
Родина Жаданів. Шабельники, поч. ХХ ст. Сидять подружжя Мотря і Петро Жадан. На руках у батька донька Олена. Стоять 1) Самійло (?), 2) ?, 3) Федір, 4) ?.
Наприкінці ХІХ ст. одним із найбільших сіл Чигиринського повіту були Шабельники. Згідно з матеріалами Всеросійського перепису 1897 р., у населеному пункті мешкав 3681 житель, з них 1888 осіб жіночої статі, розповідає письменник і краєзнавець Олександр Солодар.
Переважна більшість жителів села – казенні селяни – мешкали у дерев’яних, вкритих соломою чи очеретом будинках. Займалися землеробством у власних домоволодіннях і рибальством. Частина селян заробляла кошти на відхожих промислах чи у наймах у більш заможних сусідів.
У Шабельниках працювала бакалійна лавка. Її власник з родиною (6 осіб) та найманим робітником (старообрядці, міщани з Чернігівської губернії) квартирували у будинку місцевого мешканця Мини Тимофійовича Заболотнього. Господар бакалії – 32-річний Тичков Аверкій Васильович (російськомовний, грамотний). Сам Мина Тимофійович Заболотній працював у місцевій винній казенній лавці.
Займалася торгівлею в Шабельниках і родина з 5 осіб 32-річного іудея Аби Мошки Лейбовича Дашевського (родом із с. Мордва Чигиринського повіту). Як і всі селяни, мешкала вона у дерев’яному, критому соломою будинку, розташованому «на землі товариства селян с. Шабельників».
У Шабельниках також був типовий селянський будинок міщанина м. Васильків Київської губернії 62-річного іудея Годіка Герца Сайвовича (родина з 4 осіб), який займався рибальством.
Центром життя села була дерев’яна приходська Свято-Іллінська церква. Її приміщення зведене у 1872 році. Храму належало «землі 65 десятин удобної і 4 десятини 2201 сажнів невдоб».
Настоятелем храму був 52-річний священник, випускник Київської духовної семінарії Іоанн Костянтинович Ковалевський. Псаломщиками у церкві були 56-річний неграмотний Микола Львович Грушевський (з 1862 р.) і 25-річний грамотний (з домашньою освітою) Захарій Васильович Ліхнякевич. До речі, окрім штатної платні у 50 крб. річних, псаломщик Микола Грушевський займався ще й рибальством. По господарству Грушевському допомагав 12-річний селянин Микита Михайлович Самойленко.
«Садиба священно- і церковнослужителів села Шабельників Чигиринського повіту… знаходиться на землі, що належить св. Іллінської церкви с. Шабельників Чигиринського повіту Київської губернії. Кількість господарств 3, кількість житлових будівель 3 – всі з дерева і соломою криті».

Військові РІА з жінкою. Поч. ХХ ст. Крайній ліворуч – Пшиченко Данило Матвійович, житель с. Шабельники. Нижче на фото напис “Cabinet Portrait”.
Чи не єдиним приміщенням, вкритим залізом, було у Шабельниках приміщення школи: «Міністерська однокласна школа, знаходиться на землі селянського товариства села Шабельників Чигиринського повіту Київської губернії. Житлових будівель одна дерев’яна залізом вкрита. Учителював у школі «Каплуненко Ігнатій Кирилович. Господар. 26 р. Селянин із колишніх власників. У Київській губернії Канівського повіту с. Таганча. Грамотний. В Остр. Учительській семінарії. Учитель м.н. 1 клас. училища. Регентство».
У 1900 р. у Шабельниках було «дворов – 595, жителей обоего пола – 3888 чел., из них мужчин – 1960 и женщин – 1928. Главное занятие жителей – хлебопашество. … В селе числится земли 5125 десятин, из них принадлежит: казне – 722 десят., церкви – 67 десят. и крестьянам – 4336 дес. Хозяйство ведется по однопольной системе.
В селе имеются: 1 православная церковь, 1 одноклассная народная министерская школа, 2 маслобойни, 3 водяные, 24 ветряные мельницы, 4 крупорушки, 2 кузницы, 1 фельдшер, 1 сельский банк, где к 1 января 1900 года было капитала: наличного – 3006 руб. и в ссуде – 13116 руб., 1 запасной хлебный магазин, где к 1 января 1900 года находилось на лицо хлеба: озимого – 845 четв., ярового – 485 чт. Запасной продовольственный капитал к тому же времени достиг суммы в 1310 руб. 78 коп., а мирской – в 934 руб.».
Щотижня у Щабельниках відбувалися базари.
У 1906 році у Шабельниках розпочалося будівництво типового цегляного приміщення школи під залізною покрівлею.
У 1910 р. у Шабельниках вже проживало 4393 мешканці, з них 2176 осіб жіночої статі.
У тому ж році настоятелем шабельницької приходської церкви був «Стефан Іванович Штангеєв (54 р.), рукопокладений 1880 р., закінчив семінарію 1877 р. вдівець, 4 дітей. Жалування 300 крб». З ним і надалі служив 70-річний псаломщик Микола Львович Грушевський.
У 1911 р. Микола Грушевський був виведений за штат а місце 1-го псаломщика зайняв 28-річний Сильвестр Єлисейович Шмиголь.
У листопаді 1913 р. настоятелем Свято-Іллінської церкви у с. Шабельники уже був Арсен Захарович Кузьменко.
У 1910 р. Шабельницьке училище Міністерства народної просвіти вже називається двокласним . Станом на 1 листопада 1913 р. завідував шабельницьким училищем Костянтин Іванович Федосенко.
Восени 1913 р. волосним старшиною Шабельницької волості був Федір Архипович Леженко, а писарем – Євстафій Олександрович Курилович.
“Друзі! У дописі чимало знайомих мені прізвищ. Озовіться, чи випадково не згадані тут ваші родичі? Чи не ціліли їх фотографії?” – наголошує Солодар.

КОМЕНТАРІ