Як свідчать різноманітні опитування, в тому числі й інтернет-опитування на нашому інтернет-порталі «Дзвін.media», черкащани не бачать конкурента чинному мерові Черкас Анатолію Бондаренку на місцевих виборах, що будуть восени. Практично всі відомі та імовірні кандидати можуть протиставити Анатолію Васильовичу в межах 10 – 15% голосів жителів міста, у той час, коли сам мер має більше 45% підтримки серед городян. Тож електоральні настрої виборців неймовірним чином зробили з Бондаренка практично непотопляємий авіаносець. Більшість тих, хто в темі політичного процесу, вважають, що перемога Бондаренка беззаперечна. Питання лише в проходженні його команди, що, за умов перемоги, створить в міськраді більшість. Але всі ці відсотки можуть зійти нанівець, якщо до міста повернеться добре відома тут команда «чорних політтехнологів».
Мова йде про традиційну для Черкас схему купівлі голосів. Вперше вона спрацювала в 2002 році, коли завдяки масовій роздачі людям по 20 гривень переміг наближений до Медведчука Нестор Шуфрич. На теренах Канівського округу, куди тоді входили Черкаси, було скуплено близко 40 000 голосів. Шуфрич став депутатом, а його команда стала відомою «політтехнологічною бригадою», що згодом працювала по всій Україні за однією накатаною схемою – побудовою виборчих пірамід, які дозволяли виграти вибори в будь-якій складній ситуації.
У Черкасах «піраміда Шуфрича» спрацьовувала ще двічі: у 2012 році на парламентських виборах, коли по Чигиринському округу, куди входила і частина обласного центру, за 200 гривень обирали Володимира Зубика, і у 2013 році, коли на позачергових парламентських виборах за ті ж 200 гривень голосували за Михайла Поплавського.
Нині, якщо піраміду знову запустять, мова може йти вже про 500-1000 гривень за голос.
І, схоже, чинна влада ЗЕ та опоненти Бондаренка не бачать іншого способу не допустити його повторної перемоги. Спочатку вони сподівались на те, що накопають на мера криміналу і просто не допустять до перегонів, однак затія ця з тріском провалилась, а незговірливий мер після публічного «наїзду» Президента став героєм для більшості українців, стрімко злетівши на загальноукраїнський політичний рівень. Згодом плекали мрію упіймати його чи хоч когось із підлеглих на хабарі, втім і цей задум обернувся проти столичних політтехнологів, бо вибухнув скандалом із підготовкою замовного вбивства заступника Бондаренка Юрія Ботнара, яке правоохоронцям довелось терміново відвертати, затримуючи організаторів.
Тож, схоже, вирішили йти старим «перевіреним» шляхом. І, кажуть поінформовані політики, вже протягом місяця в різних частинах міста стали помітні дії будівничих пірамід. Через значно постарілих адептів команди Шуфрича вони нібито вже шукають тих, хто погодиться за винагороду віддати свій голос за певного кандидата. З розмов ясно одне – схема будується проти Анатолія Бондаренка. За кого треба буде голосувати, обіцяють сказати пізніше. Винагорода маскується під роботу агітаторів, яким обіцяно заплатити по 2500 тисячі гривень, якщо вони приведуть на дільницю 4 особи. Власне “приведуть” – означає загітують, куплять.
Зрозуміло, що подібні схеми не діють за повної підтримки влади та правоохоронців. І, кажуть, голові Черкаської ОДА Роману Боднару вже начебто спустили відповідний «циркуляр» згори, пообіцявши нібито за успішно проведену виборчу «агітацію» омріяну посаду в одному з міністерств. Мовляв, позбудешся надокучливого «особистого ворога» Зеленського Бондаренка – буде тобі щастя.
За дивним збігом обставин, у Черкасах нещодавно зустріли і Юрія Косвіна – колишнього секретаря міськкому комсомолу, що в 2002 році керував штабом Шуфрича.
А якщо згадати, що давні черкаські мафіозні клани із економіко-кримінальної еліти вже давно мають зуб на Бондаренка за те, що їх відлучили від розподілу бюджетних процесів, то можна припустити, що організовувати і охороняти від громадськості схему скупки голосів будуть не лише влада і поліція, а ще й криміналітет. Бо всі хочуть одного – повернути контроль над Черкасами. ЗЕ-команда – політичний, а місцева мафія – фінансовий.
І варто не забувати, що взагалі весь політичний розподіл місцевих політичних угрупувань є вельми умовним – партії для них лише інструмент. А от мета – бюджет і земля. І за це вони всі готові змагатись жорстко і запекло.
КОМЕНТАРІ