blank

На тлі масованих російських атак на енергосистему та погіршення погодних умов в Україні президент Володимир Зеленський 14 січня анонсував запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетиці. “Суспільне” пояснює, що це означає, як відрізняється від надзвичайного стану в країні та чи були подібні випадки в країні раніше.

Згідно з Кодексом цивільного захисту України та Правилами ринку електричної енергії, режим надзвичайної ситуації (НС) в енергосистемі — це стан, під час якого виникає значний дефіцит потужності або руйнування об’єктів, що унеможливлює роботу мережі у штатному режимі.

Рішення про настання надзвичайної ситуації ухвалює системний оператор — Укренерго. Це стається, коли відбуваються масові пошкодження (наприклад, після ракетних ударів), що призводять до втрати понад 50% споживання електроенергії в країні.

Варто зазначити, що цей термін не те саме що “надзвичайний стан”. Режим надзвичайної ситуації є операційним і технічним поняттям енергосистеми та ринку. Його запроваджують для забезпечення надійності та безперебійної роботи.

Наслідки для споживачів

Запровадження режиму НС — це сигнал насамперед для учасників ринку (обленерго та генерації), а не лише для побутових споживачів. Головні наслідки:

  • Призупинення ринкових правил: в цей період електроенергія розподіляється не за контрактами, а за вказівками диспетчера для підтримки критичної інфраструктури (лікарень, водоканалів).
  • Екстрені відключення: графіки погодинних відключень перестають діяти. Замість них запроваджують графіки аварійних відключень (ГАВ), щоб миттєво зняти навантаження з системи.
  • Технічне відновлення: диспетчери отримують право на складні перемикання мереж, які за звичайних умов заборонені, щоб “заживити” регіони за резервними схемами.

Це не означає автоматичного запровадження надзвичайного стану в країні та не передбачає обмеження громадянських прав — це механізм для стабілізації роботи енергосистеми.

Історія застосування в Україні

Режим надзвичайної ситуації в енергетиці вперше запровадили в Україні у серпні 2014 року на тлі гострого дефіциту вугілля та системних порушень роботи енергосистеми. У грудні 2015 року Кабмін повторно ввів і коригував цей режим для стабілізації ринку електроенергії, зокрема щодо тарифної політики та обмежень генерації й експорту. Режим діяв протягом опалювального сезону і був скасований до кінця 2015 року.

Надалі поняття режиму надзвичайної ситуації в енергетиці використовували переважно в оперативних повідомленнях Укренерго для опису роботи енергосистеми в умовах критичного навантаження — зокрема під час масованих атак на інфраструктуру або серйозних технічних аварій.

Запровадження та припинення такого режиму формально регламентоване правилами ринку електроенергії та Кодексом системи передачі, однак на практиці не завжди супроводжується окремими публічними рішеннями уряду.

За даними Укргідроенерго, у грудні 2022 року режим надзвичайної ситуації в ОЕС України запроваджували на рівні ринку електроенергії через масовані обстріли енергетичної інфраструктури та різкі дисбаланси між генерацією і споживанням

14 січня 2026 року президент України оголосив намір запровадити стан надзвичайної ситуації в енергетиці у відповідь на серйозні наслідки російських атак на енергосектор — це вже держава на рівні уряду реагує на критичні обставини.

Зеленський повідомив, що буде утворений штаб для координації ситуації в місті Києві, який діятиме постійно. Керівником робіт із підтримки людей і громад у таких умовах, а також розв’язання практичних питань визначено першого віцепремʼєр-міністра – міністра енергетики України — Дениса Шмигаля.