Черкаські народні депутати від «Слуги народу», попри «бліденькі» досягнення у парламенті, стали піонерами в іншій сфері – у боротьбі із демократичними цінностями та свободою слова. При чому за якихось півроку своїх депутатських повноважень зашкварились аж так стрімко, що пріснопам’ятним Олійникам, Тулубам і Януковичам навіть не снилось.

Лакмусовим папірцем для прояву антидемократичних замашок стали політичні плакати, які в центрі Черкас у вигляді інформаційних кубів розмістила місцева «Свобода». На них була розміщена інформація про підтримку народними депутатами від Черкащини так званої «земельної реформи», яка передбачає відкриття вільного продажу земель сільськогосподарського призначення. «Свободівці» назвали це «ЗЕрозпродажем», якого не можна допустити, зазначили прізвища депутатів, які проголосували в парламенті за названий закон у першому читанні і додали вимогу до них не підтримувати закон в цілому. Все це було викладено сухо, по-діловому, без зайвих емоцій. Так що навіть на критику не було схоже, а лише на констатацію факту.

Утім, Любов Шпак (194 округ), Олег Арсенюк (195 округ), Андрій Стріхарський (196 округ) та Олександр Скічко (197 округ) згадування своїх прізвищ «в сує» та ще й з використанням фотографій сприйняли мало не як наругу над святим, і спішно нашкрябали заяву в Генпрокуратуру: мовляв, то не критика політичних опонентів, а цілий замах на «діяльність державного діяча», що не багато не мало, а «порушує норми про повагу до гідності». При цьому за законопроект троє з них (Шпак була лише подумки з колегами, бо перебуває на лікарняному) справді голосували, але думку, що значна частина суспільства ідею продати українську землю категорично не сприймає, – вважають, схоже, мало не єрессю, за яку варто спалювати на вогнищах. І якщо врахувати, як мало ЗЕкоманда при владі та якою манією величі чи навіть «богоподібності» останнім часом почала страждати, то до інквізиції справді може дійти. Бо подібного собі не дозволяли навіть адепти Партії регіонів і сам Янукович у часи свого найбільшого всесилля. Адже якщо згадати, які акції проти дій чинної влади в Черкасах проводила тоді Об’єднана опозиція, то у «тендітних» «слуг народу» дихання б забило від самої згадки про них. Чого варті, наприклад, саджання картоплі із портретами Тулуба, Азарова та Януковича на клумбах Соборної площі, збір коштів для Тулуба на квиток до Донецька чи будівництво для нього собачої будки? Це ж було справді відверте кепкування. Регіонали скреготали зубами, але кримінальні справи проти активістів не порушували. Намагались зберегти хоча б видимість демократії: забороняли акції через суд, встановлювали футбольні поля чи власні намети, щоб не допустити появи на площі опозиційних тощо. Потім, звісно, дійшли до застосування загонів тітушок, що розбомбили і розтягли по кущах намети Мовного майдану у 2012 році, а в агонії режиму до шаленства «Беркуту» і до розстрілів під час Революції Гідності. Тому страшно подумати, до чого можуть дійти «слуги», якщо так «завзято» починають свою політичну діяльність. І з огляду на те, як упевнено повертаються на посади колишні одіозні посіпаки Януковича (той же Євген Влізло, права рука черкаського ексгубернатора Сергія Тулуба, що нещодавно очолив Аграрний фонд) – курс за згортання демократії і встановлення диктатури чинної влади цілком прогнозований і очевидний. Звісно, якщо суспільство не зупинить ці прояви на самому початку, доки не стало надто пізно.

Ось як коментує ситуацію прес-служба Черкаської обласної організації ВО «Свобода»:

«ВО «Свобода» завжди чітко виступала проти дикого розпродажу землі сільськогосподарського призначення. У Програмі Захисту Українців ми декларували заборону в Україні торгівлі землею сільськогосподарського призначення. Пропонували надавати її у довгострокове володіння українським громадянам із правом родинного успадкування. Продавати – лише в державний банк землі. Тому одразу ж після інформації про плани «Слуг народу» відкрити ринок землі – ми виступили проти цієї ініціативи. Розпочали інформаційну кампанію проти ринку землі, завдяки нашим місцевим депутатам по всій Україні в радах прийняли сотні рішень про збереження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та заборону відкриття ринку землі. До голосування в першому читанні в Черкаській області ми проводили низку акцій, під час яких намагалися переконати «слуг» не голосувати за розпродаж землі. Ми інформували «слуг» на білбордах та сітілайтах, у листівках та наліпках, у акціях прямої дії, що розпродаж землі призведе до демонтажу нашої державності. Проте, не зважаючи на те, що понад 70% громадян України проти розпродажу землі – «слуги» проголосували в першому читанні цей закон. У відповідь у Черкасах та області з’явилися інформаційні повідомлення про їх голосування. Один із таких інформаційних банерів стояв із листопада 2019 року в центрі міста. На ньому інформували про те, що депутати «Слуги Народу», обрані на Черкащині: Олександр Скічко, Андрій Стріхарський та Олег Арсенюк, проголосували за закон про розпродаж землі. Щодо Любові Шпак, то на тій «земельній» сесії вона була відсутня, але підтримує Земельну Реформу Зеленського. Одразу ж після появи інформаційного стенду про голосування «слуг» від них почали надходити спочатку прохання прибрати банери, а потім погрози. Мовляв, якщо не приберете, то «звертатимемося до свого партійного керівництва, аби вони тиснули на вас через силовиків». Тож відповідь від них, хоч і забарилася, але прийшла. «Слуги» звернулися в Генпрокуратуру й написали нікчемну заяву. Вони вважають, що нібито банери з інформацією про їх голосування є «втручанням в роботу державного діяча». Заява надійшла у грудні, а вже через місяць інформаційні банери хтось викрав із центру міста. Ми вважаємо, що такі дії «слуг» та всіх підконтрольних їм силових і судових структур є неприпустимими. Вони викрали не просто інформаційний банер, вони викрали – правду. Якби «слуги» перед виборами озвучили свої реальні плани, то ніякі 73% їх би не підтримали. Вся діяльність «слуг» – це суцільна брехня та профанація парламентаризму. Голосують вони так, як їм скаже олігарх. Ми і надалі продовжуємо інформаційну кампанію проти ринку землі. Нас не змогла залякати диктатура Януковича, не зможе й диктатура Зеленського».

Реакція черкаського політикуму також свідчить, що «слуги народу» справді далеко зайшли за червоні лінії:

Леонід Даценко, Координатор Об’єднаної опозиції Черкащини 2011 – 2014 роки, народний депутат VII скликання:

– Все це свідчить про відсутність будь-якої політичної культури у більшості «слуг народу», адже сьогодні в парламент від провладної партії зайшла значна частина випадкових людей, які ніколи не брали участі ані в громадському житті, ані намагались реалізувати себе як політики. Брак політичного досвіду переростає у манію величі через захмарні поки що рейтинги Зеленського, а далі – в переляк, що вся ця «царська велич» може закінчитись, коли народу набриднуть новітні владні «розводняки» і знущання. Прояви цього страху ми вже спостерігаємо – у позовах проти волонтерів, у тиску на активістів та ЗМІ, у тому, що буденну і цілком пересічну нараду в Черкаській ОДА охороняє мало не весь гарнізон Нацполіції Черкас в повній амуніції та ще й із собаками. Щоб приховати власний страх перед народом, владці намагаються посіяти страх у суспільстві. Ми пам’ятаємо, чим закінчились намагання Януковичів – Тулубів перламати народ через коліно. Влада повинна нарешті усвідомити, що українці, і зокрема черкащани, цього не дозволять, тому вона повинна йти на діалог із суспільством, із політичними партіями, громадським активом, а не ховатись за шеренгами силовиків та папками кримінальних справ. Бо це тільки ще сильніше підігріває спротив.

Ірина Геращенко, народний депутат від «Європейської солідарності»:

– В часи президента Петра Порошенка було абсолютно інакше. Бо, наприклад, коли Спілка журналістів підписала документ разом із російською спілкою, а я як політик через це обурилась, то спілка виступала із заявою, що на журналістів тиснуть. А тепер дзеркально протилежна ситуація, коли політики за те, що про них щось сказали, видають себе за потерпілих. «Юні обдарування» із «Слуги народу», часто вміють лише писати кляузи, за якими миттєво порушуються кримінальні провадження. Наприклад, народному депутату Софії Федині вручили підозру, звинувачуючи в «погрозах убивством Президенту». Лише за те, що вона сказала, що якщо Зеленський буде хамити військовим і добровольцям, то його подальші поїздки в зону проведення операції Об’єднаних сил на Донбасі можуть стати небезпечними. В Черкасах відбувається щось подібне. Що бачу в цьому я? Нова влада в Україні не просто марить реваншем, вона будує якийсь «неолукашенківізм» чи «неопутінізм». І починається диктатура завжди утисками свободи слова, переслідуванням за слово і боротьбою з журналістами. Коли мова йде про якісь серйозні звинувачення, які не відповідають дійсності, то подайте до суду і добивайтесь спростування інформації, а не в тюрму садіть. А ми спостерігаємо ті ж процеси, які свого часу відбувались в Росії, і закон Про дезінформацію, який зараз протягують «Слуги народу» і який вводить шалені покарання для засобів масової інформації, якщо ті написали щось таке, що не подобається владі (бо влада матиме ексклюзивне право визначати, що дезінформація, а що ні, навіть якщо написана правда) – переписаний із російських прикладів.

Юрій Тренкін, депутат Черкаської міської ради від ВО «Батьківщина»

– Все це нагадує часи Януковича, коли влада намагалась використати свої повноваження, щоб закрити рота своїм опонентам. Критика – це невід’ємна частина політичної боротьби. Звісно, хотілося б, щоб політична боротьба була цивілізованою, бо інколи ми спостерігаємо і іншу крайність, коли політичні опоненти розповсюджують відверту брехню. Наприклад, зараз перед міськрадою стоїть так званий «майдан», де про міського голову Анатолія Бондаренка і про мене, як депутата, розміщена неправдива інформація. Неприємно, звісно. Утім, «Батьківщина» ніколи не переступала червоні лінії щодо дотримання принципів демократії, тож ані міський голова, ані «батьківщинівці» в міській раді ніяким чином не збираються використовувати свої повноваження, щоб обмежити право нашої так званої «опозиції» в міськраді висловлювати свою точку зору. Зрештою, завжди можна звернутись до суду і відстояти свої права в демократичний спосіб. І ми б хотіли, щоб усі політичні сили в рівній мірі відстоювали принципи демократії та свободи політичних висловлювань. А то виходить, про Бондаренка і Тренкіна можна розповсюджувати брехню, бо «Батьківщина» в опозиції до чинної влади, а про правлячих «Слуг народу» не можна нічого говорити, що їм не подобається. Навіть якщо це правда. Такі дії нардепів від партії Зеленського свідчать про відсутність політичного досвіду і про запаморочення від рейтингів Зеленського на двох останніх виборах. Однак рейтинги мають властивість змінюватись, а політичної культури треба дотримуватись завжди, щоб потім не було соромно перед людьми.

Олександр Згіблов, депутат Черкаської міської ради від Партії «Вільних демократів»:

– Якщо абстрагуватись від черкаських свободівців, місцевих керівників яких я не поважаю і вважаю, що вони зганьбили саму ідею націоналізму, то ситуація з кубами «Свободи» і реакцією на них наших молодих депутатів «Слуг народу» мені неприємна. Немає зараз законодавчих механізмів в Україні забороняти критику і банери. Тож, як казав ще за радянських часів Горбачов : «усе, що не заборонено – дозволено». В демократичній країні, звичайно, якщо ми хочемо жити у вільній демократичній країні, всі мають вільно висловлювати свою думку. Хотів би зазначити ще, що сьогодні наші молоді депутати (від «Слуги народу»,- ред.) у владі і впливають на опозицію таким чином, а завтра все ж може змінитися і вони вже стануть опозицією. Чи захочуть вони так, щоб з їхніми банерами вчиняла влада?

Микола Булатецький, депутат Черкаської обласної ради:

– Хоч і вважаю, що  партія «Свобода» коньюктурно схопилась за питання продажу землі, але, якщо дистанціюватись  від цього, переконаний, що «слуги народу» не мають жодного морального права натравлювати Генпрокуратуру на будь-кого хто їх критикує. Хто такі Скічко і Шпак, аби вирішувати продавати землю чи ні? Вони випадково взагалі сіли у крісла народних депутатів. Де вони були раніше, в найтяжчі часи для країни? Зараз, продаж землі хочуть впровадити виключно в інтересах злодіїв в законі, тому і я буду критикувати «слуг народу». Нехай на мене теж пишуть заяви в Генпрокуратуру. Тим паче, я переконаний, що будь-яку владу в Україні потрібно нещівно критикувати. Бо, навіть, якщо нормальні люди потраплять у владу, одразу ж обростають «коломойськми». Тож, порадив би Генпрокуратурі навпаки порушити справу проти «слуг народу», що вирішили, що їх статус народних депутатів дозволяє їм тепер усе.

Між тим голова Черкаської ОДА Роман Боднар, який в першу чергу має слідкувати за дотриманням законності та демократії, намагається від проблеми дистанціюватись:

– Я не є стороною конфлікту в цьому питанні. Є народні депутати, які мають право звернутися до правоохоронних органів. І є правоохоронні органи, які мають реагувати згідно чинного законодавства. Щодо ринку землі: ця тема дуже заполітизована. І, на жаль, деякі політичні сили використовують її, заробляючи полічні дивіденти, при цьому не цураючись маніпулятивних гасел.

Яків Немирів