Голова депутатської фракції “Слуга народу” у Черкаській міськраді Араік Мкртчян проводить прийом громадян кожної другої середи місяця із 16 до 17 години у приміщенні дитячої бібліотеки за адресою: вулиця Сумгаїтська, 24, йдеться на офіційному сайті Черкаської міськради.
З якими питаннями найчастіше до нього звертаються містяни, чому депутатам не потрібно повертати фонди та яких ініціатив чекає від громадян — спеціальна розмова Суспільного.
Коли ми приїздили до вашої громадської приймальні, ви говорили, що зазвичай люди виходять на зв’язок із вами телефоном. На сайті міської ради ваших особистих чи будь-яких інших контактних даних немає. Скажіть, у який спосіб люди можуть знайти ваш номер телефону?
Я, мабуть, один із небагатьох депутатів Південно-Західного району, номер телефону якого 50% громадян точно знають. І знають, де мене знайти: вони знають, де я приймаю. І уже в цей день, коли вони йдуть туди, вони знають, що я буду, чи, якщо є питання, вони телефонують. Я сам здивований був, коли останній раз хтось шум пустив, що гроші роздають.
А чи завжди ви особисто проводите прийом?
Так, завжди.
Чому? Чи маєте ви помічників?
Немає зараз. Люди вибрали тебе, а не помічника. Є моменти, коли мене може не бути, тоді хтось з моїх йде туди. Ну, а в основному 99 % я є.
Якщо ми говоримо про 2025 рік, то чи можете ви, чи пригадати, чи бодай приблизно сказати, скільки було до вас особисто звернень громадян?
Дивіться, сказати, що багато було, я не можу, тому що ми прийняли рішення років два чи три тому, що немає депутатських грошей. Там було спочатку 30 тисяч, потім 60 чи 70 тисяч гривень. І народ вже знає, що на початку року гроші є, йдеш на прийом, і стоїть 50-70 людей. І коли заходиш, говориш, крім грошей, хтось щось хоче, одиниці можуть бути, всі інші за грошима. Ось і все. Гроші. 1 % звернень — ліфт поламався, то ліфт же не буде чекати місяць, поки Мкртчян прийде. Телефонують більше, ніж приходять.
Скажіть, чи вдалося якось вплинути вам як депутатові на ситуацію з непрацюючим ліфтом?
Люди за ліфти не хочуть платити. І там є боротьба між “Новою якістю” і ще однією організацією, яка обслуговує ліфти. Одні гроші беруть, іншому не дають — такі між ними відносини, а люди вже не платять, розумієте? І коли ти телефонуєш, щоб дізнатися, хто має ремонтувати ліфт, кажуть, що 19 тисяч гривень не заплатили. Платіть, і ліфт відремонтують. Ліфтів у нашому місті багато не працюють, і ти стільки грошей не маєш. І коли розуміють, що ти один раз зробив, то вже все — ти винен всім. Ти депутат — ти винен всім. Можна подумати, що я мільйонну зарплату отримую.
Чому я не роблю? Це, вважайте, коли створюєте ОСББ, хтось думає, що далі буде? Навіть коли мешканці ОСББ збираються, не всі виходять із під’їздів, щоб вирішити проблеми будинку. Мешканці не хочуть, а хочуть це перекласти на депутата, тому що він депутат. Ну, платіть і добивайтесь.
Скажіть, пане Араіку, ви зазначили, що відколи ліквідували депутатські фонди, зменшилася кількість звернень громадян. На вашу думку, чи варто їх повернути?
Депутатські фонди? Відповім, чому не варто. Тому що кожен рік приходять практично 80% одних і тих же людей. Але я завжди давав 300, 400, 500 гривень, дуже рідко 1000 гривень. Чому? Візьмемо депутатський фонд — 60, 65, 70 тисяч гривень. Приходиш на прийом громадян, а там стоять 70–100 людей. Якщо ти роздаси за один раз… Ці 70 тисяч гривень, можливо, одному онкохворому, і то мало буде, правильно? Але ти не поясниш, чому ти дав гроші одному. Я старався завжди давати до 500 гривень. І багато я зі своєї кишені давав. А зараз будь-який людина піде в лікарню, вже хвороба є, я повірю. І з цими довідками приходять за грошима.
Ви сказали, що 99,9% звернень стосуються саме вирішення якихось фінансових, соціальних, побутових питань. За цієї каденції чи можете ви пригадати звернення громадян, які б стосувалися інших питань, якихось інфраструктурних щодо розбудови міста, архітектурних?
Ні, ні. Лікарні не так прийняли — депутат винен. Асфальту немає у дворі, тому що вони ОСББ не можуть створити. Я інколи крокую по Південно-Західному, перед дворами, в багатьох місцях, асфальт в дуже поганому стані. Реально треба ремонтуватися. Це вже має робити ОСББ.
А в чому проблема, на вашу думку, що звернення бувають такими, про які ви говорите, і чому немає звернень, які стосуються, скажімо, розбудови міста Черкаси? Проблема в низькому рівні комунікації місцевого самоврядування із громадянами, і взагалі, в низькому рівні залученості?
Кожного разу, коли телефонують, кожен висловлює свою точку зору. Якщо ми говоримо про ось такі речі, як асфальту немає або ларьок знову поставили. Ну що зробиш? Є служби, які мають на це дивитися, правильно? Звертаються, відповіді немає, тоді звертаються до депутата, депутат має воювати. Люди самостійно мають відстоювати свої права.
Пане Араіку, а чи змінилися запити громадян у зв’язку із запровадженням воєнного стану від початку повномасштабного вторгнення росії?
Дивіться, з початком повномасштабної війни люди якось підтримували одне одного, ділилися. Це тривало пів року. Трішки. Потім кожен почав думати про себе. Це дуже прикро, що немає того, щоб подумати про іншого.
А який алгоритм дій, якщо, наприклад, сьогодні, чи завтра звернеться до вас людина з якимось питанням, де ви можете бути ефективним, як депутат міської ради?
Я це завжди роблю. Який алгоритм дій? Дуже часто особисто телефоную, прошу, що ось, мовляв, є така нагальна проблема, скажімо, з опаленням взимку — десь заповітрений радіатор або десь водопостачання пошкоджене чи асфальт не полатали після ремонту, то я прямо телефоную керівникам комунальних господарств, прошу їх допомогти. Я їм дякую, що у 95 % випадків вони реагують.
А чи можна ти сказати, скільки таких звернень все-таки було минулого року?
Багато, багато. Я ж їх не записую, у мене, як прохідний двір. І отак на постійній основі.
Крім соціально-побутових питань, з якими питаннями звертаються до вас люди?
Переважна більшість звернень — з проханнями про матеріальну допомогу.
Який ви бачите алгоритм, можливо, подальшого вдосконалення системи взаємодії із виборцями, оскільки депутат міської ради, згідно із законом про статус депутата, має все-таки представницькі функції, а не функції вирішення якихось дрібних соціально-побутових питань? Якою б ви хотіли бачити оцю взаємодію між виборцем і депутатом?
Вона не скоро зміниться — ця взаємодія. Прикро те, що коли йдуть люди голосувати, такої великої кількості звернень немає. Голосують за кандидатів в депутати, які роздають гроші, вони в своєму житті цвяха не забили, нічого не бачили. А потім ці депутати заходять у свої фантазії, що, мовляв, зараз зайдуть до депутатської зали і тут все буде так, як вони сказали. Глибоко помиляються всі, хто так думає. Я теж перший раз, коли став депутатом міської ради, думав, що я все можу, тому що депутат. А потім ти берешся щось робити, і виявляється, що тут треба ще підійти так, щоб тебе почули, тому що не так все просто. Тут є різні фракції, і у кожної фракції — своє бачення. Спробуйте домовитися. А без домовленостей нічого хорошого не буде. Ви думаєте, що мені все подобається? Ні. Але якщо ми підняли цей корабель, то маємо робити так, щоб він не тонув. Якщо тут постійно будуть чвари, то постраждають, звичайно, містяни . Так, багато чого не влаштовує, багато чого відбувається добре. Як у кожній сім’ї є свої проблеми, так і тут. А як дивитися зі сторони, то, нібито, все добре.
І наостанок. Каденція депутатів Черкаської міської ради, яку ви представляєте, набула чинності наприкінці 2020 року, коли відбулися вибори депутатів і міського голови. Згідно з Конституцією, термін її чинності — пʼять років. Він вже закінчився. Як ви гадаєте, чи вплинуло це на ефективність такої інституції, як місцеве самоврядування і на вашу особисту вашу?
Підуть одні, прийдуть інші — те саме.
В чому тоді проблема? Що б ви хотіли покращити?
Ті, хто хочуть прийти у міську раду і стати депутатом, — не всі негідники. Вони зроблять по-іншому. Ми ж розуміємо, що протягом 30 років нічого не змінюється.
Які у вас є побажання до громадян, щоб ефективним було місцеве самоврядування?
Коли люди голосують за гроші, вони мають розуміти, що після цього вони захотять і освітлення, і ліфт, і все інше.
Тобто, відповідальність?
Так. Ви розумієте, якщо ви не йдете на вибори, молодь не хоче виборів, люди середнього віку теж не ходять на вибори, то в бій ідуть тільки старі. А їм що? Вглиб проблеми дивитися треба, а не так, що ось цей кандидат хороший, він перед виборами прийшов, щось обіцяв. Люди не знають в районі, хто він, а він перемагає і стає депутатом. Питання: як? Я в своєму Південно-Західному районі стільки питань повирішував, і пару разів не пройшов до ради. От відповідь на всі інші питання.
КОМЕНТАРІ