Будинок сімейного типу з Краматорська “оселився” на Черкащині. Із початку повномасштабної війни змінили чотири місця проживання, однак понад усе хочуть повернутися до рідного дому, розповіли Суспільному батьки-вихователі Римма та Ігор Трембачі.

“У нас у дворі стояв басейн і дітки плавали там. Будинок триповерховий, якщо рахувати горище. Сім кімнат. Територія велика, з дитячим майданчиком. Усе допомогла зробити місцева влада”, – пояснила пані Римма.

Полишити усе це були вимушені, аби врятувати сімох дітей. Їх на виховання подружжя взяло у 2015 та 2018 роках.

“24 лютого ми прокинулися від вибухів, швиденько побудили дітей, зібрали речі, які мали, бігом у машину і тікати”, – розповіла жінка.

Від початку війни родина змінила чотири місця проживання. Нині оселилися у Червоній Слободі на Черкащині.

Наразі всі діти на дистанційному навчанні. Сумує за рідною школою у Краматорську 15-річна Аня:

“Вчитися дистанційно не дуже подобається так довго. У мене там друзі залишилися, за домом теж дуже сумую”, – зазначила вона.

У вільний від навчання час діти влаштовують репетиції, розповіла Аня: “Наразі ми готуємося до Нового року, ставимо різні сценки, пісні, танці”.

Ще серед улюблених справ дівчат – спільне приготування їжі, додала вона: “Каструлі беремо здоровенькі, щоб всім вистачило супу, борщу. Рисовий суп – наш улюблений”.

Наразі родина готується до зими, пояснила пані Римма.

“Шкарпетки в’яжу діткам тепленькі. В’язання мені дуже нервову систему заспокоює”, – зазначила вона.

В орендованому будинку, окрім вхідних, не має жодних дверей, зазначила жінка. Дровами, додав її чоловік Ігор Трембач, уже запаслися: “Купили машину дров. Селищний голова пообіцяв теж допомогти, сказав, щоб зверталися, допоможуть. Того, що є наразі, має на перший час вистачити”

Черкащина подобається, говорить подружжя, втім, затримуватися тут надовго не хочуть. Понад усе мріють якнайшвидше повернутися додому, бо там усе їхнє життя.