складних політичних питань? Тобто його попередник, теж колишній СБУшник Роман Боднар, який, можливо, і наніс іміджевий удар по Зеленському, спровокувавши коронавірусний конфлікт з Бондаренком, занадто інтелігентний і виважений, тож буде нездатним виконувати ті задачі, які йому будуть ставити на виборах? Бо ж і коню ясно, що заміна Боднара на Сергійчука пов’язана саме із майбутніми місцевими виборами, перед якими в області пропрезидент-ська партія стрімко втрачає прихильників, а в обласному центрі найбільше шансів перемогти має «особистий ворог» Зеленського – Бондаренко. Боднар намагався воювати із місцевим самоврядуванням, однак зберігаючи при цьому хоч якусь видимість «боротьби за правду». Саме тому Черкащина активно проти нього і не протестувала. А Сергійчука прислали, щоб ламати через коліно?

Цікаво також, що за непідтвердженою інформацією Сергійчука Зеленський представив як нового свого «емісара» на підприємстві, яке належить Віталію Ільченку, якого самого того ж дня проголосили кандидатом на посаду міського голови Черкас від «Слуги народу», тобто «призначили» головним опонентом Бондаренку. Тож чи не тому представлення бувалого в бувальцях правоохоронця із підпаленою репутацією відбулось так кулуарно? Бо він має стати «темною стороною» Ільченка, успішного бізнесмена і досить нового в політиці, щоб за допомогою старих перевірених ще за часів Януковича СБУшних методів забезпечити йому перемогу? І Ільченко на такий сценарій явно погодився, тож тепер він із Сергійчуком в одному зеленому «симбіозі». І чи не тому новопризначений Сергійчук досі ні з ким з обласних політиків, депутатів, посадовців не зустрівся, не побував ще на жодному навіть напівпублічному заході, а лише, кажуть, почав підтягувати старі «конторські» кадри, які тепер щодня тусуються  в улюбленій СБУшній кафешці навпроти приміщення ОДА?

Якщо так, то це найбільша помилка нинішнього владного режиму. Адже Черкащина вже бачила всяких очільників ОДА. В тому числі і брутальних, свавільних, жадібних та нахрапистих, як губернатор часів Януковича Сергій Тулуб. Та залякування і тиск призвели тоді до абсолютно протилежної реакції – бунту області, з якого згодом виросла Революція Гідності. Тож Офіс президента зробив Володимиру Зеленському ведмежу послугу, підсунувши черкащанам таку фігуру, як Сергійчук. Бо ніщо так не об’єднує, як спільний ворог і справедлива боротьба з ним заради світлої мети. Тож коли раніше на Черкащині опоненти Зеленського «бурлили» розрізнено і не надто динамічно, то тепер у них може з’явитись привід злитись у спільний фронт і вибухнути потужним протестом, здатним знести з політичної карти країни і такі постаті, які донині вважались неперможними. А «прапор» боротьби уже є – ним «обрали» Бондаренка…