Пацієнтка черкаського онкодиспансеру Ольга Тарасюк два роки тому перенесла трансплантацію кісткового мозку. Зустріч зі своїм донором вона чекала два роки — така умова зазначена у договорі, який підписують пацієнт та донор. Коли цей час сплив, подала заявку, аби отримати телефон людини, завдяки якій отримала шанс на повноцінне життя.
До Всесвітнього дня боротьби проти раку, пані Ольга та її донорка — лікарка з Умані Галина Зарубенко — розповіли свою історію Суспільному.
Ольга Тарасюк — пацієнтка онкодиспансеру із 2023 року. Тоді вона вперше почула свій діагноз — гостра мієлоїдна лейкемія:
“Звичайно, це був такий розпач. Не знаєш куди йти, куди бігти”.
Інтенсивне лікування тривало кілька місяців. Потім лікарі сказали, що потрібна трансплантація кісткового мозку. І донор знайшовся, розповів завідувач блоку трансплантації кісткового мозку Богдан Скульський. Ще й на Черкащині.
“У нашому центрі це був перший випадок. Чим більше буде потенційних донорів в українському реєстрі, тим більше пацієнтів зможуть отримати свої рятівні стовбурові клітини”, — зазначив медик.
За умовами договору, який підписують донор і пацієнт, вони не мають права спілкуватися протягом двох років від моменту трансплантації, пояснив Богдан Скульський. Тож лише два роки потому Ольга Тарасюк вперше зустріла свою рятівницю і подякувала їй.
Цю зустріч для них організували в онкодиспансері. Галина Зарубенко на неї приїхала з Умані. Там вона працює анестезіологом у пологовому будинку.
“Я про реєстр донорів знала, ще коли навчалася в університеті. Але руки не доходили. А потім почалася війна і я подумала, чому б ні. Подзвонили, сказали, що є збіг, спитали: ви готові? Я сказала: “Звісно”, — розповіла лікарка.
Забір донорського матеріалу, відбувається з крові, зазначив Богдан Скульський, А сама трансплантація подібна до переливання крові:
“Вводиться через центральний венозний катетер. Але найважче — це подальша робота з пацієнтом, оскільки протягом тривалого періоду пацієнт знаходиться у боксовій палаті і вразливий до інфекційних ускладнень. Десь протягом двох-трьох тижнів ми очікуємо приживлення кісткового мозку і лише після цього пацієнт може покинути лікарняні палати і перейти на амбулаторне спостереження”.
За шість років роботи трансплантаційної служби в онкодиспансері, виконали 330 трансплантацій, додав медик. Із них лише сім — від українських донорів. За словами лікаря, нині його пацієнтка повністю відновилася і почувається добре.
Ольга Тарасюк зазначила: вдячна своїй донорці за порятунок:
“Я безмежно вдячна, і моя родина”.
Сама ж Галина Зарубенко не вважає свій вчинок геройським:
“Я розумію, що врятувала життя. Але я не вважаю себе якимось героєм”.
КОМЕНТАРІ