“Свято, яке завжди з тобою” – віднедавна це про Новий рік у Черкасах. Тепер про нашу головну ялинку пишуть навіть посеред літа. У липні 2020-го, наприклад, писала прокуратура області, яка відмінила закупівлю зашкварної йолки за 2,3 мільйони гривень. Чергову історію розповідає краєзнавець Борис Юхно.
Отже де, хто і коли встановлювали черкаські ялинки:
2009 рік
Місце черкаського Новоріччя – традиційне, Театральна площа. Між іншим, а відколи? Будівлю театру відкрили 1 вересня 1965-го, зустріч Нового року-1966 проводили у приміщенні за запрошеннями, а ось прихід 1967-го святкували вже на вулиці. Принаймні, у переддень наступного 1968-го, а саме – 29 грудня 1967 року, “Черкаська правда” повідомляла, що…
“Головну черкаську ялинку, ЯК І ЗАВЖДИ, встановлено на площі перед театром. Нині тут клопочуться електрики і оформлювачі, готуючи її святковий наряд, який обіцяє бути особливо мальовничим. Кількасот лампочок новорічної ілюмінації прикрасять ялинку. Спеціалісти виробничого комбінату управління кінофікації виготовили спеціальний пристрій, завдяки якому світло на ялинці “бігатиме” і “переливатиметься”. Гості з лісу – новорічні деревця “вийдуть” на вулиці і площі перед залізничним вокзалом, стадіоном, Рафзаводом. У Першотравневому парку проводитимуться народні гуляння біля ялинки”.
І хоч один раз до цього – ще не традиція, та зрештою, вона нею стала. До слова, посеред 1960-х ще одну ялинку встановлювали прямо посеред футбольного поля на стадіоні. Біля неї була дитяча ковзанка, а бігові доріжки заливалися для дорослих. Про таке я довідався нещодавно від старожилів. Кажуть – ото й була найулюбленіша міська ялинка, завжди багатолюдна.
Тож зустрічати 2009-й на Театральній розпочали ще 1 грудня 2008-го. Там удруге змонтували 17-метрову збірну ялинку, хоч на “Темпі” каркас для неї виготовили ще мало не “в минулому тисячолітті”. Переваги такої очевидні: висоту можна виставляти від 16 до 22 метрів (тут – менша, на Соборній – вища, та й коштів на прикрашання не завжди є однаково), відповідно й сосонок використовується від 168 до 268.
2010 рік
1 грудня 2009-го, Театральна площа. 70 Дідів Морозів на параді біля 20-метрового збірного дерева, складеного зі 184 звичайних сосонок від метра до трьох заввиш, на придбання яких у місцевому лісництві витрачено усього 6,2 тисячі гривень. Нових іграшок не купували. Розваги та фотосесії – тут і на новорічному ярмарку у безіменному сквері за облрадою.
2011 рік
Щоб мало не було – аж чотири ялинки прикрасили центр Черкас упродовж першої декади грудня. Плюс одна “азотівська” біля ПК “Дружба народів”. Встановили “символи” на Театральній, у сквері, та уперше – на Соборній площі, двома роками раніше звільненої від Леніна та на площадці ТРЦ “Хрещатик-Сіті”. Її особливинками стали Парад Дідів Морозів, лазерне шоу й дискотека.
Появу окремої “обласної” ялинки пояснили тим, що на канікулах у Черкасах бувають діти з районів, а усім разом на Миколая буде тісно. Трохи дивний аргумент, дотоді ніхто не скаржився, але позаяк обласні культмасовики надумали ще й новорічний ярмарок на площі – то ніби як логічно.
2012 рік
17-метрову ялинку відкрили 3 грудня 2011-го на площі перед драмтеатром. На прикраси не витрачалися. Над площею політав Дракон…
2013 рік
Теж доволі “бюджетний варіант” на старому місці. 173 маленьких деревця стали одним великим, але периметр фасаду театру з новими гірляндами мав значно ефектніший вигляд. Ще одна масова вокально-хореографічна композиція.
2014 рік
“Одна на всіх”, біля ОДА. 7 січня Черкаська область відзначала 60-річчя, тож основу ялинки “прикрасила” відповідна інформаційна складова. Та загалом, усі пам’ятаємо, було вже не до святкувань, а Київ взагалі без ялинки залишився. Власне, як і вся країна – без головної. Від ювілейної дати мине ще два тижні, і облдержадміністрація “без голови” нагадуватиме Зимовий після штурму. Палатиме сквер, сипатимуться вікна…
2015 рік
Постапоксалісис. Міська та обласна влади “зимовий цикл”, фактично, проігнорували. Кінь і Коза не вразили, на Театральній новорічної ночі було майже порожньо…
2016 рік
5 грудня 2015-го, знову Театральна площа. Ялинка скромна, усього близько 17 метрів заввиш, складена у традиційний для Черкас спосіб із 173 сосонок. А на фоні згорілого драмтеатру – ще й якась футуристична. За що й потрапила до всеукраїнського комунально-новорічного рейтингу як “найпечальніша”.
2017 рік
Ялинка, знову опинившись на Соборній, підросла на 5 метрів та збагатіла мало не на сотню “гілок”. Як для Черкас – відкривали її пізно, аж 17 грудня, зате й прибирали аж у лютому. То через негоду: всі підрозділи “Міськсвітла” ліквідовували наслідки негоди у Лісовому, Дахнівському і Соснівському мікрорайонах. Тоді довго дмухало, у Золотоноші ще в грудні ялинку звалило. Бюджет нашої – 76,3 тисячі гривень.
2018 рік
22-метрову красуню з 268 сосонок збирали-прикрашали на Соборній цілий тиждень і відкрили аж на Святого Миколая. Ура, реабілітація! Тепер за всеукраїнським новорічним рейтингом наша перемогла у номінації “найпухнастіша”. Київська стала найвищою, харківська – найдивнішою, миколаївська – найдорожчою, але наша таки найкрасивішою. Бюджет – 93 тисячі гривень.
2019 рік
Головну новорічну ялинку області “увімкнули” 19 грудня 2018-го на Соборній. Заввиш вона була близько 23 метрів, складалася з 268 сосонок. Вітання митрополита, вогонь Миру від пластунів… Фішка – парад ілюмінованої агротехніки.
2020
Тепер повертаємося до початку. Оскільки на Новоріччя дорогий тотем так і не змогли придбати, місто орендувало його за 148 тисяч гривень. Ще 161 тисячу витратили на новорічні інсталяції і 50 – на демонтаж. “Тобто свято обійшлося міському бюджету у 360 тисяч гривень. Зате частина посадовців від “Свободи” на повну використали момент для власного піару: мовляв, дивіться, як ми класно організували свято”, – підбила підсумки ялинкового дурдому по-черкаськи одна місцева газета.
Мімішна історія від пожежних, які у Малій Севастьянівці на Христинівщині з височенної місцевої новорічної ялинки зняли кота. Історія мала продовження у календарі “Пожежні і коти”, бо не все ж їхнім австралійським колегам з тваринками фоткатись…
КОМЕНТАРІ