Тонну картоплі посадили у Чигирині завдяки всеукраїнській програмі “Сади Перемоги”. Її висаджують на комунальних землях задля формування запасів у громаді. Цьогоріч вперше до цієї ініціативи долучилися і медпрацівники, розповів Суспільному директор закладу Ігор Огиренко.

Медичний персонал змінив білі халати на одяг для робіт в полі, розповіла молодша медична сестра Віра Гриб:

“Підемо садити картоплю для потреби лікарні, для потреб ще може комусь треба буде. Дивлячись який врожай буде”.

У полі їх зустріли працівники з Центру культури. Доки трактор виорював ділянку та робив колію, зо два десятки жінок наповнювали перший рядок картоплею. Сподіваються, що врожай буде хороший, бо працюють всі злагоджено і за технологією, прокоментувала методистка центру культури Юлія Францова:

“Нам розповіли, що потрібно садити щільно. Мабуть, щоб краще врожай був. Це гарна перспектива, адже буде все своє, не потрібно буде витрачати кошти”.

Аби урізноманітнювати меню в лікарні, необхідний власний запас продуктів, пояснила помічниця кухаря Світлана Тороп. З її слів, за 35 років роботи вивчила раціон хворих:

“Територіальний центр самі собі садили, тепер ми собі посадимо, буде для хворих що їсти. Взагалі-то пісне потрібно готувати, бо хворим не дозволяється вживати жирну їжу. Тобто потрібна картопля, борщі, супи, макарони, каші”.

Таку ініціативу підтримує столяр лікарні Віктор Скрипник. Він разом з іншими чоловіками носить мішки:

“Я пропрацював 19 років у лікарні столяром, то це вперше садимо самі собі картоплю”.

Під посадку картоплі міська рада визначила 18 соток землі та надала техніку, розповів головний лікар Ігор Огиренко. Тож наступного року планують розширювати перелік овочевих культур:

“До цього ми закупляли або за власні кошти, або спрямовувала кошти міська рада для закупівлі овочів. Це звичайно нам допомога у фінансовому плані дуже велика. У середньому в рік ми використовуємо дві-три тонни”.

Як зазначив директор територіального центру соцобслуговування Андрій Заїченко, до “Садів перемоги” громада долучилася торік. Тоді ж і почали вирощувати увесь борщовий набір для потреб свого закладу. Тому з власного досвіду знає про користь такої програми у місті:

“Усе це готується для забезпечення якісного харчування як вимушених переселенців, так і для людей, які проходять лікування в стаціонарному відділенні. Частина борщового набору, який ми вирощуємо, йде на ЗСУ. Усе це гуртує людей, дуже гуртує. Також ми можемо самі забезпечити резерв продуктів. Це дуже значно для громади”.