blank

Раніше Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про особливості нарахування плати за житлово-комунальні послуги та інших платежів, передбачених законодавством, у зв’язку з пошкодженням або знищенням об’єктів нерухомого майна» (законопроєкт №13155). У документі врахували пропозиції Міністерства розвитку громад та територій. 14 квітня Президент України підписав цей закон.

Нагадуємо, що документ встановлює правила щодо нарахування житлово-комунальних послуг в умовах, коли житло пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій в період воєнного стану.

Зокрема, законом передбачено:

  • припинення нарахування плати за житлово-комунальні послуги та інших платежів у разі знищення об’єкта нерухомого майна;
  • призупинення нарахування плати у разі пошкодження житла на період, коли воно не може повноцінно використовуватися.

Окремі положення також передбачають:

  • вимоги до управителів багатоквартирних будинків надавати звіти про надані послуги для кожного будинку окремо;
  • особливості врегулювання заборгованості споживачів за житлово-комунальні послуги, що виникла після 24 лютого 2022 року, у тому числі за період тимчасової окупації;
  • особливості врегулювання заборгованості підприємств житлово-комунальної сфери за товари, роботи та послуги, яка утворилася після 24 лютого 2022 року за період тимчасової окупації.

– Це важливе рішення для людей, які втратили або не можуть користуватися своїм житлом через війну. Дякую народним депутатам за підтримку цієї ініціативи. Закон дозволяє встановити справедливі підходи до нарахування комунальних платежів і зняти додаткове фінансове навантаження з постраждалих громадян, – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Реалізація відповідних норм на практиці здійснюватиметься відповідно до правил, типових або примірних договорів. Вони затверджені Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Дія закону набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Водночас уряд має протягом трьох місяців ухвалити необхідні документи. Після цього норми закону повноцінно запрацюють на практиці.