“Продовжу працювати для міста та для людей, бо служіння громаді не обмежується посадою…” – Сергій Тищенко

Сьогодні на сесії Черкаської міської ради депутати проголосували за звільнення з посади першого заступника міського голови Черкас Сергія Тищенка.

У соцмережі він розповів про свою роботу та про плани на майбутнє. Далі – мовою оригіналу:

“Сьогодні завершую свою роботу на посаді першого заступника міського голови Черкас. Щойно депутати ухвалили відповідне рішення.

Я ніколи не тримався за посаду й свідомо не робив жодних кроків для того, аби лишитися на ній. Вважаю, що наші амбіції у вигляді боротьби за владу під час війни недоречні. Я хочу бути прикладом того, як можна достойно прийти на посаду й достойно з неї піти. Без чвар, без взаємних звинувачень та образ. Це моє особисте рішення. Бути чесним перед самим собою для мене – найголовніше.

Щиро дякую всім за висловлену свого часу довіру та пʼять років конструктивної роботи.

Для мене вони про щоденну відповідальність, яка не знає пауз, та про напружену роботу в ритмі 24/7. Жодна влада за всю незалежність України не працювала в умовах війни.

Навіть цієї ночі, у свій останній робочий день, я перебував на місці ворожого «прильоту». Це якраз і є той графік, у якому ми жили впродовж майже чотирьох років. Ти ніколи не можеш до кінця все спланувати: дванадцята ночі, перша чи друга година – неважливо. Ти встаєш і їдеш до людей.

І кожного разу після ворожих атак на наше місто я разом з усіма службами працював на місцях подій, де кілька діб поспіль ми вирішували критичні питання та залишалися там до повної ліквідації наслідків. Бо у війни немає графіку чи вихідних…

За цей час я отримав унікальний досвід, який абсолютно ні з чим не порівняти.

Наведу кілька цифр:

• під моїм головуванням відбулося 67 засідань виконавчого комітету,
• 206 робочих днів за період від 2021 до 2025 років виконував обовʼязки міського голови.

За цією, здавалося б, сухою статистикою сотні управлінських рішень, ухвалених часом у кризових умовах, та люди.
Зараз, озираючись назад, усвідомлюю: на старті ні я, ні хтось інший із нашої команди не уявляв, що чекає попереду. Обійнявши посаду, я очолив, серед іншого, стратегічний комітет і разом із громадськістю та експертами ми розпочали напрацьовувати Стратегію розвитку міста до 2032 року. У підсумку – її затвердили під час однієї із сесій наприкінці 2021 року. До того часу Черкаси не мали подібного фундаментального документу. Утім, наші задуми, як і всіх українців, скоригувала повномасштабна війна.

З перших днів вторгнення всі свої зусилля ми з командою мобілізували на те, аби Черкаси лишалися в безпеці та щоб тут без перебоїв функціонувала критична інфраструктура. Ми підтримували військових та людей, які залишилися без нічого.

Дуже багато працювали із міжнародними партнерами та донорами. Разом із командою постійно вели перемовини для залучення додаткової допомоги для нашої громади. Не буду зараз перелічувати всю кількість обладнання, яке дозволило нам діяти на випередження в ті кризові місяці, коли ресурси були обмежені, а виклики – безпрецендентні. Як це не парадоксально, під час війни Черкаси почали співпрацю із німецьким містом Білефельд та районом Штайнфурд, латвійською Валмієрою.

Паралельно ми працювали над тим, аби створити умови для релокованого бізнесу й підприємці із Херсона чи Харкова знайшли в Черкасах нові можливості. Відправляли гуманітарні вантажі в українські міста, які опинялися в логістичній ізоляції через інтенсивні обстріли.

У той час, коли ворог намагається стерти нашу національну ідентичність, разом із топонімічною комісією ми працювали над тим, аби проукраїнськість утверджувалася в іменах наших вулиць із площами. За період із 2021 року провів 13 засідань, під час яких ми перейменували й дали нові назви для двохсот топонімів. Не кожне українське місто наважувалося на таку масштабну роботу під час війни, побоюючись критики. Утім, наша позиція була безкомпромісною й особисто мені робота із ідеологією не здавалась другорядною.

Ще один факт, який я ніколи не озвучував. Від початку вторгнення ми власними силами відремонтували понад 60 автомобілів, які наші хлопці передавали з фронту та які далі продовжували служити різним підрозділам на передовій.

Я можу ще багато говорити про те, над чим працювали та наводити цифри. Усі результати – це спільна робота багатьох колег. Пишаюся всіма, хто викладався на повну та чесно переймався за свою справу.

Бо найбільша цінність – це команда: люди, з якими ти щодня працюєш. Жоден керівник нічого не вартий без людей, які готові працювати з ним у режимі нон-стоп, ділити відповідальність і йти до результату попри втому чи страх.

Я дякую виконавчому комітету, всім керівникам і працівникам департаментів, управлінь та комунальних підприємств. За вашу системну та титанічну працю. У кожному підрозділі є класні спеціалісти, які щодня виконують колосальну роботу для того, аби місто стабільно функціонувало. Більшість людей тільки критикує їх, але ніхто навіть не замислюється, яке в них величезне навантаження та наскільки серйозна відповідальність. Гордий працювати разом із вами.

Окрема вдячність Марині Гаркавій та Анастасії Чубіній. До цієї посади я, зізнаюся, не думав, що в політиці є дружба, тим більше між людьми із різних політичних сил. Але це той рідкісний виняток, який змусив мене визнати – так, навіть у політиці є місце для щирої дружби. Попри все ви зберегли в собі найкращі людські якості й за цей час стали для мене по-справжньому близькими людьми.

Вдячний міському голові Анатолій Бондаренко за те, що тримав і об’єднував нашу команду в найважчі моменти.

Депутатам, які завжди оперативно збиралися для ухвалення важливих рішень.

Вдячний кожному, хто пройшов цей шлях поруч зі мною.

Я продовжу працювати для міста та для людей у інших форматах, бо служіння громаді не обмежується посадою.

Щиро бажаю нашій команді подальших успіхів та втілення в життя усіх тих правильних ініціатив.

P.S. Тепер у мене зʼявиться більше вільного часу і я нарешті зможу приділити увагу всім тим маніпуляціям, які виникли навколо мого прізвища. Моя юридична група вже готує позов до суду для захисту честі та гідності. Для мене це не про статус чи посаду. Це про справедливість.

Сьогодні деякі люди намагаються повʼязати моє звільнення із ситуацією стосовно нібито можливої невиплати зарплат медикам. Це суцільна брехня й маніпуляція. За останні кілька років змінювались керівники профільного департаменту та його куратори. Я майже три роки не курую цей напрямок, але комусь зручно та вигідно перекласти відповідальність виключно на мене.

У цьому контексті хочу підкреслити: я не був куратором медичної галузі в період, коли були здійснені закупівлі обладнання. Згідно з розпорядженням про розподіл обовʼязків, ці повноваження були покладені на мене із 16.12.2020 до 23.06.2021 та тимчасово з 02.03.2022 до 16.04.2023 замість Руслана Ткаченка, який від початку війни став на захист України.

Натомість рішення про затвердження видатків для закупівлі оскандаленого обладнання приймались 13.07.2023 року (№43-50) та 28.09.2023 (№43-50). Отже, на цей момент близько півроку я не був куратором галузі.

Це все легко перевірити будь-якому журналісту-“розслідувачу”. Але навряд чи їм потрібна правда. Замість цього вони свідомо й заангажовано продовжують поширювати розслідування, які ґрунтуються на припущеннях, брехні та маніпуляціях. Я маю інформацію, хто зацікавлений в цій історії, розумію, чому все це зараз відбувається, але треба трошки зачекати… Час усе розставить на свої місця.

Я ще раз дякую всім людям за вашу численну підтримку. Після того, як я оприлюднив свою заяву, отримав сотні дзвінків і тисячі смс зі словами вдячності. Для мене це справді дуже важливо. Коли ти робиш такі кроки й бачиш, як багато людей стоїть за тобою, як щиро вони тебе підтримують, – розумієш: ти діяв гідно та правильно.

Нехай Господь оберігає всіх вас. Обіймаю кожного. Ми ще обовʼязково зустрінемося та попрацюємо! Слава Україні!”