Миколенко тримає Кубок Фото: ФК “Динамо”

Захисник «Динамо» черкасець  Віталій Миколенко розповів клубному сайту про виграш першого в кар’єрі Кубку України з футболу.

– В епізоді з незабитим пенальті чому не вдалося реалізувати 11-метровий?

– Насправді, я добре пробив, але воротар парирував. До речі, з Дімою Різником ми разом грали у збірній, тому добре знаємо один одного. І я вітаю його, що він відбив мій удар.

– На твоє щастя, Шабанов свій шанс реалізував, і «Динамо» виграло трофей. Ти щось сказав Артему до удару?

– Ні, перед тим, як він пробивав, нічого не казав. Але після того, як перемогли, подякував Жорі Бущану та Артему.

– Після твоєї невдачі відразу до тебе підійшов капітан команди Сергій Сидорчук. Що він сказав?

– У таких ситуаціях слова не потрібні, просто потрібно підійти та підтримати. Сергій – дуже хороший капітан, і після того, як він підійшов, мені стало легше.

– Протягом основного часу у вас було достатньо моментів, але їх не вдалося реалізувати…

– Насправді, моментів було не так багато. Якщо в першому таймі «Ворскла» грала більш-менш відкрито, то після перерви й у додатковий час суперники вже відверто тягнули до серії пенальті. Це було добре видно.

– Гра виснажила?

– Так, але розслаблятися немає коли – через чотири дні наступний матч у чемпіонаті.

– Для тебе це перший фінал. Хвилювався перед грою?

– Не можу сказати, що хвилювався, це така ж сама гра, як і інші. Налаштовуюся на кожну гру однаково, і мандражу не було.

– Для вас це важлива перемога, оскільки вдалося розбавити невдалі виступи у Прем’єр-лізі. Як вважаєш, ця перемога додасть вам упевненості перед вирішальними матчами в чемпіонаті? Або завоюванням Кубка України ви вже вирішили свої завдання на сезон?

– Можливо, хтось із експертів щось і вирішив для себе, але ми для себе ще нічого не вирішили в сезоні. Наше головне завдання тепер – посісти друге місце в чемпіонаті.

– Чи є в роздягальні радість від завоювання Кубка України, який «Динамо» не вигравало вже п’ять років?

– Так, звичайно. Особисто для мене це перший виграний Кубок України, тому, користуючись нагодою, присвячую його своїм любим батькам.