Виставка авіатехніки, показові та пробні польоти і дитяча авіамайстерня — у Ротмістрівці на Смілянщині втретє організували фестиваль малої авіації “ЯСЛА”. Головна новинка цьогорічного зльоту — “Аеробачення” — фінал конкурсу пісень на авіатематику, розповів Суспільному голова оргкомітету Володимир Осичнюк.
Назва фестивалю розшифровується як “Я люблю Саміт Любителів Авіації”. Головна його мета — об’єднати пілотів, аматорів та людей, які самі будують, конструюють і модернізують літальні апарати, зазначив пан Володимир.
Хоча техніки на “ЯСЛАх” було достатньо, не вся вона може літати. В межах фестивалю організували виставку саморобних літальних апаратів. Ці моделі оглядала технічна комісія, яка давала свої рекомендації.
Мета організаторів — дати можливість пілотам та конструктором поділитися досвідом, а ще — дізнатися як зробити так, щоб зареєструвати свої вироби та мати змогу “офіційно” на них літати, зазначив Володимир Осичнюк:
“Ми поставили собі за мету зробити тут, на Смілянщині, центр аматорської авіації. Учора, в перший день фестивалю, ми провели установчі збори та створили Федерацію експериментальної, аматорської авіації України. Значана кількість літаків, які всі бачать на виставці, не можуть легально підніматися в небо. Ми хочемо, щоб колись вони мали змогу літати. Щоб це було безпечно, законно та доступно”.
Зі своїми літальними апартами на Черкащину з’їхалися учасники з усієї України, додав Володимир Осичнюк. Мали бути й з-за кордону, однак завадила пандемія: довелося обмежетися відеопривітаннями.
Усього, зазначив пан Володимир, разом із експериментальними моделями зібрали близько сотні апаратів. Однак підніматися в повітря дозволили виключно зареєстрованим літакам.
Гості фестивалю мали нагоду політати з досвідченими пілотами.
Дмитро з Черкас літав над Ротмістрівкою із малюком. За сім хвилин, розповів, встигли роздивитися околиці.
“Я літаю не вперше, тому “вау-ефекту” не було, але є на що подивитися. Бачили гарний кар’єр, поля. Я літав із дитиною, це більше для нього було, гадаю, йому теж сподобалося”, — розповів чоловік.
Олександр Голубніченко з Тернополя привіз на Смілянщину літак “Макряк”. Чоловік став пілотом у 1988-му році.
“У мене був літачок у 1991-му, Як-12. Він мені дуже подобався і в мене була мрія зробити такий самий, але вдвічі менший. І зробив”, — розповів чоловік.
Додав: це п’ятий літак, який він змайстрував власноруч. Колір для “Макряка” підібрала дружина, а назва — від імені персонажа “Качиних історій” Зигзага МакКряка.
“Він був таким же веселим пілотом, як я”, — зазначив пан Олександр.
Черкащанин Віктор Юзва в авіації із 1975-го року. Він став одним із ідейних натхненників фестивалю.
“Я коли був малим бачив великі літаки і хотів літати сам. Починав у аероклубі, потім вступив до льотного училища. Велику роль у становленні мене як пілота зіграв легендарний Іван Кожедуб”, — розповів він.
На цьогорічних “ЯСЛАх” чоловік презентував свою “Синицю”.
“Сьогодні вона виставкова. Конструював її пів року. Цей літачок зроблений для душі. Зібралися старі пілоти, які ще хочуть літати, і зробили. Це для того, щоб ми продовжували нормальне життя”, — зазначив він.
Особлива “Синиця” тим, що має дуже коротку дистанцію для зльоту — 20 метрів.
Із Ізюму, що на Харківщині, приїхав Микола Ярошенко. Сам, розповів, не пілот, однак відтоді як спробував, уже не може жити без польотів.
Удома на Харківщині чоловік бував на летовищі у Коротичах. На Черкащині, додав, аеродроми не гірші: “Ми тут були у 2019-му році з друзями. Нам сподобалося. Цьогоріч вирішив приїхати уже зі своїм літальним апаратом”.
Ольга та Богдан разом із маленьким Сашком на цьому фестивалі вперше.
“Дитині цікаво все розглядати, та й самим тут подобається. Радує, що в нас розвивається ця галузь і нарешті звернули увагу й на Черкаський аеропорт. Є надія, що скоро не треба буде їхати в Бориспіль, щоб полетіти кудись на відпочинок”, — розповів чоловік.
За словами Володимира Осичнюка, крім вистаки та польотів, у цьогорічній програмі фестивалю були майстер-клас по парапланеризму, авіамайстерня для дітей, кубинська вечірка з ді-джеями та пілотські “посиденьки”, на яких вони мали нагоду поділитися досвідом.
А ще — фінал конкурсу “Аеробачення”, де виконавці презентували свої авторські пісні про авіацію українською мовою. Організувати його вирішили після того, коли зрозуміли, що українській естраді бракує таких композицій, додав пан Володимир.
КОМЕНТАРІ