У Черкасах 21 лютого відбулася презентація виставкового проєкту фотографа Сергія Мельниченка “Плівки з передової: фотографії, листи та артефакти українських військових”. Експозицію зібрали з фотографій, зробленими українськими воїнами на передовій. Захисники фотографували все, що вважали за потрібне — побут, себе, роботу, побратимів і посестер, тож на світлинах можна побачити різне — від танків до котиків і півників, розповів Суспільному автор проєкту.
Проєкт розпочався у лютому 2025 року. Тоді, розповів Сергій Мельниченко, він звернувся до однієї з компаній з ідеєю надіслати одноразові плівкові камери українським військовим, які перебувають на різних напрямках фронту, аби вони самі фіксували своє життя, побут, роботу та моменти між бойовими завданнями.
Компанія підтримала ініціативу та надала 25 камер для реалізації задуму, що стало відправною точкою:
“Я до них звернувся з цією ідеєю, їм вона сподобалась, і вони дали п’ять камер на тест. Ми відправили їх військовим на різні напрямки. Результат нас влаштував, дуже класні вийшли картинки, тому почали розсилати далі. Я із 2022 року активно займаюся волонтерською діяльністю і зборами, тому спершу розсилав своїм знайомим, товаришам, а потім уже підключали і інших. Загалом ми розіслали 25 камер, але через те, що деякі загубились під час виходу хлопців із позицій, а деякі фото не вдалося до кінця зняти, ми отримали назад 21 історію. Із 25 камер отримати 21 повноцінну історію — це круто”.
Що буде на фото — наперед не знав ніхто, адже конкретних завдань військовим ніхто не давав, додав пан Сергій:
“Це була повна імпровізація. Ми їм казали: фотографуйте, що побажаєте, — побут, роботу, оточення, побратимів, словом, усе, що забажаєте. Тому на фотографіях можна бачити різне — людей, танки, машини, багнюку, ноги, руки, котиків, півників, собачок і так далі. І це якраз вийшло таке колективне сприйняття життя на лінії фронту”.
Разом із камерами учасники проєкту повертали невеликі артефакти: речі, обрані ними особисто, та листи, написані від руки.
“Я чекав ті посилки, як діти на Миколая чекають подарунок під подушку. Основна задача, яку я поставив хлопцям та дівчатам, — щоб вони надсилали мені камери назад з артефактом, який вони оберуть самі, і з листом, написаним від руки. Я хотів зібрати ще об’єкти, щоб доповнити ці історії. Щоразу, коли робив розпаковку, я не знав, що там побачу. Посилки були різні — великі, маленькі, супер особисті. А ще — листи, які пронизували до кісток. Воно все вкупі давало такі емоційні гойдалки”.
Арт-кураторка артгалереї “Склад №5”, де і презентували виставку, Анастасія Гудзь-Чорновол, розповіла: Черкаси — перше місто в Україні, де презентують цю виставку.
“Це дуже чудовий соціальний і мистецький проєкт. Ці фотографії зроблені звичайними людьми, але це ті чоловіки і жінки, які боронять зараз нашу державу. Вони фотографували свій побут — те, як живуть, працюють і як проводять свій час”, — зазначила кураторка.
Пані Марина — дружина Олексія Товстолапа, одного з військових, які робили ці фото. З її слів, пропозиція зробити такі світлини чоловіка зацікавила:
“Йому було цікаво зафільмувати якісь моменти їхнього життя, побуту, бо він сам художник і ця сфера для нього близька. Цей проєкт цінний, бо показує життя як воно є, зсередини. Це ті моменти, які бачать лише вони”.
На думку ще одного з відвідувачів, Олексія Бадера, такі проєкти важливі в плані розуміння реальності, в якій доводиться жити захисникам:
“Ми мало знаємо, що відбувається там, на передовій. Бачимо інформацію з пресрелізів, з офіційних джерел, але не знаємо, як живуть там самі військові. Мені здається, що такі виставки передають саме їхні емоції”.
Виставка триватиме до 14 березня, переглянути її можуть усі охочі.
КОМЕНТАРІ