Як “Дзвін” вже писав раніше, Верховна Рада у п’ятницю, 28 липня, ухвалила в другому читанні та в цілому закон про вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України, який самі автори проєкту називали дерадянізацією. Однак поки Закон не підписано, він не вступає в законну силу, проте в мережах розгорілась справжня дискусія стосовно тих містечок, які не дотягують по кількості населення до міст, проте містами вважаються давно.

«Між тим він знімає непорозуміння із кваліфікацією наших ОТГ та їхнього статусу, адже згідно із законом у нас мають бути міські громади та сільські громади. А селища міського типу куди було відносити? Тож тепер буде чітко – якщо є необхідна кількість населення – це місто, і відповідно, міська ОТГ. – коментує Закон народний депутат Віталій Войцехівський. – Наприклад, якщо в смт Лисянці чи смт Чорнобаї немає 10 тисяч населення, відповідно, – це селища. І відповідно сільські ОТГ. Цей статус вносить деякі корективи у оподаткування громадян, зокрема, наприклад, якщо підприємці, що торгують в роздріб алкогольними напоями, платили за це близько 2000 гривень у місті, то в селі ця плата менша. Що ж до Чигирина, то якщо в ньому проживає 10 тисяч населення, отже – це місто. Але навіть якщо виявиться, що населення менше – рішення про зміну статусу на селище передусім має прийняти сама міська рада громади. Якщо вона такого рішення не прийме, жодної зміни статусу відбутись не може, бо згідно із законом лише громада сама може звернутись до Кабміну, а той звертається до Верховної Ради, щоб парламентарі прийняли рішення про зміну статусу. Тож тут немає жодної проблеми. Окрім того, вноситься ясність із тими населеними пунктами, де живуть люди, однак у них немає жодного статусу. Наприклад, та ж Орбіта чи Оршанець. Тепер вони матимуть статус поселення. Також нарешті буде врегульовано питання тих населених пунктів, які не існують. Зокрема у Золотоніському районі номінально є село Снегерівка, однак по факту його давно немає».

Усі населені пункти з компактною забудовою і чисельністю населення понад 10 000 жителів матимуть статус міст, населені пункти з переважно садибною забудовою і чисельністю населення понад 5 000 жителів – просто селищами, інші населені пункти – селами. Також закон запроваджує нове поняття – “поселення”. Так називатимуть компактне місце проживання людей за межами населеного пункту, яке не має сталого складу населення.

Чи втратять статус міст міста історичні, зокрема наділені Магдебурзьким правом? Питання про це піднімає черкаський фотограф і мандрівник Сергій Криниця.

“Стаття 1 стверджує, що “Місто є населеним пунктом з переважно компактною, багатоповерховою забудовою, загальна чисельність жителів якого становить не менш як 10 тисяч”. Що це значить для України? Наприклад статус міста втрачає найменше місто України Угнів з населенням близько 1000 мешканців. А до слова Унгів мав колись Магдебурзьке право. Цей статус втратить також, наприклад Белз – місто з тисячолітньою історією і колись столиця цілого князівства. Більше того, статус міста можуть втратити такі значимі для української історії міста як Галич та Чигирин (населення 6 та 9 тис. мешканців відповідно). Щоправда, стаття 12 вказує, що “Віднесення міст до категорії селищ, сіл здійснюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України на підставі подання відповідної міської ради”. Більше того “Фінансування витрат, пов’язаних із віднесенням міста до категорії селища, села, здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів”. Тобто закон ніяк не стимулює місцеві ради робити таке подання. А якщо подання не буде, то і навіть Унгів може не втратити статус міста.” – пише Криниця.

Нагадаємо, в Законі йдеться, що усі населені пункти з компактною забудовою і чисельністю населення понад 10 000 жителів матимуть статус міст, населені пункти з переважно садибною забудовою і чисельністю населення понад 5 000 жителів – просто селищами, інші населені пункти – селами. Автоматичного пониження міст у статусі не буде. Всі населені пункти, які на цей момент вже мають статус міста, автоматично його збережуть (але уже не буде міст республіканського, обласного чи районного значення), тоді як всі селища міського типу будуть вважатися просто селищами. Також закон запроваджує нове поняття – “поселення”. Так називатимуть компактне місце проживання людей за межами населеного пункту, яке не має сталого складу населення. Це можуть бути дачні кооперативи, а також тимчасові мобільні містечка, де живуть вимушено переміщені особи. В Україні до повномасштабної війни нараховувалось 460 міст, 885 селищ міського типу та понад 28 000 сільських населених пунктів. Частина з них зараз частково або повністю зруйновані внаслідок бойових дій.