Після чергової невдалої спроби обрати нового очільника обласної ради на останній позачерговій сесії, яка відбулася 3 березня, так виглядає, що депутати нашого місцевого парламенту ввійшли у фазу повного деструктиву та політичного паралічу.
Черкащина єдина область в Україні, де на сьогодні немає голови обласної ради. Його обов’язки виконує перший заступник… При чому, безголів’я в обласному парламенті, по факту, триває вже із серпня минулого року…
Отож, що ми отримали у сухому підсумку після чергової провальної сесії по виборах голови обласного парламенту?
Частина депутатів, які виходили із сесійної зали та які проігнорували засідання, знову потирали руки, радіючи, що за цим кадровим безладдям геть всі забули про вимогу провести аудит комунального майна та перевірку діяльності підприємств облради. А нагадаємо, що якраз збурення серед народних обранців розпочалося майже рік тому, коли частина депутатів поставила питання руба про проведення такого аудиту та передачі коштів на потреби ЗСУ від продажу всякого комунального неліквіду. До речі, після блокування вже колишнім головою облради Анатолієм Підгорним та наближеними до нього депутатами аудиту комунального майна, і до сьогодні робота більшості комунальних підпрємств триває не на благо всієї черкаської громади, а, виникає стійка підозра, що на кишені обмеженого кола осіб. Деякі комунальні підприємства ніби спеціально тримають на межі банкрутства, а паралельно на них освоюють мільйонні дотації з обласного бюджету. Реальний же прибуток від їхньої діяльності, швидше за все, розчиняється в чорній бухгалтерії…
Так виглядає, що в результаті повноцінного, професійного, незалежного аудиту комунального майна та перевірки діяльності підприємств облради, ми можемо отримати такий собі «міндіч-гейт» обласного масштабу… А у деяких депутатів та їхніх бізнес-донорів рильце в пушку, і вони цілком можуть стати фігурантами гучних кримінальних справ…
Ну, а пара-трійка обранців тримають дулю в кишені, скручену окремими політиками вищого рівня і спрямовану в бік голови ОВА. Вони торпедують обрання спікера облради через образи на губернатора, який, на їхню думку, не нагородив їх високими посадами та привілеями, а подекуди і відверто порушив їхні давні схеми заробляння політичного і не тільки політичного капіталу. У цьому ж ключі діють ще кілька депутатів, які до цього часу перебувають під впливом одіозного уманського нардепа. А той спить і бачить, щоб очільника ОВА відправили у відставку. Звільнення Табурця цей нардеп голосно вимагає навіть з трибуни Верховної Ради. У своїх містечкових розрахунках ці діячі, очевидно, зробили ставку на те, що зможуть затягнути час, одні – щоб виторгувати собі посади, ну, а інші – щоб розхитати, послабити позиції начальника ОВА Ігоря Табурця. Та, здається, це їхня велика помилка. Вони, певне, не відчувають зміни політичного клімату в столиці. Це з минулим очільником Офісу у Табурця були звʼязані руки загрозою перманентної відставки, а зараз апаратна вага і можливості черкаського губернатора не просто не зменшилися, а значно зросли. Нагадаємо, що Ігор Табурець до призначення на посаду голови ОВА спрацював у структурі ГУР під керівництвом Кирила Буданова. А віднедавна пан Буданов очолив Офіс президента. Отож…
Підбурювачами та рушіями політичної спецопереції «безголова облрада» є кілька народних обранців із фракції «Європейська солідарність», партії, яку очолює Петро Порошенко. Вони були зацікавлені в тому, щоб Підгорного зняли, а нового голову не обрали. Що врешті і сталося. Адже нині виконуючим обов’язки очільника облради став представник «Євросолідарності» Роман Сущенко, якого свого часу обрали першим заступником голови. «Порошенківці» побоюються, що тепер в разі обрання повноцінного голови та формування нової більшості, їхній партієць може позбутися керівного крісла. А, відповідно, декому з них обріжеться пайка із комунального майна…
Але такі кадрові ігрища містечкового розливу можуть мати дуже серйозні наслідки, особливо у наш воєнний час Як прогнозують деякі політичні експерти, зокрема кандидат політичних наук, офіцер ЗСУ Андрій Ковальов, сценарій, який просто зараз розгортається для черкаських депутатів, може виглядати вкрай жорстко. Для Києва ситуація в Черкасах – це ідеальний шанс продемонструвати всім іншим регіонам, що буває з тими, хто не дослухається до позиції держави під час воєнного стану.
«Що можуть зробити з непокірною облрадою в умовах воєнного стану? – наголошує політичний експерт. І стверджує – Абсолютно все. Від заморожування будь-яких ініціатив до введення прямого президентського управління через повноцінну Військову адміністрацію. Бюджетні потоки швидко перейдуть під одноосібний контроль ОВА, а депутати залишаться зі своїми значками, порожніми кишенями та нульовим впливом на процеси в області. І цей процес зачепить не тільки облраду, як інституцію, але й окремих депутатів, що загралися. Тему фіктивних обласних депутатів-інвалідів свого часу відклали, але не забули…»
Звичайно, наші народні обранці можуть розцінювати такі заяви просто, як лякалки із високих столичних кабінетів. Та, врешті-решт, більшість депутатів облради напевне не захочуть стати політичними самогубцями. Адже у кожній депутатській фракції, як і серед представників наших місцевих бізнес-еліт, є потужні, прагматичні, професійні особистості, які здатні домовлятися і знаходити компроміси. І вони прагнуть знайти достойний вихід із цієї затяжної перманентної кризи. Ганьбитися на всю Україну їм, звичайно ж, геть не з руки. От тільки треба всім відійти від підкилимних інтрижок і договорняків, коли звечора ніби ж усі домовляються, тиснуть руки, а на ранок все переграють, бо хтось із депутатів продався, а хтось, даруйте, уср…вся…
Потрібно залишити ігрища у розводняки, які тривалий час нав’язував обласній раді її колишній голова пан Підгорний і окремі його соратники. І найкраще це робити публічно, за якимсь круглим чи квадратним столом, перед представниками громади, журналістами… Тоді не буде такого ідіотизму, коли одна частина потужної містечкової партії публічно проголошує свою позицію на підтримку єдиного кандидата, а інша – всіма силами і фінресурсами його валить…
І чого його блукати у трьох соснах, коли всі уже знають ключових кандидатів на посаду голови. Їхні прізвища можуть назвати навіть не особливо утаємничені у містечкову політику черкащани: Євгеній Курбет, Валентин Тарасенко, та ще два народні обранці, які дуже мріють сісти в спікерське крісло обласного парламенту – Анатолій Яріш та Сергій Лісовий. Два останні не говорять про це публічно, але активно закидають таку ідейку в депутатське середовище. І якщо після кількох невдалих спроб проголосувати за кандидатуру Курбета, то, може, потрібно зробити крок назад. Як мудро колись висловився Іван Плющ: «Вони хочуть впхнути невпихуєме…» Ну, має ж бути хтось таки «впихуємий»…
Боротьба за крісло Голови облради вже давно вийшла не лише за межі пристойності, але і за межі раціональності. Від публічного посилання за вектором російського корабля в бюлетені, до цинічного використання потенціалу ветеранів – все це іде в хід. Питання – для чого?
Врешті-решт, можна дочекатися й іншого сценарію. На останній сесії облради були присутні кілька десятків військових та ветеранів. Звичайно, їх найбільше хвилювало питання об’єктивного, неупередженого, публічного розслідування корсунської трагедії, коли у кривавій круговерті загинули чотири поліціянти та їхній побратим, що воював проти московської орди. Цього вони вимагають від правоохоронних органів та навіть Верховної Ради. Але вояки були вкрай здивовані і обурені ситуацією, коли депутати не можуть за більш як пів року обрати повноцінного голову облради і розбігаються із сесійної зали, як мишаки по норах…
Цікаво, що один з прихованих кандидатів хотів скористатися присутністю в залі військових з надією, що ті вимагатимуть: «Сергійка на царство!» Але ж наші воїни мудрі, не хочуть брати участі в таких підкилимних ігрищах. Вони не ведуться на м’якиш, не продаються, як деякі депутати, за срібники від однієї потужної бізнес-команди. Тим більше, що добре знають, який зашкварений політичний та житейський шлейф тягнеться за тим кандидатиком…
Але ж і їм може урватися терпець. Ганьбитися на всю Україну під красиві гасла, що Черкащина – «земля Богдана й Тараса», що це «місце сили і сильних», але ми не здатні навіть обрати очільника облради, це в наш воєнний час абсолютно не припустимо. Може ж в гарячі голови прийти ідея заблокувати сесійну залу і таки змусити депутатів приймати необхідні для Черкащини рішення. До речі, можна нагадати, що таке вже було на сесіях Черкаської міської та й обласної ради, коли накручені активісти блокували у приміщенні народних обранців і добивалися ухвалення потрібних громаді рішень… Хоча, звичайно, не хочеться, щоб Черкащина прославилася ще й таким екстримом…
Дехто пропонує взагалі не повертатися до питання обрання голови, мовляв, хай перший заступник виконує ці функції аж до нових виборів. А це може розтягнутися взагалі на невизначений термін. До того ж, пан Сущенко, який і виконує нині обов’язки очільника облради, ну, дуже заангажований своєю партійно приналежністю. Ось як Роман Володимирович прокоментував прийняте обласною радою рішення про необхідність швидкого, неупередженого та фахового розслідування трагічних подій на Корсунщині, забезпечення повної прозорості слідства та регулярного інформування громадськості про його перебіг на своїй сорінці у соцмережі: «Черкаська обласна рада підтримала ініціативу парламентської фракції «Європейська солідарність» від 4 лютого ц.р. про створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України…» Виявляється, наші обласні депутати, разом з ветеранами та військовими збиралися на сесійне засідання, щоб всього-навсього підтримати мудрі рішення рідної партії пана Сущенка. Про яку об’єктивність, рівновіддаленість від усіх партійних фракцій, злагоджену роботу з усім депутатським корпусом можна говорити у такому випадку?..
Один з ветеранів, який надивився й наслухався цього депутатського шоу, емоційно заявив: «Ну, це ж просто цирк на дроті! Якби ми так діяли на фронті – хто в ліс, а хто по дрова, – то москальські ординці уже б засідали у цій сесійній залі…» А потім вилаявся і рубанув: «А, може, дехто з депутатів таки чекає, що путін прийде і порядок наведе?!»
Хоча один із представників провінційної журналістської братії у своїх публікаціях відкрито радіє такому барбаку і мишачій метушні в нашій обласній раді. Він називає все це депутатське шоу заледве не взірцем демократії. Ну, у нас же свобода слова, коли вона ще й змащена срібниками…
Та хіба таку, даруйте, «блазнекратію», відстоюють наші воїни у протистоянні з путінською ордою?! Ніколи у це не повірю!
Яків Немирів
КОМЕНТАРІ